Майбутнє енергетики залежить від наявності фінансів і можливості конкурувати
В Європейському Союзі вступає в дію третій енергетичний пакет. Це положення, які мають забезпечити велику конкурентоспроможність на європейському ринку і зменшити вплив російського «Газпрому». Йдеться також про лібералізацію ринку енергоносіїв. Передбачається розподіл видобутку й обігу: одна фірма не може бути одночасно постачальником газу і власником газопроводу.
Складні правила для поліпшення
Секретар управління регулювання енергетики Агнешка Глосневська звертає увагу, що важливим у нових правилах є посилення прав споживача. Адже цей пакет змушує країни — члени ЄС розробити систему допомоги тим споживачам, які не можуть оплачувати рахунки, так званим соціально вразливим одержувачам.
Передбачається створення третейських судів, щоб була можливість іншого вирішення спорів між споживачами й енергетичними підприємствами — не тільки в суді, проте так само справедливо і набагато швидше. На сьогодні жодна з країн Євросоюзу не готова повністю використовувати всі складні правила, також є держави, які не обнародували навіть приблизного строку їх уведення.
Поки європейці готуються жити за новими правилами в енергетичній сфері, наша країна замислюється над тим, як поліп¬шити цю галузь. Так, учасники 2-го українського енергетичного форуму дійшли висновку, що для розвитку необхідна повноцінна інтеграція України в Енергетичне Співтовариство (до якого входять країни ЄС і 9 держав Південно-Східної Європи), значне залучення інвестицій, а також розширення використання зрідженого і сланцевого газу.
Газовий вузол може послабшати
Початок модернізації української газотранспорт¬ної системи очікується наприкінці 2011 р., коли в країну мають надійти перші кредити від міжнародних фінансових орга¬нізацій, заявив міністр енергетики і вугільної промисловості України Юрій Бойко. Першим, за його словами, буде модернізовано український сегмент магістрального газопроводу Уренгой — Помари — Ужгород. Мінпаливенерго ще влітку минулого року заявляло про намір залучити $6,5 млрд на модер¬нізацію газотранспортної системи України до 2019 р. Минулої весни ЄБРР заявляв про готовність виділити на ці цілі $400—450 млн.
Керуючий директор банку з питань енергетики Ріккардо Пуліті заявив про готовність укладати в наф¬тогазовий сектор України $150 млн щорічно. Особливий інтерес Р.Пуліті проявив до співпраці ЄБРР з експедиторськими і буровими компаніями.
Заступник директора держкомпанії «Укргазвидобування» Олексій Нестеренко висловив намір зупинити падіння видобутку газу в Україні й у 2011—2015 рр. щорічно відкривати до 10 нових родовищ. Раніше Перший віце-прем’єр Анд¬рій Клюєв заявляв, що Україна може збільшити видобуток газу вдвічі, якщо почне розробляти шельф Чорного моря. Ці проекти, за інформацією віце-прем’єра, оцінюються в $1,5—2 млрд.
Вже нинішнього року Україна має намір оголосити перший тендер на розробку родовищ сланцевого газу, заявив на форумі перший заступник міністра екології Володимир Ігнащенко. Він сказав, що першою може бути розроблено Олеський майданчик на кордонах Львівської, Івано-Франків¬ської та Терно¬пільської областей, який «розглядають як продовження Люблінського басейну (Поль¬ща), де вже працюють великі компанії».
Атомні амбіції обмежені
Говорячи про розвиток ядерної енергетики, Ю.Бойко заявив, що цього року в Україні «буде повний цикл збагачення урану, але не на українській території, а в Росії». Міністр пояснив, що наша держава стала акціонером Міжнародного центру зі збагачення урану в Ангарську.
При цьому Ю.Бойко запевнив: сьогодні не тільки фахівці, а й політики розуміють, що «ядерна енергетика є ключовою для забезпечення енергією людства».
Водночас заступник міністра енергетики Микита Константинов зізнався, що Україні доведеться переглянути свою енергетичну стратегію на період з 2015 до 2030 р. у бік скорочення будівництва нових атомних енергоблоків. Нині стратегія передбачає спорудження 9 нових енерго¬блоків, аби загальна їх кількість у країні досягла 18. Будівництво 4 енергоблоків цього року вже зірвано через брак коштів.
Додаткові атомні потужності, на думку екологів і галузевих експертів, через збагачення урану і зберігання ядерних відходів у Росії тільки призведуть до зростання енергозалежності України. У свою чергу в Мінпаливенерго визнають, що плани перевести дві третини споживачів газу на використання електроенергії виявилися досить дорогими.
Енергетична євроінтеграція
Також М.Константинов підтвердив зацікавленість Києва в приєднанні України і Молдови до єдиної енергосистеми Європи — ENTSOE-E. Він заявив про це у відповідь на докір директора управління планування мережі електропередач і дослідження системи Trans electrica (Румунія) Дана Преотеску, який сказав, що «проект заморожено через відсутність фінансування». Водночас Д.Преотеску повідомив, що єдина енергетична система Європи на деякий час зберегла робочу групу на знак зацікавленості приєднання України і Молдови до ENTSOE-E. Для розробки технічних і юридичних етапів приєднання України і Молдови до єдиної енергосистеми Європи необхід¬но i4,5 млн. Але Київ і Кишинів не виділили грошей на діяльність двосторонньої робочої групи, заявив Д.Преотеску.
Після сказаного напрошується висновок: проблеми в енергетичній сфері вирішити можна. Проте за умови наявності значних коштів і ярлика «конкурентоспроможний». Чи є в нас не в теорії, а на практиці і те й інше, покажуть подальші кроки української влади у веденні енергетичної політики.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!