Строки давності, встановлені в законі про кримінальну відповідальність, не можуть бути відновлені судом з метою погіршити становище засудженого
Верховний Суд України
Іменем України
Постанова
1 листопада 2012 року м.Київ №5-20кс12
Судова палата в кримінальних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого — заступника Голови Верховного Суду України — секретаря Судової палати в кримінальних справах ВC Редьки А.І.,
суддів: Вус С.М., Гриціва М.І., Заголдного В.В., Ковтюк Є.І., Канигіної Г.В., Кліменко М.Р., Короткевича М.Є., Косарєва В.І., Кузьменко О.Т., Пивовара В.Ф., Пошви Б.М., Скотаря А.М., Таран Т.С., Школярова В.Ф.,
за участю начальника управління участі прокурорів Генеральної прокуратури у перегляді судових рішень у кримінальних справах Курапова М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за заявою заступника Генерального прокурора про перегляд ухвали колегії суддів судової палати в кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3.04.2012 щодо Особи 14,
УСТАНОВИЛА:
Вироком Семенівського районного суду Чернігівської області від 14.04.2011 Особу 14, Інформація 1, такого, що не має судимості відповідно до ст.89 КК, засуджено за: ч.2 ст.121 КК до позбавлення волі на строк 8 років, ч.1 ст.263 КК — до позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ч.1 ст.70 КК визначено остаточне покарання — позбавлення волі на строк 8 років.
Особу 14 визнано винним у тому, що він 1.01.2011 у своєму будинку за Адресою 1 у стані алкогольного сп’яніння з особистої неприязні під час сварки умисно завдав численні удари руками, ногами, стільцем та обухом сокири по різних частинах тіла Особи 15, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження, від яких вона померла в лікарні.
Восени 1998 року на стрільбищі в лісопарку «Березова Роща» неподалік м.Семенівки Чернігівської області Особа 14 знайшов 14 набоїв калібру 5,45 мм та 8 набоїв калібру 7,62 мм, переніс їх додому й зберігав там без передбаченого законом дозволу до 4.01.2011, поки вони не були вилучені працівниками міліції.
Апеляційний суд Чернігівської області ухвалою від 26.08.2011 вирок щодо Особи 14 залишив без змін.
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах ВСС ухвалою від 3.04.2012 судові рішення щодо Особи 14 залишила без змін.
У заяві заступник Генерального прокурора порушує питання про перегляд ухвали ВСС від 3.04.2012 щодо Особи 14 із підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень. Зазначає, що кількість, характер та локалізація виявлених у потерпілої тілесних ушкоджень, спосіб, механізм та знаряддя їх заподіяння свідчать про наявність у нього умислу на вбивство потерпілої. Характер дій Особи 14 охоплюється диспозицією ч.1 ст.115 КК і, на думку прокурора, саме за нормами цього закону має кваліфікуватися.
На обгрунтування заяви прокурор послався на ухвалу колегії суддів судової палати в кримінальних справах ВСС від 20.01.2011, якою залишений без змін вирок Краснолиманського районного суду Донецької області від 10.12.2008 про засудження Особи 5 за ч.1 ст.115 та іншими статтями КК. У цій справі суспільно небезпечне діяння, вчинене Особою 5, за всіма ознаками складу злочину подібне до діяння, вчиненого Особою 14, і тому його дії мають бути кваліфіковані за ч.1 ст.115 КК, а не за нормою кримінального закону, яку застосував суд касаційної інстанції в оспореному (оскарженому) рішенні. З огляду на ці обставини заступник Генерального прокурора просить скасувати оспорене (оскаржене) судове рішення, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Судова палата в кримінальних справах ВС заслухала суддю-доповідача, пояснення прокурора про необхідність задоволення заяви, перевірила матеріали кримінальної справи та матеріали, додані до заяви, обговорила доводи заяви й дійшла такого висновку.
У ч.1 ст.40014 Кримінально-процесуального кодексу визначено звичайні (загальні) строки подання заяви про перегляд судових рішень з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.40012 цього кодексу. Ці строки встановлені законом, за функціональним призначенням є процесуально-правовими і можуть бути відновленні судом. Вони позначають період у часі — три місяці — і вказівку на подію (момент), із якого починається перебіг цього строку — день ухвалення оспореного (оскарженого) або порівнюваного судових рішень, протягом якого учасники процесу (заінтересовані особи) вправі подати заяву про перегляд судового рішення.
Частиною 3 цієї статті кодексу закріплені обмеження щодо підстави та загальних строків перегляду судових рішень. Ці обмеження стосуються можливості перегляду виправдувального вироку, ухвали чи постанови про закриття справи, іншого судового рішення, яке поліпшує становище особи, упродовж установлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, але не пізніше одного року з дня постановлення такого рішення.
Виходячи з положень цієї норми, подання заяви про перегляд таких судових рішень, допуск до провадження та її розгляд Верховним Судом ставиться в залежність не від події, з якою пов’язується перегляд судових рішень на загальних підставах (п.1 ч.1 ст.40012 КПК), а від конкретного виду рішень судів нижчої ланки, щодо яких ухвалювалось рішення касаційної інстанції, або від рішення суду касаційної інстанції, яким поліпшено становище особи.
Для перегляду судових рішень, перелік і вид яких міститься у ч.3 ст.40014 цього кодексу, визначальним є дотримання матеріально-правових строків — строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності. В органічному, нерозривному взаємозв’язку із цими строками перебуває річний строк, який визначає граничну межу дії строків давності, за якою перегляд судових рішень не допускається.
Строки давності встановлені в законі про кримінальну відповідальність (стст.49, 106 КК) і не можуть бути відновлені судом (погашувальні строки).
Обмеження щодо перегляду Верховним Судом виправдувального вироку, ухвали чи постанови про закриття справи, інших судових рішень з метою погіршити становище засудженого на підставі, передбаченій п.1 ч.1 ст.40012 КПК, є однією з істотних процесуальних гарантій для осіб, щодо яких ухвалені такі судові рішення; вони спрямовані на забезпечення дії принципу правової визначеності, відповідно до якого реалізація прав людини неможлива без суворого дотримання встановлених законом строків проведення відповідної процесуальної дії.
Обвинувальний вирок щодо Особи 14, з яким погодився суд касаційної інстанції, постановлений судом нижчої ланки 14 квітня 2011 року.
Заяву про перегляд ухвали касаційного суду від 3.04.2012 щодо Особи 14 прокурор подав 3 липня 2012 року.
Хоча прокурор у заяві й порушує питання про перегляд рішення суду касаційної інстанції, але фактично ініціює перегляд вироку апеляційного суду з метою погіршити становище засудженої особи. Заява подана після спливу одного року, протягом якого закон дозволяє перегляд саме таких рішень і, відповідно, не допускає після його закінчення.
Наведені обставини вказують на існування процесуальних заборон, які унеможливлюють перегляд справи Верховним Судом, і є підставами для відмови в задоволенні заяви прокурора.
Керуючись стст.40014, 40020, 40021, 40023 КПК, Судова палата в кримінальних справах ВС
ПОСТАНОВИЛА:
Відмовити в задоволенні заяви заступника Генерального прокурора про перегляд ухвали колегії суддів судової палати в кримінальних справах ВСС від 3.04.2012 щодо Особи 14.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім як на підставі, передбаченій п.2 ч.1 ст.40012 КПК.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!