Стопами Канади

Українській Феміді запропонували використовувати у своїй роботі досудові звіти

У двох українських храмах Феміди — Івано-Франківському міському й Мелітопольському міськрайонному судах — були запущені пілотні програми, пов’язані з використанням у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх досудового звіту. Для чого потрібний цей звіт, як він може допомогти суддям і малолітнім злочинцям і яка перспектива того, що й решта українських судів наслідуватимуть приклад «піонерів», обговорювали на тематичному круглому столі, організованому Вищим спеціалізованим судом з розгляду цивільних і кримінальних справ. У цей же час відбулося і засідання робочої групи з розроблення методичних рекомендацій для суддів у сфері ювенальної юстиції.

Проект довжиною в 5 років

Програма, пов’язана з використанням в українських судах досудового звіту, реалізовується в рамках українсько-канадського проекту «Реформування системи кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні», який стартував у 2010 році. Розрахований він на 5 років. За цей час канадські експерти повинні допомогти нашій країні створити прозору систему кримінального судочинства, що відповідає міжнародним стандартам.

Відкриваючи засідання, заступник голови ВСС Станіслав Міщенко відзначив важливість активної співпраці всіх гілок влади для створення ефективної системи кримінальної юстиції стосовно неповнолітніх. «Спільними зусиллями ми повинні виробити особливі підходи до неповнолітніх правопорушників, що вимагають застосування інших форм кримінальної відповідальності, ніж ті, які застосовуються до дорослих. Саме таке ставлення до неповнолітніх прописане в міжнародних стандартах у галузі охорони прав дітей і в КПК, ухвалення якого стало однією із знакових подій у  реформуванні кримінальної юстиції і точкою відліку у впровадженні демократичних і гуманістичних принципів при здійсненні кримінального судочинства», — заявив С.Міщенко.

«Наш проект стосується не тільки процедур і процесу кримінального судочинства, а й профілактики злочинності, корекційної роботи й підтримки молодих людей, їх реінтеграції в суспільство. Є два напрямки цієї роботи. Перший — розроблення законодавства, а також політики в цій сфері, другий — «пілотування» тих підходів, методик, які ефективно працюють в інших країнах, наприклад Канаді», — розповіла директор проекту Таня Санфорд Аммар. Програма, пов’язана з використанням досудового звіту стосовно неповнолітніх, що активно використовується в інших країнах, повинна, по-перше, сприяти захисту інтересів дітей і виголошенню справедливого вироку, а по-друге, допомогти суддям в ухваленні рішень. Поки що вона працює лише у двох судах — Івано-Франківському міському й Мелітопольському міськрайонному Запорізької області, але, на думку С.Міщенка, було б непогано, так би мовити, розширити географію, наприклад почати застосовувати досудові звіти в столичних судах. До речі, судді, що вже працюють з такими звітами, відгукуються про проект вельми позитивно: на їхню думку, він дійсно допомагає краще зрозуміти малолітнього злочинця і ухвалити справедливе рішення. Готує звіти служба у справах дітей з допомогою кримінальної міліції у справах дітей.

Криміногенні ризики й захисні чинники

Про те, що таке досудовий звіт і як він використовується в Канаді, розповіла керівник служби пробації Міністерства у справах дітей і молоді провінції Онтаріо, радник з питань оцінювання й кейс-менеджменту проекту «Реформування системи кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні» Гейл Стидс. За її словами, в Канаді пробаційна служба, функції якої в пілотному проекті виконує служба у справах дітей, — це окремий орган, що є підрозділом уряду провінції і відповідає за підготовку об’єктивної інформації про неповнолітнього обвинуваченого для суду. «Цей звіт у Канаді подається вже після того, як молодій людині висунули обвинувачення, але до того, як ухвалений вирок. Кожного разу, коли суд уважає, що до молодої людини потрібно застосувати покарання у вигляді позбавлення волі, звіт готується обов’язково. Але навіть коли таке покарання не очікується, для оголошення справедливого вироку суддя деколи повинен теж якомога більше дізнатися про обвинуваченого. Цей звіт замовляє саме суддя — не прокурор, не адвокат. І оскільки пробаційний офіцер не має стосунку ні до захисту, ні до обвинувачення (не притягується до розслідування), у нього немає жодного інтересу, і його інформація буде об’єктивною», — розповіла керівник служби пробації.

Пробаційні офіцери прагнуть отримати якомога більше інформації про неповнолітнього, щоб об’єктивно оцінити його особу. Оцінювання і є основним елементом досудового звіту. Для цього проводять співбесіду з самим неповнолітнім, роблять запит інформації з поліції, попередніх досудових звітів, вивчають сімейні умови, ситуацію з навчанням, стосунки з однолітками, роблять висновки про ризик повторного скоєння злочину.

«В Україні ми допомагали розробити такий важливий інструмент досудового звіту, як оцінювання профілю молодої людини й управління її справою, що базується на теоретичному матеріалі. Цей інструмент використовується зараз і в Мелітополі, і в Івано-Франківську, — уточнила Г.Стидс. — Це передусім «кримінальна історія» дитини. Така інформація дуже корисна, щоб відстежити певні патерни поведінки, схильності неповнолітнього, існуючі ризики рецидиву». Дуже важливий показник — сімейні відносини, тут аналізуються ставлення до дитини й стосунки між батьками, з’ясовується, чи був достатнім нагляд за нею, чи мали місце факти фізичного або психологічного насильства. Ще один пункт — соціальна адаптація: офіцери з’ясовують, чи регулярно дитина ходить до школи й наскільки активно бере участь в її житті, як спілкується з однолітками і дорослими.

За словами Г.Стидс, при оцінюванні важливо, наскільки неповнолітній шкодує про скоєне, чи співчуває він потерпілому, аналізує ситуацію чи ніколи не замислюється про це. Вивчається і особа підлітка: передусім визначається його психотип, чи є схильність до агресивної поведінки (якщо такі випадки вже були, то як до цього ставилося суспільство — школа, сім’я і т.д.).

З’ясовуються криміногенні ризики (наприклад, чи вживав наркотики) і так звані захисні чинники: чи є у дитини люди, які позитивно на неї впливають, — батьки, вчителі, тренери із спортивної школи чи просто знайомі дорослі або ровесники. Важливо дізнатися і плани молодої людини на подальше життя — почути, які цілі вона перед собою ставить, як збирається виправляти свою поведінку, відшкодовувати завданий збиток.

Г.Стидс розповіла, що надалі ця інформація може допомогти соціальній реінтеграції молодої людини. Пробаційна служба, скажімо, може врахувати при визначенні покарання захоплення неповнолітнього. «Наприклад, якщо ми знаємо, що деякі правопорушники цікавляться спортом, ми пропонуємо як покарання громадські роботи, пов’язані із спортивними заходами. Неповнолітні можуть прибирати або допомагати на стадіоні, тобто виконувати цікаву для них роботу», — відзначила вона.

Важлива частина досудового звіту — це реабілітаційні програми, які повинні відповідати потребам конкретної молодої людини. Вони можуть включати психологічні консультації, лікування, шкільні навчальні програми, що допомагають наздогнати однолітків, участь у роботі релігійних організацій, наставництво і т.д.

Чим займеться служба пробації?

Незважаючи на позитивні відгуки, залишаються деякі неясності в застосуванні проекту в Україні. Скажімо, в Канаді підготовкою досудових звітів займається служба пробації, у нас же поки що такого підрозділу немає, як немає і органу, який офіційно відповідає за підготовлення таких звітів, оскільки поки це лише «локальна» ініціатива.

Як вважає начальник управління кримінальної міліції у справах дітей МВС Олексій Лазаренко, важливо визначитися з органом, який офіційно відповідатиме за підготовку досудових звітів. «У новому КПК існує деяка двозначність статті, що передбачає заслуховування думки працівників служби у справах дітей, яка, здається, повинна бути розтлумачена дуже чітко: якщо суддя вважає, що йому необхідна така інформація, він обов’язково повинен залучати відповідних фахівців», — переконаний О.Лазаренко. До того ж проект закону «Про пробації», який готує Мін’юст, виключає участь служби пробації в підготовці звіту. Тому тут є деякі колізії, які потрібно врегулювати, вважає правоохоронець.

Згідно з новим КПК суд має право викликати в судове засідання фахівців служби у справах дітей. Про це говорить ст.485 кодексу, яка регулює порядок досудового розслідування і судового розгляду проваджень стосовно неповнолітніх. Суддя навіть зобов’язаний з’ясувати «повні всесторонні відомості про особу неповнолітнього, його вік, стан здоров’я і рівень розвитку, інші соціально-психологічні риси особи, які необхідно враховувати при індивідуалізації відповідальності або обранні заходу виховного характеру». Реалізовувати це право суд може по-різному. Тому на питання С.Міщенка: «А як реагують на таку ініціативу потерпілі? Чи не обурюються з приводу того, що суддя упереджений?» — судді з Івано-Франківська й Мелітополя заявили, що діють виключно в рамках закону.

Голова Апеляційного суду Івано-Франківської області Надія Стефанів запропонувала використовувати такі досудові звіти в усіх судах України. Для цього, на її думку, слід провести координаційну нараду за участю суддів, уповноваженого Верховної Ради з прав людини, представників правоохоронних органів, відповідних міністерств і служб у справах дітей, під час якої розробити і затвердити методичні рекомендації, а також внести зауваження до проекту закону «Про пробації». Ініціативу схвалив С.Міщенко і навіть назвав орієнтовну дату проведення спільної наради — вересень цього року.

Пряма мова

— У нашому суді в рамках кримінального судочинства ефективно використовується досудовий звіт. Цю ініціативу ми запозичили під час навчальних поїздок до Канади й Росії, удосконалили й адаптували її до кримінального процесуального законодавства України й зараз вона відповідає всім вимогам нового КПК. У звіті повністю відображаються умови життя, виховання неповнолітнього, який є суб’єктом кримінального провадження, його поведінка до й після скоєння злочину. Це, безумовно, дуже допомагає судді для ухвалення законного рішення стосовно обвинуваченого.

— Поява в Україні практики досудових звітів — величезний крок уперед. Перш за все це допомагає забезпечити суддів інформацією, яка їм потрібна для того, аби ухвалити справедливий вирок. Правда, потрібно ще визначитися, хто в цій сфері буде головним координаційним органом, хто проводитиме цю роботу.

Я побачила суттєві ключові зміни за останні 2,5 року — відтоді, як ми розпочали проект. Ми побачили високий рівень кооперації між різними департаментами, управліннями уряду й судами. Це показало, що судді, юридичне співтовариство дійсно готові до змін і хочуть їх.