«Дорожня розмітка» для захисників

Яку організаційно-правову форму діяльності слід вибрати, щоб не опинитися за бортом?

Минуло немало часу з моменту ухвалення закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», але розуміння цього акта в частині організаційно-правових форм діяльності захисників є спірним. Так, думка, що адвокати в Україні можуть здійснювати діяльність тільки в трьох формах — адвокатське бюро, адвокатське об’єднання й індивідуальна діяльність. Так це, чи ж відповідно до профільного закону в них все-таки є альтернатива — спробуємо розібратися.

Підсумки уніфікації

Переконання, що вітчизняні захисники зобов’язані здійснювати діяльність тільки в трьох формах, вже знайшло відображення в негласних розпорядженнях працівникам правоохоронних органів і суддям щодо необхідності вимагати від адвоката як підтвердження легітимності його діяль­ності ордер, бланки якого у свою чергу видає орган адвокатського самоврядування тільки захисникам — представникам указаних форм адвокатської діяльності.

Крім того, рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 №36 затверджено Положення про ордер адвоката і порядок ведення реєстру ордерів, згідно з яким видавати бланки ордерів можна тільки адвокатам — індивідуалам, адвокатському бюро або об’єднанню.

На мою думку, таке обмеження форм діяльності адвокатів суперечить профільному закону, залишає без роботи величезну кількість захисників, які перебувають у трудових відносинах із суб’єктами підприємницької діяльності або є їх учасниками, а також виводить у тінь доходи адвокатів, які були регулярними й доступними для оподаткування в цих підприємницьких структурах.

Фактично особи, що займалися адвокатською практикою, наприклад, за договорами клієнтів з юридичною компанією з моменту набрання законом чинності повинні звільнитися (у разі наявності трудових відносин) або ліквідувати суб’єкт такої діяльності, учасником якого вони є (у разі ведення підприємницької діяльності), і організовувати свою роботу як індивідуальний адвокат, створювати адвокатське бюро або об’єднання.

Підсумком такої уніфікації форм діяльності, на моє переконання, будуть реальні втрати й для адвокатів, що працюють по трудовому найму, і для адвокатів — учасників діючих юридичних осіб — суб’єктів підприємництва, і для системи пенсійного забезпечення, і для бюджету країни в цілому, оскільки перетворення в легітимні для адвокатської діяльності форми супроводжуватиметься неефективними витратами, втратами робочих місць, зарплат і дивідендів, а бюджети недоотримають надходження від фондів, що існують зараз, зарплат і доходів від корпоративних прав адвокатів — учасників товариств, приватних підприємств та ін.

Таким чином, значній кількості адвокатів, які не були до ухвалення нового закону об’єднані в запропоновані організаційно-правові форми, доведеться практично змінювати своє життя, залишати робочі місця, ліквідовувати створені ними підприємницькі структури і створювати місце індивідуального адвоката або реєструвати АБ або АТ. Згідно з буквою нового закону є ще можливість укласти трудовий договір з вищезазначеними юридичними особами, але на таку форму повинен бути попит, розраховувати на який адвокатам, що звільнилися з своїх робочих місць, в наших реаліях складно.

Що не заборонено — дозволено

Аналіз профільного акта й законодавства, яке містить норми, що регулюють роботу адвоката в тій чи іншій сфері, дозволяє переконатися в тому, що захисник зовсім не зобов’язаний обмежувати свою діяльність вищезазначеними організаційно-правовими формами.

Так, п.2 ст.2 закону містить вказівку на основну, єдину й достатню ознаку адвоката — наявність у нього свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю. Це означає, що особа, котра володіє вищезгаданим правом, незалежно від того, в якій формі вона здійснює свою діяльність, за визначенням є адвокатом. Аналізованим законодавством не передбачена можливість позбавляти цього права осіб, котрі мають свідоцтво адвоката, а працюють, наприклад, за трудовим договором, в правовому режимі СПД і т.п. тільки тому, що вони не займаються індивідуальною діяльністю або не належать до адвокатських бюро або об’єднань.

У правових актах відсутня заборона на здійснення адвокатської діяльності в будь-якій іншій організаційно-правовій формі, крім згаданих у профільному законі, і вважати цей перелік вичерпним, на мою думку, помилково, оскільки це призводить до звуження можливостей адвокатів реалізовувати своє право на надання послуг.

Усупереч думці про те, що адвокатську діяльність можна здійснювати тільки в перерахованих в акті формах, слід вважати законною професійну діяльність адвоката в будь-якій не забороненій організаційно-правовій формі. Повноваження адвоката, наприклад у кримінальному процесі, можуть бути оформлені у вигляді договору на надання правової допомоги від імені юридичної компанії, зареєстрованої у формі ТОВ. Виконавцем роботи за договором може бути призначений адвокат, що перебуває з цією компанією в трудових відносинах. Головною умовою для укладення такого договору буде наявність у статуті ТОВ положення про діяльність за поданням правових послуг, частиною або різновидом яких є адвокатська діяльність.

При цьому адвокати, що працюють за такими договорами (можливо, це будуть тристоронні й більше договори — з юридичною компанією, адвокатом і клієнтом), не опиняться поза законом, оскільки п.2 ст.6 акта не відносить тих, хто здійснює свою діяльність не в запропонованих новим законом організаційно-правових формах, до осіб, які не можуть бути адвокатами, а ст.7 цього закону не забороняє сумісництво, крім посад, передбачених п.1 ч.1 ст.4 закону «Про принципи запобігання і протидії корупції».

ЛАРИСА ЖУРАВСЬКА - адвокат ТОВ «Адвокатська фірма «НІКА»

Пряма мова

— Насправді нічого не змінилось. Адвокат і за старим законом мав право здійснювати свою діяльність або одноособово, або об’єднавшись з іншими адвокатами. Закон передбачав, що він може брати участь в об’єднаннях, які називаються «компанія», «контора», «об’єднання» тощо. Тепер це об’єднання так і називається — адвокатське об’єднання. Якщо адвокат хоче працювати одноособово, то він або реєструється як самозайнята особа, або створює своє адвокатське бюро. Якщо він хоче працювати разом з іншими адвокатами, то він може з ними працювати в адвокатському об’єднанні, в тому числі й за трудовою угодою, якою будуть передбачені особливі умови — конфіденційність, дотримання адвокатської таємниці тощо. Але він може працювати за наймом, і це все одно вважатиметься об’єднанням з іншими адвокатами, просто він при цьому не буде його засновником.