У 15 усе тільки починається

Відзначаючи річницю, члени ВРЮ обговорили розширення своїх повноважень

Вища рада юстиції та Вища кваліфікаційна комісія суддів можуть припинити своє існування у звичному форматі. На думку експертів та суддів, замість них має з’явитись єдиний орган з широкими повноваженнями і з додатковими гарантіями незалежності.

Суддівська більшість

Доки запропоновані Президентом зміни повноважень та складу ВРЮ аналізуються Венеціанською комісією, члени колегіального органу вирішили провести конференцію, присвячену можливим шляхам удосконалення роботи. Тим паче, що в березні ВРЮ відзначає своє 15-річчя і за цей час він отримав значний досвід роботи за різних умов і повноважень.

Розпочалася конференція з привітань Ради від перших осіб держави та судової системи. Зокрема, Президент у своєму привітанні звернув увагу на значення, яке має ВРЮ для судової системи. Віктор Янукович наголосив, що завдяки праці членів колегіального органу створюється ефективна система захисту прав та інтересів громадян. Тому глава держави висловив переконання в тому, що відданість членів ВРЮ своїй справі й надалі сприятиме кваліфікованій та неупередженій діяльності судової влади. Тим паче що за 15 років уже напрацьовано значний досвід.

З привітанням звернувся й очільник Конституційного Суду Анатолій Головін. Він наголосив, що за період своєї діяльності ВРЮ заслужено набула визнання як важлива й необхідна ланка механізму демократичного суспільства у сфері забезпечення відбору кандидатів на посади суддів на якісно новому рівні й уже 15 років достойно виконує покладений на неї конституційний обов’язок щодо формування суддівського корпусу.

На тому, що ВРЮ за роки своєї діяль­ності стала одним із головних у державі суб’єктів забезпечення незалежного функціонування органів судової влади, наголосив Голова Верховного Суду Петро Пилипчук. «Вища рада юстиції була й залишається на сторожі незалежності, чесності, об’єктивності, неупередженості при прийнятті судових рішень, запорукою високого професіоналізму суддівського корпусу, вірності принципам верховенства права та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом», — підкреслив очільник Суду.

Валерій Євдокимов та Лідія Ізовітова згадали про проблеми, які доводилося вирішувати під час керівництва у ВРЮ. Так, першому довелося керувати колегіальним органом за умов його створення, коли ще не були вирішені організаційні моменти. Проблеми виникали навіть із приміщенням. У свою чергу Л.Ізовітова очолювала Раду в час політичних конфліктів, що стало додатковою проблемою в ході роботи.

Основну увагу учасники засідання приділили проблемам, з якими стикається ВРЮ, та шляхам їх вирішення. «За 15 років відносин між ВРЮ і суддями, Верховним Судом, органами суддівського самоврядування не завжди складалися конструктивно, набували інколи характеру непорозуміння й конфронтації», — відзначив П.Пилипчук. На його думку, під час конференції необхідно розглянути проблеми формування складу Ради, співвідношення в ній суддів та інших осіб, питання про доцільність участі в роботі ВРЮ політичних діячів.

На проблеми формування складу Ради звернули увагу й закордонні експерти. Так, член Венеціанської комісії Джеймс Гамільтон відзначив, що більшість в органі мають становити судді, обрані до ВРЮ самими ж законниками. Тоді, переконаний експерт, орган контролю матиме більше авторитету серед служителів Феміди. Якщо ж суддів призначають представники влади, це може призвести до їхньої залежності від «роботодавців». Разом з тим Дж.Гамільтон наголосив, що ВРЮ має не допустити й звинувачень у корпоративності, мовляв, судді вигороджують своїх колег, а громадяни не можуть захистити свої права. Тому, переконаний експерт, в Раді мають бути й представники громадськості.

У тому, що система формування складу ВРЮ не відповідає визначеним Радою Європи стандартам, переконаний і суддя Апеляційного суду м.Турина Джакомо Оберто. У свою чергу секретар Вищої ради юстиції Грузії Валерій Церцвадзе розповів, що в його країні більшість членів ради становлять судді, обрані саме колегами.

Голова ВРЮ Володимир Колесниченко визнав, що питання оптимального складу Ради залишається дискусійним і до кінця не вирішеним. Разом з тим, наголосив керівник органу, в цьому питанні Україна вже суттєво наблизилася до рекомендацій Ради Європи.

Так, чинне законодавство передбачає, що більшість у Раді матимуть саме судді, щоправда, ці положення ще не реалізовані на практиці. Крім цього, суддівське співтовариство все ж має вплив на відбір кандидатів. Зокрема, ХІ з’їзд суддів, який відбувся 22 лютого, надав Верховній Раді свої пропозиції щодо призначення членів ВРЮ за парламентською квотою.

Разом з тим В.Колесниченко підтримав думку гостей, що більшість у ВРЮ мають становити саме законники, призначені суддями. При цьому в Раді, переконаний її голова, повинні бути представники місцевих судів, апеляційної та касаційної інстанцій. Також, на його думку, свою квоту повинна мати й кожна зі спеціалізацій. Не було заперечень у В.Колесниченка з приводу можливого входження до колегіального органу представників громадських організацій. За його словами, це могли б бути правозахисники, політологи, філософи, а право обирати, хто з них достойний увійти до ВРЮ, варто було б делегувати Президенту.

Два як один

Окрім можливих подальших змін правил формування складу ВРЮ, учасники конференції обговорили й потенційні зміни повноважень Ради. Зокрема, В.Колесниченко переконаний, що саме очолюваний ним орган має вирішувати питання добору кандидатів на посади суддів, призначення законників, їхнього переведення. Також, на його думку, саме ВРЮ мала б здійснювати дисциплінарне провадження.

За словами очільника органу, запровадження таких змін не просто необхідне, внести їх рекомендують експерти Ради Європи. Адже має бути єдина контрольована суддями інстанція, яка вирішуватиме організаційні питання діяльності законників і відстоюватиме їхню незалежність.

Пропозиції злиття ВРЮ та ВККС в один орган обговорюються досить тривалий час. Про доцільність таких змін, зокрема, говорили у Венеціанській комісії, це питання порушувалось і на засіданні Конституційної асамблеї. Є різні пропозиції щодо реалізації таких ініціатив. Так, колишній очільник Вищого господарського суду Сергій Демченко переконаний, що залишитись має лише ВККС. А ось експерт Венеціанської комісії Ганна Сухоцька дотримується протилежної думки — додаткові повноваження слід передати ВРЮ. Крім цього лунають думки про можливу ліквідацію обох органів і створення замість них національної магістратури.

Очільник ВККС Ігор Самсін був проти будь-яких радикальних змін. Виступаючи на конференції, він підкреслив, що існування двох органів не є проблемою, оскільки їхня діяльність іде в правильному напрямі. Звісно, він визнав, що деякі законодавчі колізії існують, але вони не настільки суттєві, щоб їх не можна було відкоригувати.

«Ми зацікавлені й прагнемо того, щоб наша співпраця була конструктивною, а законодавчі засади діяльності — гармонізованими. Саме такий підхід я вважаю найефективнішим, бо він знижує ризики допущення помилок», — наголосив Ігор Самсін. На його думку, співпраця може забезпечити ефективну діяльність системи правосуддя та добір до неї фахівців.

Учасники конференції розглядали й низку інших питань. Зокрема, Дж.Гамільтон відзначив необхідність зміни нинішньої практики призначення суддів уперше на п’ятирічний строк. За словами експерта, «випробувальний термін» може поставити законника в залежність від влади, оскільки судді слід буде ще отримати черговий допуск до посади, на нього буде простіше чинити тиск. Разом з тим далеко не всі експерти дотримуються позиції щодо про скасування першого призначення. На думку деяких, його варто було б залишити, адже воно працює як антикорупційний бар’єр для новачків, але «випробувальний строк» доцільно скоротити. Напевно, пропозиції, які лунали на конференції, візьмуть до уваги й члени Конституційно асамблеї, від яких залежатиме, які саме з ініціатив згодом будуть реалізовані на практиці.

Пряма мова

— Реалізація правосуддя залежить не лише від носіїв судової влади, а й від інституцій, які відповідають за формування та забезпечення кадрової політики в судовій владі та органах прокуратури. На Вищу раду юстиції покладено відповідальне завдання — формування високопрофесійного суддівського корпусу, спроможного кваліфіковано та неупереджено здійснювати правосуддя. І саме професійність, відповідальність та сумлінна робота членів ВРЮ забезпечили утвердження її авторитету в суспільстві.

— Наразі залишається не вирішеним питання порядку формування складу Вищої ради юстиції. З цього приводу у своїх рекомендаціях Венеціанська комісія чітко пропонує, що в складі цього органу в більшості повинні бути судді. Разом із цим безсумнівним є те, що ВРЮ повинна бути органом, який не залежить від державно-політичних впливів. Тільки за такого підходу ми зможемо втілити прогресивні ідеї демократії та наблизити правосуддя в нашій державі до світових стандартів.

— Рішення про створення ВРЮ і 15 років її роботи позитивно вплинули на формування суддівського корпусу, що наблизило Україну до європейських стандартів правосуддя. Напередодні конституційної реформи, в якій головну роль як гаранту незалежного й неупередженого здійснення судочинства відведено ВРЮ, тема конференції є досить актуальною, а тому її результати знайдуть реалізацію на шляху подальшого вдосконалення статусу, складу та діяльності ВРЮ.