Оцінювання діяльності суду має бути «спідометром», а не засобом для маніпуляцій
Проект системи оцінювання якості роботи судів пройшов успішне тестування в 13 установах. Результати досліджень довели його дієвість, однак виявили й низку недопрацювань. Зокрема, представникам більшості судів запропонована система видалася заскладною. Крім того, під час засідання робочих груп висловлювалися побоювання щодо можливих маніпуляцій.
Про результати — відверто
Як зазначають самі розробники проекту, він є досить складним для виконання окремим судом і потребує часу, людських, інформаційних, технічних та матеріальних ресурсів. При обговоренні це відзначили й представники пілотних судів. Тому експерти пропонують розділити проект на дві частини.
Перша передбачає базову оцінку, яка має бути простою з точки зору збору та обробки інформації, оскільки абсолютна більшість показників грунтуватиметься на даних статистики. Базова оцінка може бути реалізована як один із модулів автоматизованої системи діловодства в судах.
Друга частина — комплексна оцінка якості функціонування суду згідно з розробленими та апробованими в пілотних судах 4 модулями. Цей набір методик може бути рекомендований як додатковий інструмент та використовуватися судами в разі потреб та наявних ресурсів. Наприклад, якщо базова оцінка показує певні негативні тенденції, керівництво суду може задіяти інструменти внутрішньої оцінки адміністрування для виявлення існуючих проблем.
Учасники проекту розповіли також про труднощі, з якими їм довелося зіткнутися в процесі пілотування системи оцінювання. Більшість суддів зазначили, що збір і обробка інформації забрали певний час. Для більш ефективної обробки даних бракувало людей. Представник Апеляційного суду Івано-Франківської області навіть запропонував створити інформаційно-аналітичний підрозділ, який би регулярно займався обробкою такої інформації.
У цілому учасники засідання відзначали, що проведення тестування було корисним. Воно допомогло виявити наявні в судах проблеми. А також, як зазначила представниця Вінницького окружного адмінсуду, цікаво було дізнатися про думку відвідувачів установи.
Голова ДСАУ Руслан Кирилюк зазначив, що деякі показники є надто суб’єктивними, аби їх брати до уваги (враження, підтримка колективом). «Це вже парафія органів суддівського самоврядування, для яких це важливо при призначенні чи звільненні з посад», — наголосив він. Р.Кирилюк також підтримав думку, що на показники потрібно звертати увагу тоді, коли вони свідчать про якийсь збій у роботі системи. «Більшість показників мають бути об’єктивними, вимірюваними, і, думаю, це можна буде максимально автоматизувати, щоб суди не витрачали часу й ресурсів», — наголосив він.
Член Ради суддів загальних судів Анатолій Бабій також погодився з тим, що критерії оцінювання мають бути чітко сформульовані. А представник Ради суддів Павло Гвоздик побачив проблему в оцінюванні судових рішень. «Я виходжу з того, що оцінка рішення може бути дана тільки в процесуальній формі. Будь-які інші намагання підірвуть те, що закладено в самому рішенні, — його обов’язковість. Ми тим самим даємо привід для сумнівів у тому, правильне воно чи ні», — наголосив він.
П.Гвоздик також припустив, що в майбутньому буде здійснюватися порівняння роботи судів, даватиметься оцінка. «І це порівняння може використовуватися в суспільстві, зокрема й для негативних для судової системи оцінок. Цими речами можна маніпулювати, тому треба відкинути якомога більше суб’єктивних критеріїв, породжених людським фактором», — підкреслив П.Гвоздик.
Погодилася з тим, що запропонована методика є занадто складною, і заступник керівника проекту USАID «Справедливе правосуддя» Наталія Петрова. «Це неприйнятно — порівнювати суди, — зазначила Н.Петрова і додала: — "Але з іншого боку є вимоги Ради Європи про систему внутрішньої оцінки діяльності судових установ. Кожен суд може бачити стан своїх справ і покращувати його. Кожен голова суду мав би мати перед собою цей «спідометр», який показує, на якій ділянці дороги яку взято швидкість».
Керівник проекту Девід Вон запропонував мати таку систему оцінки, щоб була можливість порівнювати результати, отримані періодично, на регулярній основі. «Завдяки використанню карток громадянського звітування ми побачили, за якими показниками суди вже покращили свою роботу», — зазначив він. Тому, на думку Д.Вона, потрібно довгострокове втілення програми, аби можна було відстежувати досягнутий прогрес.
Матеріали за темою
Госпсуд на Одещині очолив «старий» голова
06.03.2024
У райсуді на Київщині змінився голова
29.02.2024
У Херсонському міськсуді переобрали голову
23.02.2024
У райсуді Львова переобрали голову
19.02.2024
У райсуді Київщини переобрали голову
16.02.2024
У райсуді на Рівненщині — новий голова
13.02.2024
У райсуді на Закарпатті новий голова
02.02.2024
У райсуді на Полтавщині змінився голова
18.01.2024
У суді на Львівщині переобрано голову
09.01.2024
У міськсуді на Одещині — новий голова
04.01.2024
Райсуд на Буковині отримав нового голову
29.12.2023
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!