Відміна презумпції істинності вердикту може обернутися нескінченними позовами
До Держдуми внесено поправку, яка дозволяє судам ставити під сумнів вироки інших судів, які вступили в законну силу. Проте юристи ініціативу роз¬критикували, пише Газета.ru.
Депутат Держдуми від «Єдиної Росії», голова комісії з питань законодавчого забезпечення протидії корупції Олексій Волков уніс поправку, котра пропонує відмінити принцип преюдиціальності, який існує в кримінальному кодексі РФ.
Згідно з останнім суди, прокурори, слідчі й дізнавачі повинні визнавати обставини, на підставі яких раніше вже був ухвалений вирок суду, без додаткової перевірки, за умовчанням, вважаючи їх уже доведеними. Преюдиціальність ви¬значають як «презумпцію істинності вироку», або обов’язковість рішення одного суду для іншого.
За задумом депутата, преюдиціальність треба залишити тільки для кри¬мінального судочинства, а рішення решти всіх судів братимуться під сумнів. Більш того, раніше винесені рішення в цивільних, арбіт¬ражних або адміністративних справах, таким чином, можуть скасовуватися.
Чинна стаття може стати «китайською стіною», наприклад, при розслідуванні кримінальних справ про рейдерство або шахрайство, якщо в його рамках суд спирається на раніше ухвалені вироки за ци¬вільними позовами, оскільки документи, представлені за цими позовами як докази, могли бути сфальси¬фіковані. Принцип преюдиціальності не дозволяє проведення додаткової перевірки і може дати можливість багатьом злочинцям уникнути відповідальності», — зауважив О.Волков.
Проте юристи заперечують депутату. На думку деяких з них, відміна принципу преюдиціальності зробить судові процеси нескінченними і сприятиме ослабленню судової системи.
«У чинній редакції закону є значно більше логіки, вона закріплює принципи визначеності й стабільності, основоположні для правового поля. Інакше судові процеси триватимуть нескінченно, оскільки кожен наступний суд скасовуватиме рішення попередніх», — сказав адвокат Генріх Падва.
Колеги О.Волкова по фракції, представники профільного комітету, також не розуміють логіки автора проекту і навряд чи підтримають його ініціативу. «У пояснювальній записці до законопроекту містяться просторікуваті міркування на тему преюдиціальності в цивільному, кримінальному і адміністративному судочинстві. Не наведено жодного прикладу, коли зачіпалися б інтереси потерпілих осіб», — відзначив перший заступник голови комітету Держдуми з питань цивільного, процесуального, кримінального і арбітражного законодавства Володимир Груздєв.
Він нагадав, що чинна редакція закону лише рік тому вступила в силу, має підтримку з боку підприємницького співтовариства і створює передумови для поліпшення інвестиційного клімату. «Тому, на мій погляд, підстав для внесення змін немає», — резюмував він.
Поняття преюдиціальності в кримінально-процесуальний кодекс Росії було введене в 2009 році в рамках лібералізації КК і КПК, ініціатором якої став президент Дмитро Медведєв. До того судам дозволялося ставити під сумнів рішення один одного.
Принцип преюдиціальності був застосований у гучній справі заступника міністра фінансів РФ Сергія Сторчака, якого слідство підозрювало в замаху на розкрадання з бюджету $43,4 млн. Слідчому комітету довелося припинити кримінальне переслідування чиновника після того, як арбітражний суд визнав правомірними фінансові претензії компанії «Содексім», яка проводила операції з боргами Алжиру перед Росією і вимагала в Мінфіну виплати суми, в розкраданні якої підозрювали С.Сторчака, котрий займався врегулюванням спору із «Содексім».
Дізнавшись про запропоновану поправку, яка в разі ухвалення дозволить знову порушити кримінальну справу проти С.Сторчака, його адвокат Андрій Ромашов відзначив, що така зміна суперечить федеральному конституційному закону про єдність судової системи.
«На мій погляд, зміни 2009 року, що встановили принцип преюдиціальності, внесли тому, що треба було приводити кримінально-процесуальне законодавство у відповідність з конституційним», — заявив А.Ромашов. З ним згоден і заступник голови комітету Держдуми з питань цивільного, процесуального, кримінального і арбітражного законодавства Андрій Назаров. Поправка, запропонована О.Волковим, на його думку, порушить порядок набрання вироком чинності. «Трапляються випадки, коли докази вимагають перевірки, навіть якщо у справі вже винесено рішення, — сказав А.Назаров. — Але чинне законодавство дозволяє повторне проведення перевірки в разі виникнення нових обставин. Цього цілком достатньо».
Катерина ВИНОКУРОВА, Світлана БОЧАРОВА
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!