Голова Ради суддів загальних судів Павло ГВОЗДИК: «Порушувати права суддів ми нікому не дамо!»
На конференції суддів загальних судів делегати підбивали підсумки роботи Ради суддів загальних судів за 2012-ий та визначались із напрямами діяльності на рік поточний. Однак цей захід більшою мірою став можливістю поділитися наболілими проблемами, з якими судді стикаються в повсякденній роботі: починаючи з «незручності» атрибутів служителя Феміди — суддівської мантії та нагрудного знака — й закінчуючи питаннями фінансування й навантаження на суддів та працівників апарату. Крім того, делегати визначились із кандидатами на XI з’їзд суддів. Зміни відбулися й у РСЗС — її очолила нова людина.
Ложка дьогтю
Місцем зібрання делегатів став Кловський палац. За повідомленням голови РСЗС Павла Гвоздика, відсутніми на заході були лише двоє осіб, і то з поважних причин. Розпочали роботу зі з’ясування технічних аспектів голосування, обрання головуючого на конференції, робочих органів — лічильної й редакційної комісій та затвердження регламенту роботи. У згаданих питаннях делегати демонстрували одностайність і згуртованість.
Прикметно, що в палаці панував новорічно-різдвяний дух і настрій: представники Феміди вітали колег з минулими та прийдешніми святами. У свою чергу голова конференції не оминув увагою суддів, які нещодавно відсвяткували дні народження.
За інформацією П.Гвоздика, протягом 2012 р. РСЗС було проведено 10 засідань, за результатами яких прийнято 30 рішень. Крім того, за звітний період до ради надійшло 414 скарг (звернень), 396 із яких — звернення громадян, пов’язані зі здійсненням суддями процесуальної діяльності.
Зверталися до РСЗС і судді: 31 звернення надійшло про порушення їхніх прав безпосередньо в судах. «У 2011 р. ця кількість була вдвічі меншою, — відзначив П.Гвоздик і додав: — Порушувати права суддів ми нікому не дамо!»
Поряд з іншим голова конференції поставив наболілі питання, серед яких, зокрема, ведення статистики в судах та співпраця РСЗС зі ЗМІ щодо висвітлення діяльності ради.
«Статистичні звіти здаються аж до 20-го числа, підбиття підсумків зі складанням відповідного аналізу матиме місце орієнтовно після 15 березня. Чи є це оперативним реагуванням на те, що відбувалося протягом року? — поцікавився в учасників конференції головуючий та резюмував: — Треба серйозно подумати над тим, як спростити статистичну звітність і вирішити питання зі строками».
На його переконання, «об’єктивного повноцінного висвітлення ЗМІ реального стану речей у судовій системі не відбувається». Як приклад — убивство харківського судді Володимира Трофімова та його родини, яке не викликало співчуття з боку більшості ЗМІ. «Це серйозна проблема в суспільстві, яка потребує серйозної роботи, оскільки йдеться про підрив авторитету правосуддя», — переконаний П.Гвоздик. Однак існує протидія, і полягає вона, на думку судді, «виключно в системі розгалуженої інформаційної діяльності».
На думку Першого заступника Голови ВС, голови Ради суддів Ярослава Романюка, зі ЗМІ «не треба боротися, з ними треба товаришувати, створивши максимально комфортні умови для роботи в суді». І з цим важко не погодитись, оскільки не стільки ЗМІ винні в замовчуванні проблем суддів, скільки самі служителі Феміди, зокрема й на найвищому рівні, часто-густо прагнуть уникати уваги преси.
Ще одним болючим питанням для законників є організаційне забезпечення. Головуючий був переконаний, що структура всіх судів має бути однаковою. Як зразок і, так би мовити, орієнтир для наслідування він навів приклад Апеляційного суду Івано-Франківської області, в якому тепер паперовий документообіг відсутній. «Це зручно», — зауважив П.Гвоздик.
Не все так погано
У рамках заходу делегати акцентували увагу на питаннях забезпечення незалежності судів і суддів. Так, проведений радою моніторинг засвідчив, що органам суддівського самоврядування бракує згуртованості.
«Суспільство сприймає боротьбу за незалежність судової влади як відстоювання своїх корпоративних інтересів», — зауважив Я.Романюк, додавши: — Незалежність судів і суддів потрібна не стільки нам, суддям, скільки пересічним громадянам, які в будь-який момент можуть відчути потребу скористатися тими послугами, які надає суд».
Стосовно довіри суспільства до судової влади та репутації останньої він зазначив, що «не все так погано, як намагаються подати»: за результатами незалежних експертних досліджень, рівень довіри суспільства до судової влади в Україні становить 54—56%. «Якщо взяти для прикладу Сінгапур, то там цей відсоток — 98—99%», — зазначив Я.Романюк.
Думка голови ВККС Ігоря Самсіна із цього питання була протилежною: «56% довіри — це небагато, нам треба 98%, оскільки ефективність правосуддя починається з судді».
Не лише проблемами, а й здобутками ділилися делегати конференції. Так, Я.Романюк нагадав, що минулого року завдяки активним діям представників судової системи вдалося забезпечити на законодавчому рівні фінансування заробітних плат суддів та працівників апаратів судів виключно за рахунок загального фонду держбюджету. «У питанні формування бюджету судової влади нам потрібна організованість і скоординованість дій», — наголосив очільник РСУ.
Суддів турбує…
Обговоривши питання глобальні, перейшли до буденних. Так, суддя Апеляційного суду Чернівецької області Олександр Одинак, користуючись нагодою, виступити перед колегами, зачепив ті проблеми, з якими стикаються судді в регіонах. Зокрема, його непокоїть неналежне фінансування місцевих загальних судів, недостатня кількість зал судових засідань, аномальна спека в останніх. Крім того, суддя запропонував затвердити літній варіант мантії та змінити такий атрибут судової влади, як нагрудний знак. Останній, на переконання О.Одинака, виглядає негарно.
Пропозицію щодо зміни суддівських символів колеги не підтримали. На думку Я.Романюка, є певні традиції, і цих традицій мають дотримуватись.
Як кажуть, квартирне питання завжди актуальне. Проблема забезпечення житлом неабияк турбує і служителів Феміди, зокрема через невизначеність цього питання в законі «Про судоустрій і статус суддів».
Голова Державної судової адміністрації Руслан Кирилюк підтвердив, що ця проблема не вирішується: за його інформацією, 1406 суддів зареєстровані як особи, які потребують житла. Водночас за 2012 р. тільки 18 суддів отримали житло. Шляхом економії поточних видатків і спрямування цих коштів у тому числі на купівлю житла це питання, на думку очільника ДСАУ, має вирішитися.
Справжнім криком душі служителів Феміди стала реакція на позбавлення такої гарантії суддівської незалежності, як довічне грошове утримання. Для вирішення цього питання О.Одинак уже перейшов від слів до конкретних дій, подавши позов до суду адміністративної юрисдикції. «Поки що справа розглядається», — констатував суддя. Тож чи вдасться законникам повернути втрачені гарантії — питання поки що відкрите.
О.Одинак переконаний, що позбавлення служителів Феміди довічного грошового утримання є незаконним. Таку позицію підтримує і Я.Романюк: «Існуючі гарантії незалежності судової влади не можуть ущемлятися, робитися меншими чи взагалі скасовуватися при прийнятті нових законів».
Поряд з іншим О.Одинак озвучив думку стосовно внесення змін до законодавства щодо розширення кількісного складу рад суддів (нині до складу рад входить по 11 осіб), забезпечивши більш широке представництво регіонів.
П.Гвоздик не забарився з відповіддю: «Ініціюючи зміни до закону, треба зазначити конкретні пропозиції — що змінити і як. Ми дуже добре можемо давати поради, але треба сформулювати питання так, аби воно мало внутрішній склад».
Відтак РСЗС доручено зібрати пропозиції, узагальнити їх та звернутися до РСУ. Тож чекатимемо конструктивних пропозицій та результатів їх розгляду.
ДСАУ інформує
Про фінансове та організаційне забезпечення загальних судів поінформував учасників конференції Р.Кирилюк, відзначивши, що, хоча 2012 р. і був непростим, удалося збалансувати бюджет, реалізувати норму закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо виплати суддівської винагороди, повною мірою запрацював закон «Про судовий збір».
У той же час початок 2012 р. ознаменувався для служителів Феміди проблемами з видатками на оплату праці. Однак «навіть у таких складних фінансових умовах середня заробітна плата працівників апарату суду збільшилася з 2,3 тис. грн. у 2011 р. до 3,1 тис. у 2012-му. Якщо говорити про 2008 р., то зарплата становила 2 тис. грн., — підкреслив очільник ДСАУ і додав: — Незважаючи на такий ріст, проблема оплати праці працівників апарату судів залишається ключовою й у 2013 р.».
Поряд з іншим важливим питанням року, що минув, стало забезпечення інформаційної діяльності судів. За словами Р.Кирилюка, «рік починався з того, що ми змушені були платити комерційним структурам роялті (авторську винагороду) за програмні продукти, які забезпечували автоматизовану систему документообігу суду, і за програмний продукт, який забезпечував ведення ЄДРСР». Однак платили недовго: питання було вирішено шляхом розробки державного програмного забезпечення, завдяки якому ці дві системи функціонують.
Таким чином, 2012-ий став для служителів Феміди роком упровадження програмного забезпечення.
Який же початок року без мрій, надій та сподівань?! У кожного вони свої. Так, очільник ДСАУ висловив надію, що у 2013-му скоротяться видатки на поштові відправлення, адже має запрацювати система смс-виклику сторін до суду, що наразі проходить випробовування.
Як відомо, чинний КПК передбачає можливість використання судами системи відеоконференцзв’язку під час розгляду справ. Однак у звітному році спостерігався низький рівень використання цієї новації. Хоча, як відзначає Р.Кирилюк, «досвід Апеляційного суду м.Києва, Печерського районного суду м.Києва свідчить про те, що система є досить корисною. Кажуть, навіть черги стоять!»
ВСС стає районним?
Як відомо, проблеми, що не вирішуються, мають тенденцію до накопичення. З такою ситуацією зіткнулась і вітчизняна судова система. Так, кількість справ, що надходять до судів, стрімко зростає. У зв’язку із цим, на переконання П.Гвоздика, стратегічним завданням органів суддівського самоврядування є зменшення навантаження на суддів та підвищення ефективності здійснення правосуддя.
За його словами, у 2012 р. судова палата в цивільних справах ВСС отримала 54867 касаційних скарг. «Чи можна говорити про формування єдиної практики застосування законодавства при такому навантаженні? У такому режимі цивільна палата працює як районний суд!» — наголосив П.Гвоздик. Водночас він зазначив, що «тенденція, яка склалася протягом останніх 5—6 років та полягає в компенсуванні недоліків судової системи процесом, є неприпустимою».
Головуючий окреслив основні напрями діяльності загальних судів на перспективу, які полягають, по-перше, в удосконаленні процедури розгляду справ та, по-друге, у підвищенні кваліфікаційного рівня суд-дів.
Кадрові ротації
Під час конференції було прийнято рішення змінити склад РСЗС: рада задовольнила прохання судді Апеляційного суду Київської області Віктора Габріеля щодо увільнення від обов’язків члена РСЗС. На його місце було обрано голову Печерського районного суду м.Києва Інну Отрош. Із цього питання делегатами конференції було прийнято одностайне рішення. Нагадаємо, що відповідно до закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань удосконалення діяльності прокуратури» від 18.09.2012 №5288-VI із ч.4 ст.122 закону «Про судоустрій і статус суддів» було виключено обмеження щодо неможливості суддів, які займають адміністративні посади в судах, бути членами ради суддів.
Крім того, під час перерви в роботі конференції було проведено засідання РСЗС, на якому щойно введену до складу ради І.Отрош обрали головою РСЗС.
Джентльменський хід
За пропозиціями учасників конференції та за результатами голосування було обрано 30 делегатів на XI з’їзд суддів України, що відбудеться 22 лютого 2013 р. Однак завчасно підготовлений список делегатів дещо змінили. Зокрема, голова Апеляційного суду м.Києва Антон Чернушенко запропонував унести до списку голову РСЗС І.Отрош, знявши свою кандидатуру на користь остан-ньої.
Крім того, XI з’їзду суддів було запропоновано обрати до складу РСУ таких кандидатів: суддів ВСС Валентину Щепоткіну, Павла Гвоздика та суддю ВС Галину Канигіну.
Пряма мова
Павло Гвоздик, голова Ради суддів загальних судів:
— До компетенції органів суддівського самоврядування належать питання, пов’язані з внутрішньою діяльністю суду, зі здійсненням організаційного забезпечення. Що сюди повинне входити?
Організація документообігу, в першу чергу в тій частині, яка спрямована на забезпечення процесуальної діяльності. Чим далі ми просуваємося шляхом модернізації нашого правосуддя, тим більше цих питань, і наша робота стає складнішою. Нам треба зробити так, щоб зменшити затрати робочого часу на це й кількість відвідувань громадянами суду. Це важлива робота… Сподіваюся, що міркування із цього приводу підтримають і в Раді суддів.
Руслан Кирилюк, голова Державної судової адміністрації:
— У результаті формування бюджету на 2013 р. ми отримали видатки на оплату праці працівників апарату й на виплату суддівської винагороди з дефіцитом 2,2 млрд грн. Першим нашим завданням і Державної судової адміністрації, і всієї суддівської спільноти — є те, що ми повинні домогтися збільшення витрат на оплату праці. Актуальним залишається питання ефективного використання тих поточних видатків, які збільшені у 2013-му. Для нас дуже важливо використати ці обмежені ресурси ефективно.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!