Обмеження на зняття депозитів зробить їх короткостроковими
Вже багато років банки намагаються оскаржити одну особливу норму Цивільного кодексу. І в старій, і в новій редакціях закон наполягає: громадянин є власником свого депозиту і може його достроково забрати. Це право йому гарантоване, що б там не було написано у договорі з фінустановою. Банкіри трактують це як загрозу для себе. Наприклад, людина поклала гроші на річний депозит, але через два місяці без попередження приходить у банк і розриває договір. Річний депозит перетворюється у двомісячний.
Небезпечні можливості
Якщо випадки дострокового зняття вкладів поодинокі, фінустанова може видати гроші. Якщо доводиться віддавати 3—5% усіх депозитів, це тяжке випробування на міцність. А 10%-е зняття у всьому світі вважається загрозою для банку.
Наприклад, у 2004 році виник конфлікт між акціонерами банку «Надра». Міноритарії, які мали стосунок до групи Укрсиббанку, захотіли продати свої акції. Мажоритарії купувати за такі гроші не захотіли і вирішили «розмити» част¬ку колишніх партнерів.
У відповідь була проведена інформаційна кампанія під гаслом: «Банк «Надра» вирішено ліквідувати». В установу побігли перелякані вкладники, щоб забрати депозити. Це був чи не перший випадок, коли норма Цивільного кодексу за¬грожувала існуванню фін¬установи.
Незабаром аналогічна ситуація склалася довкола банку «Мрія», а ще через кілька місяців розпочалася фінансова криза 2004 року. Проблема дострокового зняття торкнулася майже всіх 160 банків, і для припинення паніки НБУ навіть запровадив мораторій на повернення депозитів. Аналогічний мораторій регулятор повторно ввів у 2008-му.
Після першої кризи фін¬установи «атакували» ст.1060 Цивільного кодексу, яка дозволяє населенню забирати вклади. Звучали різні аргументи: такого немає ніде у світі, так нечесно, вони видали кредити і не можуть повертати «довгі» гроші.
Фахівці кажуть, що введення обмежень на зняття депозитів дасть їм «довгі» гроші для кредитування економіки і підвищить ста¬більність банківської системи.
Їхні аргументи мають право на існування, однак є й інший бік проблеми. Криза 2008 року показала, що НБУ не здатний завадити штучному банкрутству банків. Якщо власники фінустанови захочуть вивести з неї всі активи, їм це вдасться.
Крім того, Нацбанк не може, не хоче і не повинен гарантувати курсову стабільність. Однак країна все ще обчислює ціни в доларах, і найменша девальвація призводить до того, що буряк і картопля дорожчають.
І це лише дві причини, чому населення виступає проти заборони дострокового зняття депозитів. Саме тому зі старого Цивільного кодексу норма перекочувала в новий, і ст.1060 стала символом фінансової проблеми.
Два варіанти
Зі зміною керівництва Нацбанку крига скресла. Регулятор виніс на відкрите обговорення два робочі варіанти майбутніх змін до ЦК.
Перший припускає простий алгоритм: якщо людина поклала гроші на певний строк, то до його закінчення не зможе забрати гроші, хіба що для особливих випадків — поховання чи лікування. Для тих, хто хоче мати кошти під рукою в будь-який момент, банки повинні пропонувати вклади до запитання.
Другий варіант м’якший: НБУ пропонує встановити відстрочку на зняття грошей. За вкладами до запитання вона становитиме до трьох робочих днів, за строковими — до місяця. Тобто фінустанова обиратиме: якщо зможе — поверне гроші навіть через хвилину.
Нині, за словами директора юридичного департаменту НБУ Віктора Новікова, регулятор вивчає пропозиції. Деякі банки підтримують варіант останнього, але є й інші пропозиції. Наприклад, введення особливого типу довгострокового вкладу.
Через деякий час усі ідеї систематизують. У будь-якому випадку роль регулятора зведеться лише до підготовки відповідного законопроекту.
«Ми запропонували два варіанти, але вони не є вичерпними. Вирішувати все одно буде парламент, а не Нацбанк. Потрібно заспокоїти населення: новий закон стосуватиметься тільки майбутніх вкладів», — зазначив В.Новіков.
Світового досвіду немає
З вуст банкірів, які вимагають заборонити до¬строкове зняття депозитів, часто звучить: «як в усьому цивілізованому світі». З’ясувалося, що це лише слова. «Ми вивчали світовий досвід, він неоднозначний, навіть суперечли¬-вий», — зауважив В.Новіков.
За його словами, в німецькому законодавстві нема поняття «депозит». Вклад регулюється нормами, однаковими і для речей, і для грошей. Власник може забрати його будь-коли на першу вимогу. Така ж норма є і в законодавстві Франції. А от у США за такі дії передбачено штрафи, які можуть застосовуватися навіть до тіла депозиту.
Юрист НБУ розповів про невдалий російський дос¬від запровадження такого обмеження. «Там був законопроект, який передбачав більш жорсткий ва¬ріант. Він викликав великий негатив, тож його зняли з розгляду», — підкреслив В.Новіков.
Серед фінансистів є радикали і помірковані. Перші вимагають прийняти жорсткий варіант, за¬пропонований НБУ. Другі виступають за м’якший закон.
Сьогодні строкових вкла¬дів населення в Україні де-факто не існує, адже ЦК зобов’язує банк повернути гроші вкладнику. За таких умов треба надати фінустановам право вимагати дострокове повернення кредитів, пояснюють свою позицію експерти, які виступають за жорсткий варіант. На їхню думку, нині банки «сидять на грошах», бо турбуються, що завтра їм доведеться повертати депозити.
Альтернативна позиція
«Пора чітко прописати взаємини банків і клієнтів. Повна заборона дострокового зняття вкладів, з точки зору операційного управління банком, дуже зручна. Проте м’якший варіант буде краще сприйнятий суспільством», — наголосив доцент кафедри банківського менеджменту Національного економічного університету Андрій Нікітін.
Він підкреслив, що банки є фінансовими посередниками. Їхній інтерес не повинен домінувати, якщо в населення немає інтересу розміщувати депозити на три¬валий строк, а в підприємств — фінансувати довгострокові проекти.
Найбільш гострою, звісно, буде реакція клієнтів проблемних фінансових установ.
«Позиція вкладників формується під впливом форс-мажорних обставин. Це відбувається і в «мирний» час. Форс-мажор може виникнути через погану роботу установи і в результаті конкуренції банків. Однак є форс-мажори, викликані тим, що банки готуються до банкрутства. Ці ситуації дуже турбують вкладників», — підкреслив керівник ініціативної групи вкладників ліквідованих банків Олександр Бєлов.
Схоже, НБУ враховує можливе невдоволення населення і не хоче повторювати російський сценарій. Зокрема, В.Новіков відзначає, що питання дострокового зняття депозитів не можна розглядати окремо. «Мова йде про комплекс заходів», — сказав він.
Зокрема, одночасно парламент повинен прийняти закон, який прописує циві¬лізоване виведення фінуста¬нови з ринку. Крім того, необхідно провести пенсійну реформу і запустити другий рівень накопичувальної пенсійної системи.
Необхідно внести зміни до законів про ринок цінних паперів, ринок іпотечних облігацій та роботу недержавних пенсійних фондів. Таким чином, обмеження права на дострокове зняття депозитів має бути компенсовано посиленням нагляду.
Чого очікувати?
У 2009 році Віктор Янукович як лідер опозиції ви¬словлювався проти заборони на дострокове зняття вкладів. Проте сьогодні ситуація змінилася — він при владі. Швидше за все, зміни до ЦК таки будуть прийняті.
Над цим питанням працює НБУ, який досі тільки вдавав, що хоче ним займатися. Насправді ж змінити ЦК регулятор і не намагався. Він не став утілювати й ідею автоматичного введення мораторію на зняття вкладів, прив’язавши його до чіткого критерію — зменшення депозитів на 5% за короткий час.
На відміну від свого попередника, нинішній глава НБУ вже кілька разів показував, що він може легко отримати підтримку парламенту. Водночас російський досвід показує, що обмеження навряд чи будуть прийняті відповідно до жорсткого сценарію. Цілком імовірно, що цей варіант існує лише для просування м’якого.
Детально прогнозувати формулювання майбутнього законопроекту поки що рано. Напевно, будуть детально прописані процедури зняття з поважних причин, щоб не було зловживань ані з боку клієнтів, ані з боку банків.
«Ми ж не догму написали і на сайті вивісили. Будемо враховувати конструктивні думки під час доопрацювання», — зазначив В.Новіков.
Чимало експертів уважають, що населення все ж змириться з новими нормами. У людей немає вибору: в кредитні спілки вони не підуть, на фондовий ринок теж. Банківський сегмент як контролював 95% заощаджень населення, так і буде контролювати ще довгі роки, кажуть вони.
«Безумовно, спочатку можуть виникнути непорозуміння з вкладниками, тому необхідно проводити індивідуальну роз’яснювальну роботу з клієнтами. Але, виходячи з нашої практики, за останні 2—3 роки лише 2—3% вкладників банку розривали договори банківських вкладів до¬строково, тому особливих проблем виникнути не повинно», — вважає заступник голови правління одного з комерційних банків.
Отже, з огляду на малі відсотки стає дивно, навіщо взагалі чіпати Цивільний кодекс.
Інша справа, що ринок депозитів здатний сильно змінитися. «Може, ми дій¬демо до ситуації, коли ніхто не захоче вкладати більше, ніж на 3 місяці», — зауважив А.Нікітін.
З ним солідарні й деякі інші експерти. Не виключено, що жорстке обмеження призведе до зростання депозитів до запитання. Люди будуть перевкладати гроші на короткий термін, щоб постійно мати до них доступ.
Сергій ЛЯМЕЦЬ, «Економічна правда»
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!