Громадян, які розорилися, внесуть до чорного списку і відправлять на курси
Громадян, які за¬знали процедури банкрутства через борги, можуть зобов’язати відвідувати курси фінансової гра¬мотності. Такої перспективи не виключає заступник го¬л¬ви департаменту кор¬поративного уп¬ра⬬¬ління Мінекономрозвитку Дмитро Скрипичников. Також передбачається, що громадян-банкрутів вноситимуть до єдиного реєстру.
Доцільний реєстр
Нині в Росії існує бюро кредитних історій, тому можуть виникати сумніви в доцільності створення ще одного списку.
Проте, як припускає фахівець експертно-правової ради Олексій Голощапов, «створення нового списку потрібне тому, що бюро кредитних історій заносить до списку громадян, котрі мали якісь проб¬леми з поверненнями і невиплатами кредитів саме банкам, а так званий чорний список банкрутств може виникати з огляду на невиконання зобов’язань не тільки з погашення кредиту, а й інших». Напри¬клад, один громадянин узяв у іншого в борг і не зміг повернути гроші. Тут банки не беруть участі, тому такий громадянин до бюро кредитних історій не потрапить. «Звісно, його тоді мають занести ось до цього списку», — підсумував експерт.
«Коли розроблялася ця ініціатива і планувалося запровадити подібний чорний список, то використовувався досвід Німеччини. Там потрапляння до цього списку є не дуже гарною умовою для громадян. Передусім в особи, яку визнали банкрутом, виникають великі проблеми з отриманням кредиту, але тут є ще й інші наслідки. Наприклад, оператори стіль¬никового зв’язку іноді відмовляють в укладенні контракту про надання телефонних номерів, оскільки існування подібного чорного списку позначається на фінансовій репутації громадянина», — сказав О.Голощапов.
Нововведення стосовно навчання банкрутів експерт назвав позитивним, оскільки «це може бути одним з методів удосконалення правової і фінансової культури в нашому суспільстві, тому що люди, які займаються бізнесом або просто беруть у борг, взагалі не мають поняття про якісь правові чи фінансові основи». «Лю¬ди дають або беруть гроші без розписки, без договору і потім вважають, що завдяки показанням свідків вони зможуть довести, що дійсно є кредиторами», — підкреслив О.Голощапов.
Поправки заспокоєння
Відповідні поправки можуть бути внесені до другого читання проекту закону «Про реабілітаційні процедури відносно громадянина-боржника», відомого як законопроект про банкрутство фізосіб.
Деякі моменти законопроекту, на переконання Д.Скрипичникова, повинні заспокоїти як громадян-позичальників, так і кредиторів.
Так, із заявою про початок процедури реабілітації чи оголошення громадянина банкрутом мають право звертатися і самі громадяни, і кредитори. Несплачений борг для цього має накопичуватися протягом 6 місяців, а його сума становити не менш ніж 50 тис. руб. Від громадян раніше лунали пропозиції понизити планку за розміром заборгованості. Проте обмеження за розміром боргу планується встановити тільки для кредиторів, а сам боржник, за словами Д.Скрипичникова, має право зробити це раніше, якщо бачить, що перебуває на межі фінансового краху, — наприклад, втратив роботу, тяжко захворів хтось з його близьких.
Заява подається до арбітражного суду за місцем проживання. При цьому для зручності громадян на місцях працюватимуть своє¬рідні арбітражні суди. Реструктуризація запроваджується на термін не більш ніж 5 років. Громадянин сам розробляє план реструктуризації боргу. Його схвалення кредиторами не обов’язкове. Проте щоб план був затвер¬джений арбітражним судом, боржник повинен довести, що дійсно не може виплачувати борги і не має постійного доходу. Крім того, без схвалення кредиторів суд дає добро на реструктуризацію, як¬що буде доведено, що завдяки їй кредитори отримають біль¬ше, ніж завдяки розпродажу майна. Плюсом для кредиторів повинно стати і те, що при реструктуризації або конкурсному провадженні борги повертатимуться всім, а не тільки тим, хто перший устиг заявити свої права.
Громадянин зобов’язаний повідомити про подання заяви всім своїм позикодавцям. Крім того, конкурсний керуючий стежитиме за тим, щоб майно боржника «не йшло наліво». З моменту початку реструктуризації боржник повинен погоджувати з керуючим продаж майна, дорожчого за 10 тис. руб., і отримання позик. А якщо кредитори зрозуміють, що фінансовий стан боржника покращав, вони мають право звернутися до суду і просити про згортання реабілітаційних процедур.
Виплату боргу для громадянина пропонується зробити щадною. Відсотки на суму позики планується нараховувати в розмірі 1/2 ставки рефінансування Центробанку, встановленої на дату затвердження плану. Але боржникові не варто зривати термінів виплати боргу. Інакше у кредиторів є право звернутися до суду, і тоді ухвалюватиметься рішення про відміну плану, громадянина визнають банкрутом і його майно піде з молотка. Не можуть бути проданими єдине житло, за винятком іпотечних квартир, внесених під заставу, земля під це житло, одяг, взуття, ліки.
Після того як майно продадуть, а гроші повернуть позикодавцям, визнаного банкрутом громадянина звільнюють від решти зо¬бв’язань. Правда, потім протягом 5 років банкрут не зможе брати кредити, не повідомивши в банк про те, що пройшов через цю процедуру.
Законодавча лазівка
Тим часом багато експертів уважають, що законопроект потребує серйозного доопрацювання, оскільки в нинішньому ви¬гляді він не вигідний ні борж¬никам, ні банкам. «На перший погляд може здатися, що закон покликаний захистити інтереси позичальника. Насправді це не так. Ініціатор банкрутства (позичальник чи кредитор) повинен оплачувати вар¬тість послуг арбітражного керуючого під час конкурсного провадження — 10 тис. руб. у місяць на строк до 6 мі¬сяців. При обумовленій у законі мінімальній сумі боргу витрати на процедуру банкрутства порівнянні із сумою заборгованості, тому не вигідні ні позичальникам, ні кредиторам», — підкреслив директор з розвитку бізнесу «Столичного колекторного агентства» Артем Плохов.
Крім цього, на думку директора з розвитку біз¬несу «Секвоя Кредит Консолідейшн» Ірини Поддубної, сума боргу в 50 тис. руб., при якому громадянинові хочуть дозволити оголошувати себе банкрутом, надто мала і може дуже несприятливо позначитися як на фінансових показниках банків, так і на завантаженості судів. «Сьогодні середня сума споживчого кредиту в Москві становить 45—50 тис. руб. Я вважаю, що сума боргу, при якій фізична особа може оголошувати себе банкрутом, повинна бути як мі¬німум 300—500 тис. руб.», — заявила експерт. Вона також підкреслила, що боржник повинен чітко розуміти, які обмеження тягне за собою статус банкрута. Інакше закон про банкрутство фізосіб використовуватиметься як лазівка для неповернення будь-якої заборгованості.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!