Прокуратура знайшла корупційний слід у діяльності не тільки опозиції,а й влади
Якщо раніше «колірні» переваги прокуратури обмежувалися тільки «помаранчевим» або «біло-червоним», то тепер опозиційний спектр розбавили й «біло-голубим». Схоже, органи дізнання, котрі здебільшого шукали корупційні сліди в діях чиновників з Уряду Юлії Тимошенко, вирішили позбутися наклеєного ярлика «мисливці на відьом» і краще придивитися до представників нинішньої влади. Паритетний принцип слідства привів прокурорів до колишнього голови Херсонської обласної державної адміністрації, екс-спікера кримського парламенту Анатолія Гриценка.
Ефект несподіванки
Поки Ю.Тимошенко справно відвідувала столичних слідчих і засмучувалася з приводу того, що її не пускають до Брюсселя, а деякі її соратники, зокрема Юрій Луценко, продовжували в СІЗО вивчати матеріали кримінальної справи, опозиційний хід слідства прокуратура, зокрема АРК, повернула на 180 0.
24 січня з’явилась ін¬формація про затримання «регіонала» А.Гриценка. Він очолював кримський парламент з лютого 1997 до квітня 1998-го і з травня 2006 до березня 2010-го. У березні минулого року Президент призначив його головою Херсонської ОДА, проте вже в червні звільнив. Нині А.Гриценко очолює парторганізацію Партії регіонів у Ленінському районі Криму, є депутатом парламенту півострова.
Одначе представницький мандат не гарантує йому недоторканності. У депутатів місцевих рад, на відміну від мешканців столичної будівлі під куполом, захисту від кримінального переслідування немає. Порушити справу відносно володаря депутатського значка можуть Генпрокурор чи його заступники, прокурор АР Крим або суд, при цьому для обрання запобіж¬ного заходу дозволу колег по раді не потрібно.
Майже одразу після по¬рушення прокуратурою АРК проти А.Гриценка кримінальної справи за ст.365 КК «Перевищення влади або службових повноважень» Центральний райсуд м.Сімферополя дав санкцію на обшук у його квартирі та офісі.
Передбачається, що не менш оперативно вирішиться питання і про обрання запобіжного заходу. За словами заступника Генпрокурора — прокурора АР Крим Степана Молицького, слідчі наполягатимуть на арешті, щоб підозрюваний не «перешкоджав установленню істини».
Показовий процес
За інформацією прес-служби ГПУ, А.Гриценко, будучи головою Ленінської райдержадміністрації, «вчинив дії, спрямовані на протиправне виключення земель з користування вій¬ськового радгоспу «Азов¬ський» площею понад 4,8 тис. га».
Проте аграрна складова — це тільки вершина айсберга. Адже відомо: якщо добре шукати, в будь-якій роботі можна знайти вади. Суспільний резонанс спричинив той факт, що А.Гриценко став першою слабкою ланкою в ланцюжку нинішньої влади. Хоча за кілька днів до арешту «регіонала» на вул. Банковій уже підрахували кількість порушених відносно ни¬нішніх чиновників справ. За словами глави Адміністрації Президента, їх 360.
Раніше ці слова підтвердив і міністр внутрішніх справ. Виступаючи в парламенті, глава МВС Анатолій Могильов заявляв, що слідчі не мають якихось політичних переваг, мовляв, у криміналі викривають представників як опозиції, так і влади. Правда, гучних справ за участю останніх донедавна не було взагалі.
Затримання А.Гриценка багато політиків та експертів пояснюють бажанням України реабілітуватися перед європейським співтовариством, котре не раз дорікало вітчизняній каральній машині у вибірковості за партійним принципом. Ці слова підтвердив і нардеп Леонід Грач, якого наш тижневик попросив прокоментувати резонансну справу. «Це можливість відповісти Заходу, мовляв, ми висуваємо претензії не тільки до опозиціонерів, а й знайшли для показового побиття і свого», — відзначив законодавець. Однією з можливих причин затримання А.Гриценка він назвав «розподіл сфер впливу в економіці Криму».
До речі, Л.Грач з 1998 до 2002 року очолював кримський парламент і про проблеми півострова, зокрема й земельні, знає не з чуток. «Це велика бутафорія за принципом: бий своїх, щоб свої боялися», — так прокоментував співбесідник «ЗіБ» обвинувачення на адресу свого попередника на посаді спікера кримського парламенту. На думку народного депутата, аграрні порушення актуальні не тільки для Криму, а й для України в цілому. «Землею влада завжди як хотіла, так і розпоряджалася», — під¬креслив Л.Грач. На його думку, до відповідальності при бажанні можна притягнути всіх українських чиновників, які причетні до виділення землі.
А ось чи «проросте» на цьому грунті (кримінальної справи) зерно покарання, поки не відомо. Досі каральні органи працюють тільки на залякування, і ще жодна резонансна справа не потрапила до суду. Також не зрозуміло: обмежиться прокуратура однією слабкою ланкою в ланцюжку влади чи ж увійде у смак і, як це було з опозицією, продовжить пошуки. Втім, останній варіант малоймовірний, оскільки корупційна тінь майже завжди падала на чиновників після того, як вони розлучалися з своїми портфелями.
Ольга КИРИЄНКО
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!