Бізнес, перевірений часом

«Чинний Податковий кодекс нівелює можливість розвитку франчайзингу в Україні»

В обмін на одноразову сплату франшизи та щомісячний платіж (роялті) франчайзі отримує доволі відомий торговий знак, надійний метод ведення бізнесу, цілий пакет технологій та ноу-хау і найголовніше — уже сформовану репутацію на ринку. У європейських країнах франчайзинг є привабливим для багатьох готельєрів та рестораторів. Та й на вітчизняних теренах бізнесмени почали всерйоз задумуватися над розширенням своїх мереж шляхом франчайзингу. Однак така форма співпраці не врегульована на законодавчому рівні, тому виникає багато запитань…

Правило хорошого тону

На засіданні комітету фінансів і права клубу Hoteliero юристи та фінансисти мали нагоду обмінятися думками та досвідом і дізнатися про актуальні питання, які турбують як майбутніх франчайзі, так і франчайзе­рів.

Франчайзинг, як і будь-який інший напрямок розвитку бізнесу, має низку переваг та недоліків. Так, до його сильних сторін керівник практики готельного та ресторанного бізнесу АО Arzinger Лада Шелковнікова віднесла свободу в управлінні бізнесом, одноразову сплату франшизи та можливість розірвати договір. Проте є й недоліки такої форми співпраці — при максимальному ступені залучення власника франчайзер не несе відповідальності за фінансові результати. Крім того, негативний імідж будь-якого об’єкта може підірвати довіру клієнтів до мережі в цілому.

Під час заходу Л.Шелковнікова розповіла, де можна знайти інформацію про бренд. Такі відомості, за її словами, є в проспектах для франчайзі, які в багатьох країнах є обов’язковим документом. «Створювати такі проспекти — це правило хорошого тону», — наголосила доповідач. Утім, на вітчизняних теренах такий документ мати не обов’язково.

Дороге задоволення

Аби уникнути непередбачуваних моментів як для франчайзі, так і для франчайзера та запобігти неприємностям, слід шляхом переговорів досягти згоди щодо ключових положень договору франчайзингу. До останніх, зокрема, належать умови щодо структури платежів, плану приведення у відповідність матеріально-технічного оснащення, відносин у випадку продажу готелю чи ресторану, навчання та підвищення кваліфікації персоналу й керівного складу, форм перевірок виконання стандартів бренду, дострокового розірвання та виплати компенсації (так званих завчасно оцінених збитків) й, нарешті, — програми лояльності бренду.

Особливої уваги, на думку доповідача, заслуговує умова договору щодо структури платежів, до якої входять: первісний внесок та періодичні платежі (роялті), плата за рекламні та маркетингові послуги, за бронювання (для готелів) й за участь у програмі лояльності, а також інші факультативні платежі. Розмір останніх, як правило, не вказаний у проспекті, тому їх обсяг фахівці радять завжди уточнювати, аби уникнути неочікуваних витрат.

У франчайзі є можливість достроково розірвати договір та вийти з бізнесу. Однак такий випадок передбачає сплату компенсації. Л.Шелковнікова ознайомила учасників засідання з моделями розрахунку такої компенсації. Так, франчайзі може сплатити компенсацію, що дорівнює франчайзинговим платежам, сплаченим протягом останніх двох-трьох років, або ж певну фіксовану суму — усе залежить від домовленості між сторонами. «Дострокове розірвання договору — одне з найбільш дорогих задоволень, які може дозволити собі франчайзі», — резюмувала доповідач.

Франчайзинг по-українськи

Вітчизняне законодавство вимагає, аби всі договори франчайзингу реєструвались у Державній реєстраційній службі. «Особливість цієї реєстрації в тому, що вона не проводиться», — зауважила Л.Шелковнікова. Адже немає встановленої процедури й державні органи не знають про таку реєстрацію, тому заявникам слід чекати відмови. Втім, офіційна відмова не позбавляє обов’язку зареєструвати таку угоду, оскільки договір вважається дійсним з моменту його держреєстрації.

Як можливий вихід юрист запропонувала структурування договору франчайзингу через інвестиційний договір, консалтинговий договір та договір оренди. Хоча, як зауважила доповідач, цей пакет договорів може розглядатись податковою як удавана угода. Крім того, за її словами, уже є певні прецеденти, коли в судовому порядку визнавалися нікчемними такі пакетні договори.

Утім, безвихідних ситуацій не буває. Л.Шелковнікова порекомендувала звертатися до суду з позовом до держреєстратора з вимогою здійснити реєстрацію.

Ще однією особливістю вітчизняного франчайзингу є відсутність вимоги щодо розміщення інформації у проспекті. Це, за словами доповідача, означає, що доведеться складати запит на комерційну пропозицію із зазначенням усіх пунктів, за якими слід досягти згоди.

Крім того, під час структурування платежів слід враховувати нюанси оподаткування, оскільки існують певні обмеження стосовно віднесення роялті до валових витрат. «Франчайзер зав­жди в договорі вкаже, що всі податкові зобов’язання, що закріплені локальним податковим законодавством, не мають впливати на кінцеву суму платежу, що виплачується франчайзеру», — поділилась досвідом Л.Шелковнікова, порадивши структурувати роялті та інші додаткові послуги.

Правове регулювання

Під час засідання неодноразово звучала думка, що франчайзинг у чистому вигляді взагалі не врегульований на законодавчому рівні (не лише в Україні, а й у світі). За словами віце-президента Федерації розвитку франчайзингу України Олександра Ногачевського, така форма співпраці регулюється виключно кодексом етики франчайзингу, котрий запроваджується громадськими організаціями.

Що стосується недосконалого віт­чизняного правового регулювання, то це явище, на думку експертів, слід розглядати в двох площинах: з одного боку, існує певна невизначеність, з другого — чим менше регулювання, тим гнучкішим може бути договір франчайзингу.

Українські франчайзери, переконаний О.Ногачевський, під час ведення бізнесу припускаються ключових помилок, найголовніші з яких полягають у відсутності грамотної корпоративної моделі управління та нерозумінні власне концепції франчайзингу й вектору руху такої форми співпраці. «Чинний Податковий кодекс нівелює можливість розвитку франчайзингу в Україні», — зауважив доповідач.

Багато хто, укладаючи договори франчайзингу, не знає, що вже склалася досить розвинена судова практика, яку слід враховувати, аби спрогнозувати певні результати, відзначила Л.Шелковнікова. З нею погодився й О.Ногачевський: «Ще 5 років тому суди навіть не вимовляли слово «франчайзинг», а наразі не лише вимовляють, а й практика відповідна сформувалась!»

Поряд з іншим, він навів статистичні дані, згідно з якими в Україні річний обіг у галузі франчайзингу становить близько €1,5 млрд.

«У нас домінують імпортні франшизи, на відміну, наприклад, від Франції, Італії та Голландії, де відсоток локальних франшиз досягає 85, — зауважив О.Ногачевський і додав: — З кожним роком все більше і більше людей захоплюється франчайзингом!».

Довідка «ЗіБ»

Загальна кількість франшиз у Європі становить 12600, лідером є Франція (1570). В Україні кількість заявлених франшиз — близько 300, а таких, що мінімально відповідають міжнародним стандартам — близько 50.

Світовим лідером є Китай — на цю країну припадає 4000 локальних франшиз, на другому місці США — близько 3000, хоча більш ніж 40 років поспіль ця країна утримувала перше місце.

У Європі в галузі франчайзингу зайнято близько 3,3 млн осіб, а в Україні — орієнтовно 42 тис. громадян.

Європейський річний обіг у сфері франчайзингу становить €412,2 млрд. Лідером є Німеччина — €64,4 млрд, аналогічна цифра і в США.