РСАС просить «наблизити» видатки на оплату праці з четвертого кварталу до першого-другого
Уперше в цьому році Рада суддів адміністративних судів зібралася 4 лютого. На порядку денному було чимало питань, які вимагали негайної реакції органу суддівського самоврядування. «Адміністративники» вирішували, як захиститися від перевірок Державної фінансової інспекції та усунути загрозу незалежності обителей Феміди. Також представники РСАС та запрошені очільники адмінсудів переймалися проблемою неналежного фінансування.
Не допустити КРУ
РСАС вирішила внести до Вищої ради юстиції подання щодо призначення 7 осіб на посади заступників голів судів, зокрема Дніпропетровського та Вінницького апеляційних адміністративних. Також керівник Київського окружного адмінсуду Олег Басай повідомив, що невідправлена у 2009 р. кореспонденція, якої назбиралося 82 ящики, опра¬цьована. Винних осіб притягнено до дисциплінарної відповідальності.
Вирішенню інших питань РСАС відвела найбільше часу, адже кожен з присутніх хотів висловити свою думку і запропонувати вихід із конкретної ситуації. Як повідомила секретар ради Тетяна Шипуліна, до голови органу суддівського самоврядування Миколи Кобилянського надійшло звернення керівника ВАС, у якому йдеться про те, що Олександр Пасенюк отримав від «адміністративників» повідомлення такого змісту: в планах роботи ГоловКРУ передбачено ревізії фінансово-господарської діяльності адмінсудів. У законників виникло питання з приводу компетентності зазначеної установи щодо проведення перевірок.
Таким чином, 20 січня РСАС направила листа голові Ради суддів з проханням розглянути вказане питання і висловити свою думку щодо можливості таких ревізій і того, як врегулювати цю ситуацію.
РСУ прийняла рішення: для усунення загрози незалежності судів звернутися до Президента з проханням дати доручення Кабінету Міністрів ужити заходів щодо недопущення вчинення органами виконавчої влади дій, які можуть поставити під сумнів незалежність судів, зокрема проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підрозділами КРУ (див. №5 «ЗіБ». — Авт.).
«Безперечно, вивчаючи зазначене питання, ми ознайомилися з документами, які можуть застосовуватися при вирішенні цієї проблеми: Бюджетний кодекс, закони про Рахункову палату, КРУ. Належний конт¬роль за використанням держкоштів на утримання судів сприятиме виконанню завдань, покладених на органи самоврядування. Разом з тим ми посилаємося на те, що органи, які виконують цю функцію відповідно до Бюджетного кодексу, повинні наділятися належними повноваженнями і діяти в спосіб, передбачений законом», — підкреслила Т.Шипуліна. Також вона додала: право на перевірку судів повинно визначатися на законодавчому рівні або органом, який приймає документ.
До обговорення долучився й О.Пасенюк. «Проб¬лема особливо загострилася в останні роки, коли КРУ намагалося перевірити витрачання держкоштів. На той час ми вважали такі дії КРУ неправомірними, бо це орган виконавчої влади. Після ДСАУ ревізія поширилася і на суди загальної юрисдикції. Ми не заперечували проти перевірки судів, але в нас це завжди робила Рахункова палата», — наголосив очільник ВАС. За його словами, наразі на розгляді в адмінсудах перебуває 1,6 тис. справ, де стороною виступає КРУ. Саме в тих обителях Феміди, де рішення виносилось не на користь останньої, місцеві підрозділи КРУ намагалися провести перевірку. «Вважаємо це порушенням закону. Орган, який перевірятиме фінансово-господарську діяльність, потрібен, але він повинен бути незалежним. Нині це робить Державна судова адміністрація, думаю, що цього досить. Потрібно якнайшвидше прийняти рішення, адже днями до мене надійшов лист від КРУ, яке наполягає на своїй позиції, дає аналіз законодавства, по-своєму тлумачить певні норми», — резюмував О.Пасенюк.
Альтернативні думки
Голова Донецького апеляційного адмінсуду Тамара Бадахова погодилася, що в жодному разі КРУ не може проводити перевірки. «У моєму апеляційному окрузі кілька сотень справ, стороною в яких є КРУ. Всі вони суперечливі, з кожного приводу виникає неприязнь. І при проведенні перевірки об’єктивності очікувати не варто. В ДСАУ є контрольно-ревізійний відділ, який цілком може впоратися з перевіркою, а КРУ допускати до цього не можна, адже це тиск на суд», — наголосила Т.Бадахова.
М.Кобилянський у свою чергу запропонував звернутися до Комітету ВР з питань правосуддя по роз’¬яснення практики застосування законів про КРУ та Рахункову палату щодо наявності у Державної фінансової інспекції права на проведення ревізії фінансово-господарської діяльності адмінсудів.
«Я, чесно кажучи, взагалі нікуди не звертався б. Нам треба подумати, хто б цю роботу виконував належним чином. Можна при Раді суддів створити певний структурний підрозділ, який би здійснював перевірку», — зауважив секретар третьої палати ВАС Василь Юрченко.
«Це було б чудово, але де нам узяти спеціалістів? У нас у всіх юридична осві¬та, а на залучення фахівців з аудиторських контор потрібні кошти, яких і так постійно не вистачає», — заперечив йому О.Пасенюк.
«Візьмемо спеціалістів у апараті ВС, ВАС, ДСАУ. Хіба ми не можемо розібратися з бухгалтерськими паперами? Ми можемо звернутися по роз’яснення до ВР і отримаємо таку відповідь, що плакатимемо. Ми ж не знаємо, що нам напишуть!» — наполягав В.Юрченко.
Начальник фінансово-економічного управління ВАС Тетяна Щавінська за¬уважила, що ДСАУ — головний розпорядник коштів, який перевіряє обителі Феміди, крім ВС, КС та вищих спеціалізованих. «Навіщо створювати орган, якщо в державі проходить адмінреформа, скорочуються органи виконавчої влади? Сьогодні є орган, який може перевіряти використання держкоштів, — це Рахункова палата», — наголосила вона.
М.Кобилянський зауважив, що спочатку потрібно зробити перший крок — звернутися до комітету ВР, а потім уже «діяти за обставинами». Цю пропозицію підтримали всі члени РСАС.
Правосуддя «за власний рахунок»
Не менше дискусій викликало й обговорення питання про внесення змін до закону «Про Державний бюджет України на 2011 рік». Фінансування адмінсудів, як уважає М.Кобилянський, є вкрай незадовільним протягом усього часу існування адмінсудочинства. «У бюджеті на 2011 р. на поточні видатки передбачено 267,9 млн грн., що становить 50% від загальної потреби. З них левова частка — 75% — припадає на зарплату. Тобто на інші потреби поточного характеру залишиться мізерна сума. А от видатки на комунальні послуги для новоутворених Вінницького та Житомирського апеляційних адмінсудів взагалі не передбачені», — зазначив голова РСАС. За його словами, кошти для оплати праці в адмінсудах виділяються не на всю штатну чисельність суддів та працівників апарату. Як наслідок, середня зарплата в 2011 р. порівняно з 2010-им зменшиться майже вдвічі і становитиме: у представників судів першої та другої інстанцій — близько 4 та 5 тис. грн. відповідно, в помічників законників — 1 та 1,2 тис. грн. відповідно.
За словами М.Кобилянського, протягом 5 ро¬ків діяльності адмінсудів видатки розвитку були мінімальними і не задовольняли всіх потреб. Майже всі будівлі адмінсудів потребують капітального ремонту, переобладнання, реконструкції. «Як і в минулі роки, судді змушені за власний рахунок купувати меблі, комп’ютерну техніку, папір, картриджі. При цьому вони ризикують бути звинуваченими в корупції. Під час аналізу видатків бюджетних призначень для судової гілки влади на 2011 р. чітко простежується упереджений підхід Мінфіну до фінзабезпечення адмін’юстиції. Господарські суди працюють давно, мають належну базу, забезпечені власними приміщеннями. Ми не проти, щоб вони забезпечувалися належним чином. Але потрібно розуміти, що таке новоутворені суди, яким украй необхідне фінансування. Справ ми розглядаємо в десятки разів більше, ніж «господарники», — поінформував очільник РСАС.
Для Мінфіну всі однакові
Представник Мінфіну Олександр Ткачук виправдовувався: його відомство до судів усіх видів юрисдикції застосовує єдині підходи. За основу береться гранична чисельність суддів і працівників апарату. Середня зарплата в адміністративних та господарських судах однакова, тому про упереджене ставлення не йдеться.
При формуванні бю¬джету закладено тотожний розмір зарплат для «адмі¬ністративників» та «господарників»: місцеві — 7,3 тис. грн. для законників та 1,9 тис. грн. для працівників апарату; апеляцій¬ні — 8,2 тис. грн. для суддів та 2,2 тис. грн. для працівників апарату. Однак, за словами О.Ткачука, є частина посад (в адмінсистемі — 188 суддів і 1000 працівників апарату), які не забезпечені фінансами. «Прозвучала інформація, що сьогодні в ад¬мінсудах майже немає вакансій. У нас інші дані: є вакансії, їх навіть більше, ніж та чисельність, яку ми не забезпечуємо ресурсами. Тому в судах є можливість перерозподілу коштів. У системі апеля¬ційних адмінсудів на одного працівника інших поточних видатків (без урахування зарплат, комунальних послуг) припадає 6,6 тис. грн., у господарських (з урахуванням витрат на ІТЗ) — 3,3 тис. грн., в місцевих — 11 та 5 тис. грн. відповідно», — зауважив представник Мінфіну.
«Цифри хороші, але суддя, якого обирають вперше, ремонтує за власні кошти свій кабінет, купує меблі, папір, оплачує поштові послуги. І як так виходить, що у нас фінансування одного працівника більше, ніж в інших судах?» — поцікавився О.Пасенюк.
О.Ткачук відповів, що «в цифрах — більші». «Значить, неправильні у вас цифри. Ми існуємо з нуля, навіть у ВАС 30% майна — наше власне. Чому видатки розвитку в господарських судах, які мають все, більші, ніж в адміністративних, які не мають нічого?» — не вгавав О.Пасенюк.
«У листопаді 2009 р. Донецький апеляційний адмінсуд не міг здійснювати правосуддя, бо не було грошей ні на марки, ні на конверти. Ми «стояли» до березня 2010-го, поки «соціалку» не передали загальним судам. У цьому році справи нам повернули, фінансування немає. Що залишається робити судам? Зупинятися. Як ми можемо набрати штат, якщо я працюючим суддям не можу виплатити зарплату, передбачену законом?» — наголосила голова ДААС Т.Бадахова.
Відстояти зміни
До розмови долучився керівник апарату ВАС Станіслав Которобай. «Бю¬джетний запит складається з трьох форм. Для судів існує такий показник ефективності роботи, як кіль¬кість справ, що на¬дійшла і що розглядається. Мінфін не відкрив сторінку, де про це написано. Якби від¬крив, то зрозумів, що кількість справ, яка роз¬глядається в господарських судах, набагато менша, ніж та, що розглядається в адміністративних. З цього потрібно було виходити при розрахунках витрат на поточні видатки», — зауважив керівник апарату ВАС. На його думку, зарплата працівників бюджетних установ має обчислюватися на основі штатної чисельності. А всі інші розрахунки потрібно проводити на основі таких показників, як, наприклад, кількість справ.
«В принципі, я цілком згодний, що видатки на утримання потрібно планувати, виходячи з кількості справ. Але те, що в бю¬джетних запитах вказується кількість справ, абсолютно ні про що не говорить: справи різні, і ви¬трати на них різні. Мінфін не повинен аналізувати, скільки потрібно видатків на кожну справу. Для цього є головні розпорядники бюджетних коштів. Мінфін доводить граничний обсяг, далі — робота головного розпорядника: сказати, куди потрібно більше грошей, куди менше, куди взагалі не давати. Мінфін не вправі визначати, кому скільки давати», — наголосив О.Ткачук.
Заступник голови ДСАУ Іван Балаклицький повідомив, що запит його органу становив близько 9,5 млрд грн., а задоволено його на 2,38 млрд грн. «Розрахунки здійснюються Мінфіном не на штатну чисельність, а на реальну. На чверть ми гірше профінансовані порівняно з минулим роком. Про який перерозподіл коштів можна говорити? Єдиний вихід — внесення змін до бюджету. Коли об’¬єднаються голови Верховного, вищих спеціалізованих судів, рад суддів і підуть до Президента, до Прем’єра, тоді ви отримаєте збільшення коштів, як це вдалося зробити Генпрокуратурі, МВС і Міноборони. Якщо по 200 млн грн. зняти з кожного органу і додати судовій владі, тоді б ми могли сказати, що йдемо на рівні минулих років», — запропонував вихід із ситуації І.Балаклицький.
Врешті-решт РСАС вирішила рекомендувати голові ДСАУ Русланові Ки¬рилюку звернутися до Мінфіну з питанням про внесення змін до помісячного плану асигнувань на 2011 р. у частині «наближення видатків на оплату праці з четвертого кварталу до першого-другого». А також головам ВАС та РСАС потрібно звернутися до Кабміну з клопотанням про додаткове виділення з держбюджету 1,6 млн грн. на погашення кредиторської заборгованості і 44 млн грн. на проведення капітального ремонту приміщень. До того ж очільникові РСАС доручили за результатами виконання держбюджету за січень — червень 2011 р. звернутися до Кабміну з пропозицією про збіль¬шення бюджетних призначень адмінсудам на цей рік.
Захист Феміди
Поза увагою «адміністративників» не залишилося і питання про оплату праці співробітників ад¬мінсудів. За словами голови КОАС О.Басая, в минулому році під час роз¬гляду виборчих справ не витримали навантаження і звільнилися 15 осіб з апарату обителі Феміди. Голова Харківського апеляційного адмінсуду Валентина Ємельянова повідомила, що в них 9 працівників звільнилося, «бо люди не хочуть працювати за 1 тис. грн. в апеляційному суді». Така плинність кадрів спостерігається у всіх судах. Тому РСАС рекомендує ДСАУ до 1 березня цього року звернутися до Каб¬міну з пропозиціями про внесення змін до постанови Уряду №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці праців¬ників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» щодо збільшення посадових окладів працівників апарату місцевих та апеля¬ційних адмінсудів.
У свою чергу М.Кобилянський зауважив, що голова Київського апеляційного адмінсуду Анатолій Денісов «надіслав копію постанови від 11 січ¬ня 2011 р. про вжиття спеціальних заходів забезпечення безпеки судді Київського апеляційного адмінсуду Галини Федорової». Їй надали особисту охорону.
Як повідомив А.Денісов, протягом трьох тижнів двічі була пошко¬джена машина Г.Федорової: перший раз склорізом пошкодили вікна автомобіля, другий — транспортний засіб облили кислотою. «Суддя розглядала справу, машина стояла під вікнами суду, там закрита територія. Найгірше те, що двічі було відмовлено в порушенні кримінальної справи. Причому другий раз мотивування було дуже цікаве: відмовити, оскільки не встановлена особа, яка скоїла злочин». Однак, зауважив А.Денісов, під час засідання РСАС йому подзвонили з прокуратури і повідомили, що обидві постанови про відмову в порушенні кримінальної справи скасовані і останню все-таки відкрито.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!