Чим може обернутися заборона на дострокове зняття вкладів?
На початку лютого Національний банк запропонував заборонити достроково знімати гроші з депозитів. Поки це тільки пропозиція, або, як кажуть у Нацбанку, «запрошення до дискусії». Проте не може не насторожувати й те, що раніше заборона на зняття коштів з рахунків уводилася тільки в кризові часи — у 2004 і 2009 роках. Причому в першому випадку це було пов’язано не стільки з економічною кризою, скільки з по¬літичною. Які ж причини майбутньої заборони?
Старе згадали
Новина про можливу заборону на зняття грошей з депозитних рахунків з’явилася минулого тижня і вже встигла набути су¬спільного резонансу. Українці згадували 2004 і 2008—2009 роки, коли через різного роду кризи НБУ вживав подібних заходів. Та й у самому Нацбанку не соромилися проводити паралелі. «Існують певні обставини, коли і банки страждають від дій клієнтів. Особливо це відчутно, коли вкладники достроково і без належного попередження висувають вимоги про дострокове вилучення коштів з своїх депозитних рахунків. Такі дії вкладників, якщо вони набувають масового характеру, ставлять під за¬грозу всю фінансову систему країни, що наочно довела фінансова криза 2008—2009 років, а також події останнього кварталу 2004-го», — йшлося в заяві керівництва НБУ.
У 2004 році вкладники «раптово» вирішили забрати гроші з однієї простої причини: в країні була «помаранчева революція». Частина бізнесменів, утомившись від нескінченних перевірок податкової, вирішила підтримати опозиціонерів на чолі з Віктором Ющенком, частина — очікувала якщо не громадянської війни, то масового кровопролиття й нестабільності. Громадяни України на всяк випадок теж знімали гроші, щоб у разі чого можна було швидко залишити країну з мінімальними фінансовими втратами.
Результат відомий — міні-криза в банківській сфері (тоді українці «винесли» з банків близько 4 млрд грн.) і рішення НБУ заборонити дострокове зняття депозитів.
Пізніше ситуацію вдалося стабілізувати, й заборону відмінили. Після мирного вирішення політичного конфлікту НБУ 10 січня 2005 року скасував і заборону на видання депозитів. Та і в країну на хвилі оптимізму, а також прозахідних ініціатив В.Ющенка стали інвестувати. Крім того, в Україні почався будівельний бум, що сприяло зростанню й інших секторів економіки.
Проте це тривало не¬довго: у серпні 2008-го почалася світова економічна криза. Українська валюта за швидкістю падіння поступалася тільки іслан¬д¬ській. Після тривалого періоду, коли долар коштував 5 грн., і коливань курсу практично не було, американська валюта різко підскочила в ціні — в деякі дні долар продавали навіть за 12 грн.
Усе це не могло не позначитися на вкладах населення. Люди знову понесли гроші з банків. Цього разу за кілька днів вересня 2008 року українські громадяни зняли зі своїх рахунків близько $3 млрд. «Почалася паніка серед населення, яке бачить, що щодня банкрутують банки в Америці та Європі. Багато провокацій, коли передається інформація, що той чи інший банк — банкрут. І в Президента заявляли, що ведеться неконкурентна боротьба», — пояснював тоді ситуацію заступник голови НБУ Анатолій Шаповалов.
У результаті Нацбанк прийняв єдино правильне на той момент рішення — заборонити населенню достроково знімати гроші зі своїх депозитних рахунків.
Проте сьогодні ситуація в Україні, якщо вірити офіційним даним, набагато краща. «Економічні результати останнього року показали суттєве поліпшення економічної ситуації в державі. Свідченням цього є зростання реального ВВП у 2010 році на 4,5% порівняно з його зменшенням на 14,8% у 2009-му, а також зниження показника при¬росту споживчих цін у 2010 році до 9,1% порівняно з 12,3% у 2009-му», — мовиться в роз’ясненні Нацбанку, присвяченому майбутній забороні на зняття грошей з депозитних рахунків. Більш того, за перший місяць 2011 року в НБУ зафіксували зростання депозитів українських громадян на 8 млрд грн. Навіщо ж тоді вдаватися до таких заходів, яких уживають лише в кризові часи?
Заборона на випередження
«Поліпшення життя вже сьогодні», котре описується в роз’ясненні Нацбанку, як не парадоксально, і може бути однією з причин заборони на зняття депозитів. Так, за різними даними, кількість охочих займатися приватним під¬приємництвом у перші тижні 2011 року зменшилася на 50—60%. Причина того — Податковий кодекс. Відповідно, багато бан¬ків¬ських рахунків під¬приємців або значно «схуднули», або взагалі були закриті.
Проте можновладці не вважають себе відповідальними за ситуацію, що склалася. Навпаки, схильні звинувачувати українців у тому, що ті не проявляють до¬статньо завзятості відносно вітчизняної економіки. «Фінансовий сектор України на сьогодні не виконує належним чином функцію фінансового забезпечення стабільного економічного розвитку. Однією з причин цього є недостатній рівень довіри між банками та їхніми клієнтами», — йдеться в роз’ясненні.
Проте звідки ж їй узятися, якщо банк «Родовід», отримавши від держави на відновлення близько 8 млрд грн., без попередження припиняє виплачувати своїм вкладникам навіть мізерні 100 грн. у день? Той же НБУ 4 лютого одержав право продовжити дію тимчасових адміністрацій у таких проблемних фінансових установах, як «Надра», «Володимирський», «Столиця», «Соцкомбанк», «Діалогбанк» і «Родовід».
Утім, банкіри не втрачають надії. «Депозити громадян показали приплив, а якщо збільшуються депозити, це означає, що в банків зростає платформа для подальшого кредитування. Це одна з ознак економічного зростання», — цитують «Економічні вісті» керівника групи радників голови НБУ Валерія Литвицького. Проте чи не ви¬йде, що, бажаючи поліпшити ситуацію в банківській сфері, політики і регулятор тільки погіршують її?
Не може не насторожувати і той факт, що подібний захід застосовується в умовах економічної кризи. Можливо, влада «працює на випередження». Цього року країна має виплатити понад 80 млрд грн. боргів. «Це гігантська сума. Це ціна тих боргів, які накопичили наші попередники», — сказав Прем’єр Микола Азаров у ефірі «5-го каналу» 19 січня. А це означає, що економіку України чекає серйозне потрясіння. З ним збігатиметься і стрімке скорочення доходів від оподаткування дрібного й середнього бізнесу, котрий, завдяки ПК, або піде «в тінь», або взагалі перестане існувати.
Не виключено, що для поповнення «продірявленого» бюджету згадають про запропонований у первинному варіанті ПК податок на депозити. Все це спровокує населення на швидке зняття грошей з рахунків, що, у свою чергу, призведе до чергових проблем у банківській системі. А щоб цього не допустити, влада й зважилася на превентивні заходи.
Проте чи будуть вони дієвими?
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!