З’їзд на перспективу

Найвищий орган суддівського самоврядування провів кадрові ротації та визначив нову місію третьої гілки влади

2,5 роки тому відбувся Х, позачерговий, з’їзд суддів. Він був першим після прийняття закону «Про судоустрій і статус суддів». Тоді служителі Феміди отримали нові завдання, визначили пріоритети й взялися за реалізацію планів. І от 22 лютого цього року законники знову зібралися, аби поговорити про те, що вдалося виконати, а які питання досі залишаються невирішеними.

Спільними зусиллями

Протягом 9 годин у Кловському палаці приймалися важливі рішення, які визначатимуть розвиток Феміди в наступні 2 роки. Звіти очільників органів суддівського самоврядування, голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів та керівника Державної судової адміністрації підтвердили: судова реформа дає позитивні результати, однак для вирішення певних питань потрібно більше часу. Крім того, необхідна підтримка законодавчої та виконавчої гілок влади.

Однак не обійшлося й без критики судової реформи. Пролунала вона від деяких представників найвищого судового органу. Можливо, це було зумовлене тим, що судова реформа-2010, як кажуть представники суддівської спільноти, «вкрала деякі повноваження ВС і він втратив статус найвищого судового органу».

«Коли відкривався І з’їзд суддів, ми, тоді ще молоді делегати, знали, що маємо робити, куди хочемо рухатися. Йдучи на ХІ з’їзд, не знаю, що вам сказати, бо не знаю, куди ми йдемо, що будуємо», — зауважив суддя ВС Валентин Косарєв.

Він — не єдиний представник «верховників», хто нарікав на долю і на те, що до думки ВС ніхто не дослухається. Але про це — трохи згодом…

КС з новим суддею

Журналісти, звичайно ж, найбільше чекали на розгляд кадрових питань. А в порядку денному їх було кілька: про призначення судді Конституційного Суду, про обрання членів ВККС на випадок вибуття одного або кількох представників, про обрання членів Ради суддів України, про рекомендацію суддів для призначення до Вищої ради юстиції за квотою Верхов­ної Ради.

Як відомо, 21 листопада минулого року судді КС Андрію Стрижаку випов­нилося 65 років. Він був призначений на цю посаду за квотою з’їзду суддів, тому саме останній мав звільнити його та визначитися з новою кандидатурою.

Як виявилося, претендент був один — Олександр Литвинов із Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ. Шляхом таємного голосування ХІ з’їзд суддів «делегував» його до КС (91 із
93 присутніх проголосував за).

А.Стрижак подякував суддівському корпусу за довіру, висловлену йому 6 років тому. «Я зробив усе, що зміг. Хто прийде після мене, хай зробить краще», — підбив підсумок своєї «конституційної роботи» А.Стрижак.

«Кваліфікаційний» резерв

Також з’їзд турбувало питання кадрового забезпечення ВККС. Адже сьогодні в резерві «перебуває 3 особи (по одній від кожної юрисдикції). «ВККС ще працювати 3,5 роки. Щоб запобігти виникненню ситуації, коли не буде кому зайняти вакансію члена комісії, РСУ вирішила запропонувати з’їзду обрати додаткових членів кваліфкомісії для резерву», — підкреслив голова РСУ Ярослав Романюк.

Очільники органів суддівського самоврядування запропонували кандидатів для зарахування до резерву: від адмінсудів — Олександра Гашицького та Михайла Зайцева (судді Вищого адмінсуду); від господарських судів — Анатолія Осетинського та Анастасію Заріцьку (судді Вищого господарського суду); від загальних судів — Валентину Лісову (голова Апеляційного суду Донецької області) та Миколу Патрюка (суддя ВС).

«У ВС теж розглядалося це питання, — зазначив заступник Голови Суду — секретар Судової палати в адміністративних справах Віктор Кривенко і додав: — ВС не належить до будь-якої юрисдикції, але він узагальнює всі юрисдикції. Пропоную список кандидатів доповнити кандидатами від кожної судової палати ВС». За його словами, збори суддів ВС хотіли б бачити серед претендентів на зайняття посади члена ВККС в майбутньому Юрія Тітова, Володимира Пивовара, Анатолія Ємця та Миколу Патрюка.

Після цього розпочалося голосування за внесення в бюлетень для таємного голосування прізвищ названих осіб. Делегати з’їзду не підтримали кандидатури, запропоновані ВС (крім М.Патрюка, якого рекомендували представники загальних судів). Решта суддів була зарахована до резерву потенційних «кваліфікаційників».

«Сьогодні ВС — у меншості, й цим голосуванням ви показали своє ставлення до Суду», — зауважив В.Кривенко.

Оновлена РСУ

РСУ, обрана у вересні 2010-го, склала свої повноваження, тому виникла необхідність визначитися з новим складом. Своїх кандидатів запропонували представники конференцій господарських, адміністративних та загальних судів, ВС та КС. Всі претенденти були внесені в бюлетень для таємного голосування й більшість делегатів віддала за них свої голоси.

Таким чином сформувався новий склад РСУ. Віднині до ради входить Валентина Щепоткіна — суддя ВСС, Володимир Погребняк з ВГС, Руслан Арсірій із Окружного адміністративного суду м.Києва та Василь Онопенко — суддя ВС.

Відповідно, РСУ зазнала й втрат. Так, уже екс-очільника Я.Романюка змінить В.Онопенко. «Вибули» із ради Олександр Джабурія — суддя Одеського апеляційного адміністративного суду, Валентина Устименко з Апеляційного суду Харківської області та Олександр Удовиченко з ВГС. Решта складу РСУ не змінилася.

Провівши перше засідання в новому складі, рада обрала нового керівника, проте заступник і секретар залишилися на своїх посадах. «Попрацювали злагоджено, сподіваюсь, так будемо й далі працювати», — виступив уперше як голова РСУ В.Онопенко.

І про ВРЮ не забули

Кадрові зміни стосувалися не лише ВККС та РСУ. «РСУ пропонує делегатам рекомендувати Верховній Раді кількох осіб, щоб за своєю квотою вона призначила діючих суддів у Вищу раду юстиції», — пояснив Я.Романюк ініціативу РСУ, яку обговорила на засіданні 8 лютого 2013 р.
Він додав, що делегати в переддень з’їзду озвучили прізвища кандидатів, яких вони пропонують підтримати: Віталія Кузьмишина — голови Вінницького апеляційного адміністративного суду, Анатолія Головіна — Голови КС та очільника ВРЮ Володимира Колесніченка.

ВС осторонь процесу рекомендування не залишився й висунув свої кандидатури, висловивши бажання бачити у ВРЮ суддів ВС — Петра Панталієнка та Лілію Григор’єву. Проте делегати їх не підтримали.

Чи той кодекс підтримали?

На ХІ з’їзд суддівська спільнота покладала чимало надій. Його делегати мали вирішити численні питання, нагромаджені за два роки, та попрацювати над виконанням рішень і доручень Х з’їзду. Одне з останніх стосується затвердження Кодексу суддівської етики.

У 2010 р. Х з’їзд доручив РСУ напрацювати пропозиції щодо приведення Кодексу професійної етики судді, прийнятого V з’їздом суддів у 2002 р., у відповідність до закону «Про судоустрій і статус суддів» від 7.07.2010. «Виконуючи доручення, ми вивчили дисциплінарну практику щодо суддів із метою виявити поправки, які треба було б врахувати, виписуючи нові стандарти поведінки суддів», — доповіла секретар РСУ Тетяна Козир. Презентований проект пережив кілька обговорень, редакцій, змін. Над ним працювали теоретики, практики, експерти. Проте навіть за день до з’їзду судді знай­шли що додати. «Зважаючи на різні думки з приводу пропонованого проекту, вчора (за день до з’їзду —
21 лютого. — Прим.ред.) створили координаційну робочу групу, якій доручили з урахуванням усіх зауважень та пропозицій, допрацювати документ, щоб на з’їзді схвалити його», — пояснив Я.Романюк.

Здавалося б, уже все сказано. Та відразу ж після пропозиції головуючого підтримати документ судді ВС висловили свої сумніви щодо потрібності такого кодексу. В.Косарєв зауважив: «Не думаю, що етика повинна змінюватися з законом. Вона має бути сталою». Підтримав колегу й суддя В.Кривенко. Він запропонував: «Якщо ВР виключить цей кодекс як підставу для дисциплінарної відповідальності, тоді його приймати можна. Інакше — ні».

На захист кодексу та навіть доповідачки став Я.Романюк, пояснюючи, що «саме по собі порушення кодексу не є підставою притягнення судді до дисциплінарної відповідальності». І додав, що потреба в ньому однозначно є. «А от це що? «У разі прийняття суддею рішення у справі за законом одноособово суддя діє незалежно від думки своїх колег по суду...», — зачитав В.Кривенко й продовжив: — То що виходить: найбільша загроза для судді — його колеги?»

Як би не протестували судді ВС, закликаючи не приймати кодекс у пропонованій редакції, Я.Романюк усе ж запропонував делегатам підтримати проект документа. У результаті, кодекс було прийнято — 78 делегатів проголосували за, лише троє — проти й троє — утрималися.

Оскільки кодекс набирає чинності з дня його прийняття, можна привітати суддівську спільноту з новим удосконаленим та приведеним у відповідність до закону «Про судоустрій і статус суддів» Кодексом суддівської етики. Відтепер законники будуть жити й працювати, дотримуючись нових правил поведінки. (Текст кодексу буде вміщено в наступному числі «ЗіБ» — Прим. ред.).

Кожному по завданню

Напрацьовані роками проекти, доповнення та пропозиції делегати ХІ з’їзду приймали швидко й одноголосно. Деякі питання, щоправда, згадувалися лише в рішенні з’їзду. Як, наприклад, схвалення Стратегічного плану розвитку судової влади на 2013—2015 рр., що був розданий делегатам.

РСУ зобов’язали «вживати заходів щодо подальшого зміцнення незалежності суддів, гарантій їх правового та соціального захисту» тощо. Можливо, скоро в судах будуть свої прес-служби, що значно поліпшить співпрацю судів зі ЗМІ. Принаймні рішенням з’їзду передбачається вжиття заходів щодо запровадження посади прес-секретаря в храмах Феміди, та можливості створення судового телеканалу. Очевидно, численні розмови навколо відкритості судів для спільноти та налагодження співпраці зі ЗМІ можуть призвести до практичного втілення. Та, обговорюючи рішення з’їзду в частині завдань РСУ, В.Кривенко запропонував раді розробити й запровадити механізми інформаційного захисту суддів. Делегати ініціативу підтримали. Але знову питання — яким чином буде знайдено баланс між відкритістю судів та інформаційним захистом суддів?

Також з’їзд прийняв рішення звернутися до ВР стосовно підтримки проекту «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів України (щодо удосконалення положень про статус працівників апарату суду)». Виходячи із повного рішення, (див. стор. 7. — Прим. ред.) кожна повноважна судова інстанція повинна «забезпечувати належні» умови, захист, виконання, контроль тощо.

Практично всі судді-делегати, переконані, що прийняті рішення потрібні, довгоочікувані та мають покращити якість і умови роботи вершителів правосуддя. «Пророб­лена нами робота важлива, гарно попрацювали. Тепер кожен делегат повернеться у свій колектив і приступить до виконання прийнятих нами рішень», — підсумував Я.Романюк.

Опитування «ЗіБ»

Як вплинуть прийняті рішення на життя Феміди та яких змін їй чекати?

— Сподіваюся, що після з’їзду суддів зміни в системі відбудуться. Уже назріла необхідність приймати рішення, які допоможуть суддям та судам працювати краще. Соціальна незахищеність суддів, неусталена судова практика — все це сьогодні заважає працювати. Суддя повинен бути незалежним, захищеним. Бо як приймати рішення, якщо ти не захищений? Також органи держвлади повинні почути з’їзд, адже питання фінансування судової системи потрібно вирішити негайно. Працівники апарату, судді повинні отримувати достойну зарплату, аби віддавати всього себе цій роботі.

Думаю, з прийняттям нового Кодексу суддівської етики мало що зміниться. Адже у 2002 році вже був прийнятий Кодекс професійної етики судді. Якщо суддя не дотримується правил етики, то жоден кодекс йому не допоможе. Кожен суддя повинен бути порядним, відповідальним, добросовісним.

— Прийняті рішення призведуть до зміцнення судової системи, її єдності. Будемо знати, що незалежно від юрисдикції суду, ми всі працюємо на одне — вершимо правосуддя й приймаємо законні, обгрунтовані рішення. Основна проблема, яка нині існує, — підвищення довіри громадян до суду. Це глобальне питання, яке вирішується за допомогою певних тактичних завдань — роботи органів суддівського самоврядування, наших здібностей навести порядок у власних колективах. Ми повинні бути неупередженими, виваженими, розглядати справи в межах розумних строків, тому що від цього залежить довіра громадян до нашої системи.

На мою думку, Кодекс суддівської етики потрібний. Його положення дадуть можливість не притягати суддів до відповідальності тільки за порушення якогось одного із пунктів, а також дисциплінувати суддівську спільноту зсередини. Питання етичної поведінки судді для нас дуже важливе, і якщо це виписано в кодексі, це буде для нас орієнтиром для дії.

— Кожне обговорюване питання важливе, проте мене турбує матеріально-технічне забезпечення судів, їх фінансування за рахунок державного бюджету — за рахунок загального фонду, а не спеціального. Оце те, що болить. Буденні проблеми, тож чекаю позитивних рішень.

— З’їзд суддів проводиться для того, аби узагальнити ту проблематику, яка сьогодні існує. У 2010 році був прийнятий закон «Про судоустрій і статус суддів», тому ВККС, РСУ, суди працюють у новому правовому полі. Сьогодні потрібно підсумувати, чи дали зміни позитивний результат. З’їзд вирішує, що потрібно надалі змінювати, вдосконалювати, щоб суди працювали краще і — найголовніше — щоб громадянин, який іде до суду, вірив, що наша держава — правова та демократична, і в ній працює сильна судова система.

— Сподіваюся, що після проведення з’їзду, на нас чекатимуть зміни. І вони будуть позитивними. Хотілося б, аби озвучені на заході пропозиції були реалізовані. Адже без належної роботи судів неможливе існування суспільства. Тому інших сподівань і бути не може.

Кілька слів про Стратегічний план розвитку судової влади на 2013—2015 рр.: можна прийняти найкращий стратегічний план, але він повинен бути реальним і реалізованим. Його реалізація залежатиме від того, наскільки успішно буде розвиватися економіка. Наскільки зростатиме наше демократичне суспільство, настільки й буде реалізовано стратегічний план, адже суди не можуть існувати окремо від держави.

— Сьогодні судова система стає більш чітко регульованою. Немає тих криків, які були на деяких попередніх з’їздах суддів. Балаканина, перетягування канатів на тих з’їздах показувала, що система роздрібнена. Сьогодні все не так. ХІ з’їзд мені подобається. Якщо є певна критика, нехай буде. Є ті, хто хоче чогось іншого, — це теж нормально. Але сьогодні є єдність. І це мені подобається.

— Підсумки діяльності РСУ показали, що вона працювала продуктивно, ефективно. Є багато напрацювань, які потрібно реалізовувати. Все одразу не можна зробити. За один день все не може змінитися, та сьогодні простежується така тенденція: судова система змінюється на краще. Якщо виникають проблеми, їх вирішують. Сьогоднішнє зібрання показує, що критика є. Та це нормальне явище, адже завжди є ті, кому щось не подобається.

У судів кожної юрисдикції є свої проб­леми. Сподіватимемося, що їх вдасться вирішити. Їхньому вирішенню сприятиме Стратегічний план розвитку судової влади на 2013—2015 рр. А от для реалізації цього плану потрібно створити необхідні умови. Ще одне важливе питання —
належне матеріальне забезпечення працівників суду. Його потрібно негайно вирішити.

— Усі рішення з’їзду суддів вплинуть на подальшу долю судової системи. Цей з’їзд знаковий, адже на ньому вирішується багато кадрових питань. Сьогодні є потреба в прийнятті нового Кодексу суддівської етики. Але потрібно мати на увазі, що кодекс не може бути сформований моментально. Наприклад, у Канаді кодекс етики готувався майже 30 років. У 2002 році був прийнятий Кодекс професійної етики судді. Нині назріла потреба в прийнятті дещо зміненого кодексу. Моральні принципи, закладені в новому кодексі, важливі для судової системи і для кожного судді зокрема. Я поділяю ту думку, що варто зробити спробу відмежувати моральні норми, якими повинні керуватися судді, від тих норм, за порушення яких, може настати певна відповідальність.