Київ шукає економічний скарб у країнах АТЕС
Тримаючи руку на пульсі політично-економічного життя Європи, український владний Олімп починає шукати спільні інтереси з країнами Південно-Східної Азії. Президент Віктор Янукович, побувавши за 3 місяці цього року в Польщі, Швейцарії та Японії, вирішив завершити І квартал візитами до Соціалістичної Республіки В’єтнам, Сінгапуру та Брунею. Метою азійського турне українського гаранта став пошук підтримки в модернізації нашої держави. Чи вдалося Вікторові Федоровичу переконати лідерів цих країн у тому, що, зміцнивши відносини з Україною, вони отримають виграшну торговельну та інвестиційну комбінацію?
Пріоритетна багатовекторність
Наводити мости з країнами Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва — справа для Києва не проста. Адже з деякими з цих держав дипломатичний контакт був налагоджений лише наприкінці 1990-х, а на територію інших жодного разу не ступала нога українського Президента.
Так, наприклад, Бруней визнав незалежність нашої країни та встановив з нею дипломатичні відносини в жовтні 1997 р. А от Сінгапур ще ніколи не зустрічав у себе українських гарантів. Що ж стосується В’єтнаму, то востаннє там був ще Леонід Кучма у квітні 1996 р.
Ті, хто планує візити глави держави, обрали правильний хід — представити Україну не лише Старому світу, а й у тих куточках планети, де про нас забули. Нині Києву не можна дорікнути в проросійській (як це було за часів президентства Л.Кучми) чи проєвропейській (це вже за¬слуга Віктора Ющенка) направленості зовнішньої політики. Сьогодні ми — багатовекторні. А нові економічні зв’язки зайвими ніколи не бувають.
«Ми планомірно здійс¬нюємо нашу багатовекторну політику і вибудовуємо прагматичні взаємовигідні відносини з країнами Південного Сходу і Тихо¬океанського басейну», — підтвердив всеосяжність зовнішньої політики В.Янукович.
Заохочення перспективою
Розпочалося президентське турне країнами Південно-Східної Азії з В’єтнаму, якому Київ цікавий, зокрема, як постачальник устаткування для паливно-енергетичного комплексу, а також сільськогосподарської техніки. «Ваш візит стане важливою віхою у взаєминах між нашими країнами», — такими словами президент цієї держави Нгуєнь Мінь Чієт привітав українського гостя.
Глави держав говорили про нереалізований потенціал торговельно-економіч¬них відносин, наголошуючи, що наші економіки взаємодоповнюють одна одну. «Ми не конкуруємо на світових ринках. Ми можемо в багатьох галузях запропонувати в’єтнамським друзям українські технології», — підкреслив В.Янукович.
Ханой запам’ятає візит українського гостя не лише підписаною спільною за¬явою про розвиток всебічного співробітництва і партнерства між державами, а й запевненнями в тому, що в’єтнамські інвестори можуть довіряти нашій країні.
«Ми завжди з особливою увагою ставилися і ставимося до іноземних інвесторів. Сьогодні активно працюємо над удосконаленням державних механізмів поліпшення інвестиційного клімату в Україні, максимальним спрощенням діяльності іноземних інвесторів», — запевняв Віктор Федорович в’єтнамських бізнесменів.
А ще, за його словами, наша стратегічна мета — у середньостроковій перспективі увійти до двадцятки найбільш розвинених країн світу. Чи повірять інвестори українському гаранту і чи поллються в нашу економіку в’єтнамські донги, залежатиме від якості реформ, започаткованих Києвом, і, звичайно ж, від його репутації в ділових колах світу.
На пошуки дива
Наступним пунктом призначення став один з «азій¬сь¬ких тигрів» — Сінгапур. Там В.Янукович планував побачити економічне диво. «Ваші стрімкі кроки показали світу, як можна збудувати нову економіку практично без ресурсів. Тому нашу країну дуже цікавить досвід реформ, які проводить Сінгапур, і той успішний шлях, котрий він про¬йшов», — наголосив В.Янукович на зустрічі з президентом цієї держави Селлапаном Раманатаном.
За кілька десятиліть Сінгапур з маленької бідної країни перетворився на економічного велетня. Перший прем’єр-міністр цієї країни Лі Куан Ю розробив стратегію економічного розвитку, яка базувалась на перетворенні Сінгапуру на фінансовий і торговельний центр Південно-Східної Азії, а також на залученні іноземних інвесторів.
Уряду вдалося викоренити корупцію, котра, як колись зазначав Лі Куан Ю, «була однією з рис азійського способу життя, а люди відкрито приймали винагороди, це було частиною їхнього життя». Нині ж Сінгапур, згідно з міжнародними рейтингами, став однією із найменш корумпованих країною світу. Звісно, такий досвід Києву не завадив би.
Як і у В’єтнамі, тут Віктор Федорович узяв участь у бізнес-форумі. Він знову закликав інвесторів не забувати про український потенціал. В.Янукович аргументував: у 2010 р. іноземні інвестори вклали в економіку нашої держави близько $6 млрд прямих інвестицій, що майже на 7% більше, ніж у 2009-му.
Сінгапурських бізнесменів наш Президент просто «закидав» цифрами: у 2010 р. український ВВП зріс на 4,2% порівняно з рекордним за останні 15 років па¬дінням у 2009-му на 14,8%. А в січні 2011 р. зростання ВВП вже дорівнювало 6%. «Обсяги двосторонньої торгівлі, що становили у 2010 р. трохи більше $190 млн, абсолютно не відображають реальних можливостей і потреб наших країн», — резюмував В.Янукович.
Аби завоювати довіру сінгапурських капіталов¬кладників, український гарант розповів про всі кроки, які робить наша влада для залучення інвестицій. Зокрема, за словами Президента, одна з програм українського Уряду передбачає надання інвесторам комплексної допомоги під час оформлення та реалізації пріоритетних для економічного розвитку країни інвестиційних проектів у сферах транспорту, енергетики, телекомунікацій, екології, розвитку муніципальної інфраструктури, малого та середнього бізнесу.
Поки що співробітництво із Сінгапуром перебуває на етапі переговорів: планується укласти угоди про створення зони вільної торгівлі, повітряне сполучення та безвізовий режим.
АПК в обмін на енергоресурси
Поки безвізовий режим із Сінгапуром — лише перс¬пектива, безперешкодні подорожі до Брунею — вже реальність. Ця країна стала третьою і останньою зупинкою в азійському турне Віктора Федоровича. Метою угоди про взаємне скасування віз є запровадження правових засад безвізового перетину кордону громадянами двох країн, які користуються звичайними закордонними паспортами. Документом передбачено право громадян України і Брунею перебувати на території кожної з держав без віз терміном до 30 діб.
Не залишилося поза увагою і співробітництво в оборонній та військово-тех¬нічній сферах — був під¬писаний меморандум про взаємодію в цих галузях. До речі, ще під час свого першого візиту в Україну в 2004 р. султан Хассанал Болкіах, який за фахом — військовий льотчик, виявив неабияку зацікавленість щодо можливостей спів¬праці у сфері військових технологій.
Крім того, Україна зацікавлена в Брунеї як у країні-експортері енергоресурсів, котра має надзвичайно великий вплив в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Основою економіки цієї країни є видобуток нафти (понад 10 млн т у рік) і природного газу (більш ніж 12 млрд м3). Однак сільське господарство в цій державі слаборозвинене: 80% продуктів харчування імпортуються.
Тому Київ може запропонувати Бандар-Сері-Бегавану співпрацю в сфері АПК. «При всіх досягненнях агронауки і технологій родючість землі є визначальним чинником, а Україна є однією з небагатьох держав, де цей чинник існує і є нашим величезним капіталом, який ми просто маємо ефективно використовувати», — підкреслив глава українського МЗС Костянтин Грищенко.
До того ж і в Брунеї не обійшлося без розмов про інвестиції. Нам варто до¬класти всіх можливих зусиль, аби отримати такого капіталовкладника, адже ця азійська країна володіє 17-им за розміром у світі суверенним фондом у сумі у $30 млрд.
Загалом Києву є чому повчитися і в Ханоя, і в Сінгапура, і в Бандар-Сері-Бегавана. Кожна з країн Азійсько-Тихоокеанського регіону може стати для України «клондайком золотих економічних ідей». Можливо, незабаром з’ясується, чи вдалося Києву знайти в азійських країнах «скарб», який стане живою водою для нашого інвестиційного клімату. Головне — аби ця подорож стала не лише нагадуванням про те, що на карті світу є така держава, як Україна, а й принесла нам чималі дивіденди.
Марина ЗАКАБЛУК
Думка експерта
Що принесе Україні азійський вояж Президента?
Володимир КОРНІЛОВ:
— Зважаючи на те що відомо, реальний результат уже є: було підписано цілу низку цікавих економічних угод з країнами Південно-Східної Азії. Ці держави останніми роками активно розвиваються і відіграють важливу роль у формуванні світової еконо¬мічної політики. Інша справа, що левова частка даних угод стосується саме азійських інвестицій у вітчизняну економіку. З одного боку, це непогано, проте з другого — ще зовсім недавно ми говорили, що можемо пропонувати свої послуги економікам, які розвиваються, а також про присутність українського бізнесу там.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!