За деякі слова фармацевтичні компанії можуть отримати мільйонні штрафи
Експерти радять фармацевтичним компаніям ретельно аналізувати свою рекламу, адже, якщо Антимонопольний комітет вирішить, що вона ввела споживачів у оману, підприємству доведеться заплатити кілька мільйонів гривень.
Активізація регулювання
Проблеми, з якими стикаються фармацевтичні компанії, та шляхи їх вирішення обговорили експерти в ході організованого Асоціацією правників України ІІІ щорічного форуму з фармацевтичного права. Відкриваючи захід, віце-президент АПУ, партнер Юридичного бюро «Єгоров, Пугінський, Афанасьєв і партнери» Олексій Резніков наголосив, що проведення форуму вже втретє свідчить про актуальність проблематики.
Учасники зібрання обговорили особливості механізмів регулювання ринку, контролю якості ліків, а також антимонопольну практику в цій сфері та правила рекламування медичних препаратів. Як відзначив партнер ЮК «Правовий альянс» Дмитро Алешко, останніми роками суттєво активізувалися процеси регулювання фармацевтичної сфери. Так, починаючи з 2011 року було прийнято цілу низку нормативно-правових актів, які змінювали правила гри на цьому ринку.
Особливої уваги серед них заслуговує закон «Про внесення зміни до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо встановлення обмежень для медичних і фармацевтичних працівників під час здійснення ними професійної діяльності» від 4.07.2012 №5036-VI, який почав діяти з 1 серпня минулого року. Відповідно до нього медичні працівники не мають права отримувати від виробників та дистриб’юторів лікарських засобів неправомірну вигоду, а також зразки ліків для використання з професійною метою. Так само вони не повинні рекламувати лікарські засоби та приховувати від пацієнтів інформацію про наявність аналогічних препаратів, але за меншою ціною.
З одного боку, такі обмеження мають захистити пацієнтів від лікарів, які радили вживати дорогі препарати замість дешевших ліків, що дають той самий ефект. З другого — деякі лікарі скаржилися на те, що їх позбавили права навіть писати ручками з логотипами фармацевтичних компаній, і це при тому, що гроші на канцтовари практично не виділяються.
Крім цього, обмеження ускладнюють і професійний розвиток медиків. «Закон заборонив фінансування фармацевтичними компаніями різноманітних освітніх програм для лікарів. З одного боку, це правильно, оскільки в такому навчанні був елемент заангажованості. Однак з іншого — якщо лікар не розумітиме, що відбувається у світі, не знатиме тенденцій і нових методів лікування, то програє від цього лише пацієнт», — переконаний Д.Алешко.
Разом з тим процес підготовки нових актів, які регулюють фармацевтичну сферу, триває і, як відзначають експерти, не завжди в правильному напрямку. Так, за словами Д.Алешка, одна з ключових проблем полягає в тому, що не існує концепції розвитку регулювання ринку. На думку експерта, МОЗ мало б розробити такий документ для того, щоб усі учасники ринку розуміли, чого їм слід очікувати. Наразі ж зміни вносяться спонтанно, внаслідок чого фармацевтичним компаніям складно адаптуватися до новацій. Крім цього, готуючи зміни, відомства хоч і збирають думки професійних асоціацій, але не дослухаються до них.
Правда і тільки правда
Один з державних органів, через порушення вимог якого у фармацевтичних компаній можуть виникнути значні проблеми, — Антимонопольний комітет. У липні минулого року почали діяти зміни до законів «Про рекламу» і «Про лікарські засоби». Зокрема, відповідно до них у рекламі препаратів має міститися попереджувальний напис про те, що самолікування може бути небезпечним для здоров’я, та нагадування про необхідність проконсультуватись із лікарем. Навряд чи нині якась із фармацевтичних компаній ризикне піти на такі правопорушення. Проте для «антимонопольників» дотримання цих вимог недостатньо.
Як розповів радник практики конкурентного права ЮФ «Саєнко Харенко» Дмитро Тараник, у комітеті звертають увагу на ту рекламу, яка може ввести споживача в оману. Мовляв, у такому разі виробник ліків матиме перевагу над своїми конкурентами.
Штрафи, які мають право виписати порушникам антимонопольних вимог, вражають. Їх максимальний розмір може становити 5% від сукупного валового доходу за минулий рік. Щоправда, таких розмірів санкції ще не досягли, хоча й рухаються у цьому напрямку. За словами Д.Тараника, у 2011 році максимальний штраф становив 1,6 млн грн., а минулого року від однієї з фармацевтичних компаній вимагали заплатити вже 7,6 млн. Експерт відзначив, що оштрафувати компанії можуть у разі використання в рекламі таких слів, як «найкращий», «найбезпечніший», «не має побічних ефектів», «рекомендовано дітям». Також не варто навіть думати про те, щоб сказати в рекламі, що засіб допомагає при невиліковних хворобах. Крім цього, Д.Тараник рекомендує узгоджувати всі рекламні ролики й макети з юридичними відділами компаній, а ще краще — з Антимонопольним комітетом.
Матеріали за темою
Влада допоможе іспанцям краще бачити
04.02.2024
В Києві знайшли ботулізм у рибних консервах
24.01.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!