Аппеніни відмовилися затягнути пояса і не проти боротися з кризою за «рецептами» з Рейк’явіка
Підсумки парламентських виборів, що відбулися в Італії, збентежили світову фінансово-політичну еліту, що відобразилося в падінні ринків, а також стурбованих коментарях політиків і дипломатів. Своїм голосуванням жителі Апеннін дали зрозуміти, що їх остаточно дістали ті, хто пропонує рятувати економіку за рахунок простих громадян.
ЗМІ не шкодують темних фарб для описання підсумків виборів. «Політичний хаос», «повна невизначеність», «патова ситуація», «стрибок у нікуди» і подібні епітети продовжують річкою литися з вуст численних експертів, що навперебій обіцяють Італії усілякі біди в найближчому майбутньому.
Справа в тому, що підсумки виборів дійсно дуже й дуже неоднозначні: лівоцентристи на чолі з П’єром Луїджі Берсані отримали контроль над нижньою палатою парламенту, яка формує уряд. Правоцентристи під керівництвом Сильвіо Берлусконі, котрий повстав з політичного небуття, «узяли» верхню палату й тепер зможуть блокувати роботу цього уряду. І ті й інші отримали приблизно по 30% голосів. Проте робочу коаліцію створити буде дуже непросто: П.Берсані й С.Берлусконі один другого терпіти не можуть.
Дві інші політичні сили, що пройшли до парламенту, — рух «П’ять зірок» коміка Беппе Грилло й центристи на чолі з останнім головою Ради міністрів Маріо Монті — ситуації не змінять. Перший заявив, що з принципу не вступатиме ні в які коаліції з політиками старої школи, а в другого просто недостатнього депутатів, щоб вплинути на розклад сил.
Зараз, у Італії по суті, два виходи: довге й болісне формування слабкого й мало на що здатного уряду або перевибори. Серед спостерігачів дуже популярним стало зауваження, що Рим швидше побачить нового Папу, ніж нового прем’єра. Але це ще не все. Економіка третьої за об’ємами ВВП країни єврозони перебуває в стані вільного падіння, що тільки ускладнює становище положення. Саме тому світові фондові індекси відразу полетіли вниз, а в коментарях європейських лідерів зазвучали панічні нотки.
Пояснюється це просто: італійці своїм голосуванням фактично поклали край практиці «порятунку» економік півдня Європи, що склалася, за допомогою так званих заходів суворої бюджетної економії. Переможці — і ліві, і праві — вже заявили, що «економія» ця не працює, через неї справи йдуть усе гірше й гірше. Доказ того — результат М.Монті (менше 10%), який при перебуванні прем’єром був головним адептом скорочення витрат і підвищення податків.
Суть цієї «економії» в дуже спрощеному вигляді така: заради порятунку великих банків (переважно німецьких і французьких), що безрозсудно роздавали країнам із слабкою економікою гігантські кредити, обдерти як липку населення, тобто скоротити соцвитрати й підвищити податки. Виручені таким чином засоби, а також нові позики передбачається віддати колишнім кредиторам, які «надто великі, щоб розоритися».
Проте політика викачування грошей з італійської економіки за два роки не привела до стабілізації становища й зростання ВВП. Тому практично всі партії (за винятком центристів на чолі з М.Монті) йшли на вибори під гаслами припинення політики затягування поясів і пошуку їй альтернативи.
Фактично це означає, що Італія більше не буде моделлю для інших, що мають гігантські борги. Й лідери країн єврозони почали бити на сполох, попереджаючи про непередбачувані наслідки відмови від політики жорсткої бюджетної економії.
Проте наслідки ці цілком передбачені. Приклад тому — Ісландія, що пережила у 2008 році важку економічну кризу. Під найпотужнішим натиском з боку населення влади дозволили збанкрутіти трьом головним фінустановам країни. Банкірів, що проводили безрозсудні операції, відправили за грати. Уряд, що діяв тоді теж був відправлений, але всього лише у відставку, а над прем’єром влаштували показовий судовий процес. Результат: через два роки Ісландія показала стійке економічне зростання.
Звичайно, цю «сагу» про банкрутства, вироки й відставки в європейських фінансово-політичних кругах взагалі стараються зайвий раз не згадувати, щоб ні в кого не виникло спокуси не «затягувати пояси», а відправити під суд весь цвіт колір банківського співтовариства й політичної еліти ЄС.
Більш того, на Апеннінах з’явилася й стає все більш популярною політична сила, що пропонує боротися з кризою за рецептами з Рейк’явіка. Хоча за «П’ять зірок» проголосували чверть виборців, поки істеблішмент не бачить істотної загрози в колишньому комедіантові. Проте ситуація може незабаром істотно змінитися. В останні місяці рейтинг руху Б.Грилло ріс на кілька відсотків у тиждень. Якщо тенденція збережеться, то через півроку у нього будуть непогані шанси перемогти й сформувати власний уряд.
Голосуючи за Б.Грилло, італійці думали, що коли й не стануть жити краще, то хоча б — веселіше.
Матеріали за темою
Нелюдський розум обмежили рамками в Європі
17.03.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!