Автоматизована система навантажує одних і дозволяє відпочити іншим
Члени Ради суддів загальних судів і претенденти на адміністративні посади спільно намагалися вирішити, як діставати для органів правосуддя нові приміщення. Обговорювали проблеми, які провокує автоматичний розподіл справ, та як краще організувати роботу апарату. Та основним, як часто трапляється, стало питання фінансування.
Великий формат
Засідання РСЗС 17 лютого розпочалось із майже годинною затримкою — не було кворуму. І доки судді очікували, коли їх запросять на «співбесіди» для рекомендування на адмінпосади, а журналісти гортали прихоплені про всяк випадок книги, пунктуальні члени РСЗС намагалися вирішити, як жити далі.
Голова органу суддівського самоврядування Павло Гвоздик звернув увагу на той факт, що, збираючись на 1—2 дні, РСЗС не встигає розглянути всі необхідні питання. Тому, на його думку, значно доречні¬ше було б працювати впродовж тижня. Однак представники ради наголосили на тому, що інша форма роботи потребує і зовсім іншого фінансування. Коли засідання триває лише один день, можна приїхати вранці, а вже ввечері повернутися додому. У разі ж зміни порядку роботи доведеться зупинятись у готелі, а це потребує значних коштів. Крім того, слід буде вирішити й питання з харчуванням.
Водночас члени РСЗС звернули увагу на ту обставину, що матеріальні проб¬леми все більше даються взнаки. Так, на засідання не зміг приїхати представник Одеси Анатолій Бабій — кошти вчасно не були перераховані. «Ми їздили б за свої, але нам зарплату зменшили», — зазначив один із членів органу суддівського самоврядування.
П.Гвоздик запевнив колег, що вже найближчим часом Державна судова адміністрація перерахує всі необхідні кошти. До речі, засідання ради відбувалося саме в приміщенні ДСАУ, тому вирішити проблему можна було по гарячих слідах.
Краще йти в адвокати?
Після того як члени ради врешті-решт зібралися, можна було надавати рекомендації для призначення на адміністративні посади. Всі судді отримали позитивні висновки, і матеріали направили до Вищої ради юстиції. Та й саме спілкування було швидше не іспитом, а можливістю обговорити проблеми як власного суду, так і третьої гілки влади загалом.
Звісно, найбільше людей у мантіях турбували фінансові проблеми. Коли в претендентів на адмінпосади запитували, які основні плюси й мінуси судової реформи, то головним недоліком, як правило, називали саме зменшення зарплат.
Як розповів Микола Токаренко, котрого рекомендували на посаду голови Калінінського районного суду м.Горлівки, один з його молодих колег вже шкодує, що пов’язав свою долю з третьою гілкою влади. Адже, будучи адвокатом, він заробляв 8—10 тис. грн., а тепер його прибутки значно скромніші.
У Тамаза Деметрадзе, якого рекомендували на посаду заступника голови Ужгородського міськра¬йонного суду Закарпатської області, навіть запитали: чи не бажав би він повернутися на колишню роботу в юридичний відділ обленерго, адже загальновідомо, що в таких компа¬ніях зар¬плати більш ніж пристойні? Однак суддя розповів, що мав різні погляди із колишнім керівництвом на організацію роботи і тому вирішив піти звідти.
Проте зарплати — далеко не єдина проблема, з якою стикаються в органах правосуддя. Не меншу вагу мають і «житлові» умови. Так, Апеляційний суд Полтавської області на сьогодні розташовується у двох будівлях, і хоч стоять вони не далеко одна від одної, але зручності для громадян такий стан справ не додає. Як розповів рекомендований на посаду голови цього суду Олександр Касмі¬нін, вже була можливість отримати нову будівлю. Однак тоді пропонували переїхати до пам’ятки архі¬тектури, яку спершу слід було реставрувати. Звісно, таких грошей у суду не було, і від переїзду довелося відмовитись. Таким чином, для полтавчан зазначена проблема залишається першочерговою.
Та все ж, як зізнаються судді, порівняно з минулими роками відбулись і позитивні зміни. Так, якщо у 2009 р. деякі органи правосуддя були на межі зупинки, то тепер справи, принаймні з поштовими від¬прав¬леннями й оплатою комунальних послуг, нормалізувалися.
Автоматичне ускладнення
Торкнулися на засіданні РСЗС і питання запрова¬дження автоматичного розподілу справ. М.Токаренко наголосив, що деяким суддям комп’ютер може надати відразу 20 справ, а іншим — тільки 2. Тому систему необхідно вдосконалювати.
У ДСАУ казали, що система має полегшити роботу апарату суду, а ви¬йшло навпаки, зазначили члени РСЗС, адже система виявилася не такою вже й простою в обслуговуванні. Водночас М.Токаренко визнав, що суттєвим плюсом є гарантія безстороннього, незацікавленого розподілу справ.
Ще одна проблема, про яку розповідали претенденти на адмінпосади, — це організація роботи судів. Місцями виникають клопоти навіть із такою, здавалося б, дрібницею, як відправлення кореспонденції. І справа вже не у відсутності грошей на конверти чи марки, а в недоліках організації роботи. І цей недолік, як і багато інших, доведеться вирішувати новому керівництву.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!