Представники РСУ шукали вихід із фінансового і законодавчого лабіринтів
У тому, що люди в мантіях обділені державними гарантіями, переконалися члени Ради суддів. На засіданні 25 березня вони також вирішували, чи можна погодитися з колегами із Верховного Суду, які вважають, що в процесі реформування суттєво знизився рівень матеріального і соціального забезпечення вершителів правосуддя. Якщо із законодавчого лабіринту вихід може допомогти знайти Конституційний Суд, то з фінансового — тільки урядовці.
Обмеження для винагороди
Про нестачу коштів у держбюджеті на потреби третьої гілки влади поінформували присутніх керівники Державної судової адміністрації. Як нагадав очільник цієї установи Руслан Кирилюк, бюджетний запит на поточний рік сягав 9 млрд грн., однак був задоволений тільки на 25%.
Як відзначають фахівці ДСАУ, видатки в держбюджеті 2011 року, передбачені для апеляційних судів загальної юрисдикції, зменшені порів¬няно з минулим на 6%, а оплата праці — на 5%. За словами керманича адміністрації, доведений Мінфіном фонд оплати праці в сумі 1344,5 млн грн. був значно меншим від розрахованої потреби в розмірі 2215,5 млн грн.
А ось на думку першого за¬ступника очільника ДСАУ Івана Балаклицького, суддівська винагорода — це стратегічні видатки, які становлять 86% кошторису Феміди. Незважаючи на те що у поточному році загальні суми видатків зросли, на переконання І.Балаклицького, це не означає, що судді отримують більше. Він звернув увагу і на те, що рівень середньої заро¬бітної плати людей у мантіях, закладений урядовцями, далекий від тих сум, які вони реально отримують, заробітки кардинально різняться навіть у межах одного суду. «20 тис. грн. суддя не отримує», — апелювала до присутніх представників ЗМІ секретар РСУ Тетяна Козир. На її переконання, така сума — витвір уяви деяких журналістів. 2400, 2800 грн. — це, за сло¬вами представниці вищого органу суддівського самоврядування, реальні кошти, які отримує більшість її колег щомісяця.
Катастрофічна ситуація, за версією ДСАУ, склалася із фінансуванням програми виконання рішень судів. Наразі держава заборгувала законникам, які звертаються із позовами до обителей Феміди, більш як 100 млн грн., однак цих коштів у бюджеті не закладено. «Вихід на сьогодні один: об’єднувати зусилля керівництва судів, ДСАУ, РСУ і переконувати найвищий політикум у необхідності збільшення заробітної плати суддів», — підкреслив І.Балаклицький.
Та не відомо, чи дослухаються урядовці до представників третьої гілки влади, адже навіть на засідання РСУ ті, хто тримає руку на бюджетному пульсі країни, не з’являються. Зазначимо: згідно з ч.8 ст.127 закону «Про судоустрій і статус суддів» при розгляді питань, пов’язаних із фінансуванням судів, на засідання ради запрошується міністр фінансів. Однак до цього часу ні він, ані його заступники жодного разу не прийшли послухати про дірки у кишенях мантій.
Конституційна проба
Разом із цим члени РСУ ви¬словили свої міркування стосовно конституційного подання Верховного Суду. Як розповіла заступник голови ради Раїса Ханова, суддя КСУ Михайло Колос попросив їх висловити свої правові позиції щодо звернення найвищого судового органу країни, а саме: чи можна вважати зниження рівня матеріального, соціального, побутового та медичного забезпечення осіб, які мають набути статусу судді на підставі реформеного закону, таким, що обмежує гарантії незалежності та недоторканності при здійсненні ними правосуддя.
Назвала доповідачка й основні права, які, на думку ВСУ, були звужені або взагалі скасовані законодавцями. Зокрема, було скасовано право судді на відставку за станом здоров’я; зменшено розмір вихідної допомоги при виході у відставку; звужено перелік посад, час роботи на яких зараховується до суддівського стажу; введено положення щодо забезпечення суддів, які потребують поліп¬шення житлових умов, лише службовим житлом; установлено право на безоплатне медичне обслуговування тільки для суддів у відставці та членів їхніх сімей; змінено порядок соціального страхування і скасовано ряд інших матеріальних та со¬ціальних благ.
Під час обговорення цього питання Олександр Удовиченко нагадав: коли судова реформа тільки набирала обертів, основним аргументом її ініціаторів було те, що суддям, особливо представникам першої ланки, буде суттєво підвищено заро¬бітну плату, тому на деякі інші обмеження можна було б за¬плющити очі. Втім, наразі, на переконання очільника Ради суддів господарських судів, з огляду на озвучені ДСАУ цифри можна говорити про погіршення прав людей у мантіях. «Треба подякувати ВСУ, який у даному випадку відстоює інтереси всіх суддів і звернувся із цим конституційним поданням», — відзначив він.
Солідарними з ним були й інші колеги, які погодилися із більшістю претензій, висловлених представниками найвищого судового органу до реформеного закону. Зокрема, і з тим, що вершителі правосуддя були позбавлені права на встановлення в квартирах охоронної сигналізації та користування нею за рахунок коштів держбюджету. На переконання представників вищого органу суддів¬ського самоврядування, позбавлення цього права не відповідає положенню ч.7 ст.126 Основного Закону, згідно з якою держава гарантує особисту безпеку людей у мантіях та членів їхніх сімей. Не виключено, що до такого висновку присутніх підштовхнула нещодавня трагедія, яка сталася з їхнім колегою — суддею Шевченків¬ського районного суду м.Києва Сергієм Зубковим. Те, що останньому мантія коштувала життя, стало яскравим прикладом того, наскільки суддям не вистачає державного захисту.
Водночас «верховні» судді вважають, що певні положення нового закону суперечать принципу єдиного статусу суддів та конституційному припису стосовно недопущення встановлення привілеїв за будь-якими ознаками. Мова йде про норму, що передбачає збереження умов матеріального, со¬ціально-побутового забезпечення та медичного обслуговування для суддів, котрі обіймали адмінпосади, які не передбачені цим законом, тобто ліквідовані до закінчення строку, на який їх було призначено. «Адміністративна посада як раз і є привілеєм», — озвучила думку РСУ Р.Ханова.
Ще одна позиція ВСУ, яка викликала зауваження у представників ради, стосувалася суддівського стажу. На переконання присутніх, звуження прав законників через зміну переліку посад, час роботи на яких зараховується до суддівського стажу, не може стосуватися тих, хто виявив бажання одягти мантію вже після ухвалення реформеного закону.
«Мораторій» на ревізії
Окрім цього, учасники засідання «реанімували» і питання проведення перевірок фінансово-господарської діяльності судів органами Державної конт¬рольно-ревізійної служби. За¬значимо: цією проблемою члени РСУ переймалися ще у січні. Тоді до них звернулася ДСАУ з повідомленням про те, що на її адресу надходять численні звернення від обителей Феміди різних рівнів і видів юрисдикції щодо проведення в судах перевірок фінансово-господарської діяльності органами ДКРС. «Ситуація, коли органи виконавчої гілки влади здійснюють перевірки діяльності органів іншої гілки — судової, не є нормальною», — наголосили тоді представники ради.
Наразі ж керманич органу суддівського самоврядування Ярослав Романюк нагадав, що тоді ж вони вирішили звернутися до глави держави із проханням урегулювати цю проблему. За словами головуючого, відповідь з вул. Банкової не забарилася. Зокрема, заступник глави Адміністрації Президента Андрій Портнов поінформував представників третьої гілки влади про те, що гарант дав доручення Кабміну розглянути порушені у зверненні РСУ питання. Відтак Я.Романюк за¬кликав колег не ухвалювати передчасних рішень і дочекатися резолюції урядовців.
Однак присутні чекати не захотіли і вирішили відразу ж відреагувати на звернення, яке надійшло від РСГС. Як повідомив керманич цього органу О.Удовиченко, до них мало не щодня телефонують керівники різних обителей Феміди і повідомляють про візити ревізорів. Ця проблема, на переконання очільника РСГС, стосується не лише «господарників». За інформацією доповідача, на одного із голів судів було накладено штраф через те, що той, керуючись рішенням РСУ, попросив представників КРУ утриматися від здійснення перевірки, доки це питання не вирішать можно¬владці. Однак на таке прохання людей у мантіях ревізори реагують своєрідно: навіть у тих судах, в яких не було заплановано проведення перевірок, їх намітили.
Вихід із ситуації, яка склалася, озвучила Р.Ханова. Вона запропонувала звернутися від імені РСУ до Кабміну, ДКРС з пропозицією ввести своєрідний мораторій і припинити ці перевірки, доки не буде виконано доручення Президента. Водночас, аби в подальшому питання щодо можливості здійснення цих перевірок не виникало, заступник голови ради також наголосила на доцільності влаштувати чинним нормам законодавства конституційну пробу. Солідарними з нею були й інші присутні, які вирішили рекомендувати вищим судовим інстанціям розглянути можливість направлення відповідного подання до КСУ. Погодилися із Р.Хановою члени РСУ і стосовно «переадресації» свого звернення до урядовців.
Щоправда, досі співпраця із мешканцями владного Олімпу у формі листування не була дієвою і результативною. Однак іншого способу бути почутими нагорі вершителі правосуддя не мають.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!