Швидкість — увічливість Феміди

Строки розгляду цивільних справ в Україні виявились одними з найстисліших в Європі

Європейські експерти спільно з представниками Ради Європи репрезентували аналітичні матеріали, підготовлені в рамках спільної програми Європейського Союзу та РЄ «Зміцнення судової реформи в країнах східного партнерства». Фахівці оцінили дані п’ятьох країн — Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови й України — визначаючи, наскільки ефективно ті розпоряджаються фінансами заради забезпечення ефективності роботи судів. Показники нашої держави експерти визнали позитивними, проте без «але» не обійшлося.

Європейська комісії з ефективності правосуддя (CEPEJ) проводить оцінку судочинства європейських країн з 2004 року. Використовуючи спеціально розроблену систему, комісія збирає та аналізує інформацію про функціонування судів 47 держав — членів РЄ. Цього разу експерти аналізували дані п’ятьох вищезгаданих країн за 2010—2012 рр. Як відзначив директор департаменту проектів, стратегії та інновацій федерального міністерства юстиції Австрії, віце-президент CEPEJ Георг Става, «Україна перша надала потрібні матеріали для роботи. Держава була готова працювати».Також він запевнив, що вся інформація, яка надходить до комісії, перевіряється на достовірність. Тож сумніватися в результатах немає підстав.

Г.Става відзначив, що порівнювати показники країн було важко, адже економічні умови кожної з них різні, тож звертали увагу на ВВП. Наприклад, витрати України на забезпечення діяльності судів — 0,26%. Наскільки показник зріс чи зменшився сказати важко, бо даних за 2008—2010 рр. Україна не надала. Водночас витрати на фінансування прокуратури зросли порівняно з 2008—2010 рр. на 11%. Обігнав нашу державу лише Азербайджан, де видатки зменшилися на 33%. Зауважимо, що середній показник Європи становить 1,7%. В інших країнах, дані яких було проаналізовано, фінансування прокуратури зменшилося.

Наголосив Г.Става й на значному вкладі України — підготовці суддів. Мовляв, цей показник вищий, ніж в інших чотирьох країн. Позитивно висловився віце-президент CEPEJ і щодо коефіцієнту розглянутих суддями справ у 2010 р.: «В Україні відсоток справ, що вирішені у встановлені строки, становить 103%! А це означає, що справи розглядаються відповідно до їх надходження. Навіть більше. Тож українські суди працюють якісно. До того ж, зважаючи на терміни розгляду справ, Україна й тут перша — має один з найкращих в Європі показників строку розгляду цивільної справи — 47 днів». Для порівняння: у Вірменії — 163 дні, Грузії — 94, Молдові — 110, і лише Азербайджан випередив Україну, розглядаючи цивільні справи в середньому протягом 43 днів.

Те, наскільки ефективно працюють суди в Україні, експерти визначали на прикладі Київської та Одеської областей. На запитання учасників круглого столу, чому обрано саме ці регіони, прозвучало: «Які дані дали, з тими й працювали. Ми нічого не обирали. Навпаки, чим більше територіально охоплена країна, тим краще». Так пояснив член робочої групи з оцінювання судових систем CEPEJ Адіс Ходжич.

«Такий аналіз ми провели у двох областях України, але теоретично й практично його можна провести й в інших регіонах, не обмежуючись лише згаданими», — запевнила модератор зустрічі, представниця секретаріату РЄ, департаменту з питань правосуддя та правового співробітництва Софо Гелашвілі.

Однак Україна не змогла надати багатьох показників для дослідження, наприклад відомостей про те, скільки держава витрачає на юридичну допомогу, а також даних про чисельність несуддівського персоналу з розрахунку на одного законника у 2006—2010 рр., та інформації про відсоток справ про тяжкі злочини, розглянутих в установлені строки за 2010 р. тощо. Та на загальну позитивну картину це не вплинуло. Зауважимо, що в інших країнах подіб­них прогалин у наданих матеріалах набагато менше.

Аналізуючи дані України, експерти зробили висновок, що «у 2009 р. судова система була не ідеального, у 2010 р. відбулися зміни, які вдосконалили систему, а у 2011 р. рівень, установлений у 2010-му, утримався завдяки дуже хорошій роботі». Однією з причин динамічних позитивних змін дослідники називають прийняття закону «Про судоустрій і статус суддів» у 2010 р. Вони переконані, що це дало неабиякий поштовх до розвитку та вдосконалення судової системи.

А от як справи з державним фінансуванням судової системи — встановити не вдалося. Бо ж для визначення цього потрібно більше даних, які Україна, як уже говорили, не надала. Проте для порівняння скористаємося цифрами річних обсягів затвердженого фінансування всієї системи забезпечення правосуддя у 2010 р. Україна витратила на це понад €727 млн. Це в рази більше Азербайджану — майже €100 млн та Молдови — близько €54,5. Рекордсмени в цьому списку — Німеччина (понад €13,3 млрд), Велика Британія (майже €10,9 млрд), Росія (€9,1 млрд).

У правосуддя матеріальний бік питання має не головне значення, важливіше — якість роботи. У попередніх числах «ЗіБ» ми писали про результати моніторингу щодо визначення рівня довіри відвідувачів суду. Результати тоді були на користь храмів Феміди, натомість у загальні настрої в суспільстві свідчать про інше. У презентованому CEPEJ звіті говориться про досвід Грузії. Зокрема, надані країною матеріали свідчать: ставлення суддів до громадян ввічливе та шанобливе. А результати проведеного дослідження щодо виявлення рівня довіри грузинів до суду переконують у гарному ставленні громадян. Наприклад, 76,4% респондентів згодні, що судді в Грузії не беруть хабарів.

Щодо України експерти стверджують: «Судова система дуже добре працює в тому, що стосується дотримання встановлених строків розгляду справ». Хоча й відзначають, що це питання залишається болючим для нашого судочинства. При аналізі даних з урахуванням чисельності населення держав з’ясувалося, що особливі труднощі виникають саме із затягуванням строків розгляду.

Щоб підвищити продуктивність праці та якість, дослідники радять «приділити особливу увагу строкам розгляду справ у Кілійському та Ренійському районних судах Одеської області, а також — останнім часом — у Саратському райсуді Одеської області». Експерти звернули увагу на «драматичну ситуацію в Саратському райсуді Одеської області та Дарницькому райсуді м.Києва». А от наслідувати експерти радять Великомихайлівський райсуд Одеської області.

Учасники круглого столу залишилися задоволені звітом. «Результати відповідають реальному становищу. І дуже добре, що такі висновки зробили західні експерти, а не українські. Ніхто не дорікатиме, нібито ми завищуємо собі бали», — поділився враженнями секретар Вищої кваліфікаційної комісії суддів Анатолій Марцинкевич.

Заступник голови Ради суддів України Раїса Ханова пообіцяла, що «незважаючи на те, як РЄ спланує далі свою роботу щодо нашої держави, звіт буде використаний у тій частині, яка наразі потрібна для покращення відправлення судочинства». «Кроком у правильному напрямку» назвав дослідження й голова РСУ Василь Онопенко й додав: «Перед нами тепер стоїть завдання його реалізації».

«Звичайно, приємно отримати такі результати, але я би працював далі над уточненням даних України та Грузії. Надалі пораджу: чим більше даних ви надасте, тим кращою, якіснішою буде наша робота. А ми працювали з тим, що мали. Проте й того було достатньо, аби зрозуміти, що Україна та Грузія мають шанс», — підсумував А.Ходжич.

С.Гелашвілі впевнена: «Незалежно від того, буде подальша співпраця чи ні, репрезентовані результати вже вплинули на певні процеси в Україні».

До чого призведе той вплив і чи не розслабиться система судочинства, маючи такі позитивні оцінки? Адже європейцям ми показали лише дві області. При тому, що інші країни навели дані щодо судів чи не всієї країни. А прогалин у таблицях звіту вистачало. Оскільки учасники круглого столу запевняли в подальшій співпраці, то, можливо, згодом будуть й інші результати.

ПРЯМА МОВА

— Ми працювали не для того, щоб прислужитися українському судочинству. Вся Європа пише про негаразди в українському судочинстві, бо, бачте, не модно говорити про добре. Навіть політики говорять про нечесність суддів. Тож приємно, що отримані результати заперечують ці настрої.

— РЄ працює, щоб надати вам допомогу. Важливо, щоб ви знали: є інструмент, який стане в пригоді під час підготовки до реформи чи у створенні нової політики у сфері судочинства. Це була наша основна мета.