Парламент і ВС не можуть узгодити механізми навчання суддів
Дозволити Вищій кваліфікаційній комісії затверджувати програми та навчальні плани для підготовки майбутніх законників пропонують у Верховній Раді. За словами нардепів, такі зміни відповідають позиції Венеціанської комісії. Водночас фахівці Верховного Суду наголошують, що в Європі говорили про інше: процес підготовки майбутніх суддів має повністю підпорядковуватися третій гілці влади.
Венеціанські трактування
Експерти ВС проаналізували законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді)» (№7451), внесений на розгляд Верховної Ради народними депутатами Сергієм Ківаловим та Валерієм Писаренком.
Передбачено зміни до ст.69 закону «Про судоустрій і статус суддів». В пояснювальній записці вказується, що зміни зумовлені необхідністю врахувати рекомендації Європейської комісії «За демократію через право» щодо необхідності перебування всього процесу підготовки суддів, а не тільки її практичної частини, під контролем судової системи (пп.13 п.129 висновку Венеціанської комісії від 18.10.2010 щодо акта «Про судоустрій і статус суддів»).
У пояснювальній записці також зазначено, що забезпечувати такий процес (затвердження програм, навчальних планів, порядку проходження спе¬ціальної підготовки, визначення вищих юридичних навчальних закладів) має орган судової влади, відповідальний за добір суддів, тобто ВККС.
Однак фахівці ВС інакше трактують позицію європейців, зазначаючи, що положення проекту не відповідають рекоменда¬ціям Венеціанської комісії. Так, роз’яснення рекомендації міс¬титься в п.49 ви¬сновку від 18.10.2010 та у пп.15 п.123 висновку від 16.03.2010. Зо¬крема, комісія зазначила: «Державна судова адміністрація та підготовка суддів мають належати судовій гілці влади». Це стосується всього процесу навчання суддів, а не тільки «практичної підготовки», звертають увагу у ВС.
Владі тут не місце?
Проблему фахівці вбачають у системі навчання, пов’язаній з самим фактом підготовки кандидатів на посади суддів спеціалізованим юридичним вищим навчальним закладом, який відповідно до закону «Про вищу освіту» створюється, реорганізується, лі¬кві¬дується та управляється органами виконавчої влади (Кабміном, спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади в галузі освіти і науки та іншими центральними органами виконавчої влади, органами влади АР Крим або місцевого самоврядування).
Таким чином, переконані у ВС, передання у відання Національної школи суддів та ВККС питань організації, підготовки програм, навчальних планів та порядку проходження спеціальної підготовки, а також затвердження переліку юридичних вищих навчальних за¬кладів, які здійснюватимуть підготовку кандидатів на посади суддів, не є імплементацією рекомендацій Венеціанської комісії. Фахівці наголошують, що новації не змінять сутності недосконалої процедури підготовки кандидатів у судді, яку відповідно до законопроекту мають здійснювати вищі юридичні навчальні заклади, підпорядковані виконавчій владі.
Виключення з ч.1 ст.69 закону «Про судоустрій і статус суддів» положення про вимогу щодо здійснення спеціальної підготовки лише у спеціалізованому юридичному вищому навчальному закладі «четвертого рівня акредитації» також не вирішує питання по суті, наголошують у ВС. Відповідно до закону «Про вищу освіту» процедура надання вищому навчальному закладу певного типу права провадити освітню діяльність, пов’язану зі здобуттям вищої освіти та кваліфікації, має бути проведена в усіх без винятку вузах. Отже, рекомендація Венеціанської комісії, ви¬словлена в пп.15 п.123 ви¬сновку від 16.03.2010, залишається невиконаною.
Крім того, незрозумілою експертам ВС є запропонована функція Національної школи суддів щодо здійснення організації спеціальної підготовки кандидатів на посади служителів Феміди. Запропоновано завдання Національної школи суддів зі здійснення практичної підготовки кандидатів на посади суддів замінити завданням з органі¬зації спеціальної підготовки кандидатів на посади суддів. Це, наголошують фахівці, суперечить положенню ч.1 ст.81 закону «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якого Національна школа суддів має забезпечувати підготовку висококваліфікованих кад¬рів для судової системи, а не здійснювати організацію такої підготовки.
Також, зазначають у ВС, встановлення вимоги додаткової теоретичної підготовки кандидатів на посади суддів (якою є запропонована проектом підготовка в юридичному вузі) суперечить вимогам Конституції. Відповідно до ч.5 ст.127 Основного Закону додаткові вимоги щодо професійного рівня можливі лише для окремих категорій суддів.
Таким чином, усупереч задекларованій меті, проект не враховує рекомендацій Венеціанської комісії та не відповідає міжнародним стандартам у сфері правосуддя, кажуть фахівці.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!