Табу на валютні позики закінчилось, але їх буму не буде
З 1 січня 2011 року перестали діяти антикризові постанови Національного банку. Разом з ними зникли всі формальні заборони на валютні позики. Проте банки все ж не готові починати активне валютне кредитування. З одного боку, процедура залишається досить складною, з другого — ще й ризикованою.
Кризові обмеження
Якщо бути юридично точним, то для підприємств обмеження було знято ще два роки тому. Заборона була прописана лише в постанові Нацбанку №319, прийнятій на початку кризи — в жовтні 2008 року. «Банки можуть надавати кредити в іноземній валюті контрагентам, які не мають валютної виручки, у межах обсягів заборгованості за ними, що склалися на цю дату. Всі інші кредити банки можуть надавати в установленому порядку за наявності відповідних ресурсів», — ішлося в антикризовій постанові.
Проте в грудні 2008 року з’явилася постанова Нацбанку №413. У ній заборона вже не була прописана. Втім, банки взяли за правило, що валютні кредити могли отримати лише підприємства, які мають валютний виторг.
Жорстку заборону на валютне кредитування населення замінили обмежувальною нормою. НБУ видав постанову, котра зробила невигідним кредитування громадян у валюті.
Банк, що видав позику фізичній особі, мав негайно зменшити свій прибуток на 50% наданої суми. Якщо ж відбулося прострочення на один день, з прибутку повинна була відніматися вся сума позики.
Додатковий бар’єр на шляху постачання населенню валюти виник 23 червня 2009 року. У цей день Верховна Рада внесла зміни до деяких законів, які стосувалися подолання негативних наслідків фінансової кризи. Зокрема, парламент до 1 січня 2011 року заборонив фінустановам видавати валютні кредити фізособам на будь-які цілі, крім оплати лікування та навчання за кордоном. Пільгу отримали тільки ті громадяни, котрі працюють як підприємці.
Потрібно визнати, що й самі банки не були зацікавлені видавати кредити, причому не лише валютні. Як наслідок, у 2009—2010 роках обсяг виданих валютних позик постійно падав.
Упродовж 2010 року питання валютного кредитування активно обговорювали. Виникли дві протилежні течії. Нацбанк пропонував узагалі заборонити валютне кредитування. На його думку, це бомба, яка буде вибухати при кожному коливанні курсу гривні щодо долара.
Нові віяння
Правда, це була позиція колишнього голови НБУ Володимира Стельмаха. Новий керівник, Сергій Арбузов, висловився за продовження тільки заборони на кредитування населення. Про юридичних осіб він наразі не сказав нічого.
Іншого погляду дотримувалися окремі комерційні банки, особливо з іноземним капіталом. Зазвичай вони пропонували дозволити валютне кредитування будь-яких підприємств, а іноді — й фізосіб. Підпри¬ємства повинні самі на свій страх і ризик вирішувати, чи хочуть вони зв’язуватися з кредитами, казали банкіри. Вони визнавали, що курсові ризики при валютному кредитуванні існують, проте у фінустанов багато ресурсів, ці гроші повинні працювати.
Таким чином, виникає негласний компроміс. НБУ не проти валютних позик підприємствам, але має намір заборонити кредитувати населення в іноземних грошах.
Поки що давати позики населенню можна. Разом з тим банки не дуже активно використовують цей механізм, оскільки залишилася вимога формувати резерви в розмірі 50—100% виданих кредитів.
Незважаючи на закінчення строку дії антикризового закону, очікувати буму споживчих кредитів у доларах та євро не варто, констатують експерти. Насамперед залишаються вимоги НБУ щодо резервування таких позик. Унаслідок фінансової кризи терміни кредитування зменшаться, вимоги до потенційних позичальників посиляться, заявляють банкіри.
Можливо, до кінця І кварталу деякі фінустанови запропонують валютне кредитування, проте продуктовий ряд буде досить обмеженим. Як показала практика, вплив валютних ризиків при довгостроковому кредитуванні не тільки істотний, а й часто є чинником, який робить неможливим подальше нормальне обслуговування зобов’язань клієнтами. Кредитування у валюті можна використовувати тільки на незначні терміни, не більше 3 років, і в невеликих обсягах, переконані фахівці.
Звичайно ж, згодом банки, напевно, почнуть давати позики у валюті. Для багатьох з них це єдиний шлях нарощувати обсяги кредитування. Тому ключовою в усій цій справі є позиція регулятора.
Сергій ЛЯМЕЦЬ, «Економічна правда»
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!