ВГС пояснив, у якій валюті стягувати пеню, якщо кредит видано в доларах
Судді Вищого господарського суду роз’яснили, як слід використовувати законодавство про вирішення кредитних та корпоративних спорів. Зокрема, судді звернули увагу на валюту, в якій може стягуватися пеня, та вказали її максимальний розмір.
У Господарському суді Чернівецької області відбувся круглий стіл, участь в якому взяли не лише представники першої, а й касаційної інстанції. Під час засідання чернівецьких суддів поінформували про поточну діяльність, плани Вищого господарського суду та роботу його пленуму. Окрема увага приділялася з’ясуванню питань, що виникають при вирішенні банківських та корпоративних спорів.
Керівник робочої групи, секретар першої судової палати ВГС Олександр Кот дав відповідь на найбільш спірні питання, пов’язані із застосуванням банківського законодавства. Зокрема, він розглянув аспекти стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, якщо кредит видано у валюті. У такому випадку, наголосив суддя, пеня має розраховуватися тільки в гривнях. При цьому розмір пені не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний. Тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує тієї, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки НБУ.
Також на круглому столі були розглянуті питання стягнення боргу за кредитним договором з поручителя в разі, якщо аналогічну суму вже стягнуто з позичальника. За словами О.Кота, при розгляді цієї категорії справ господарському суду варто приділяти увагу виконанню поручителем указаного обов’язку та залучати до участі у справі боржника.
Крім того, О.Кот розповів про деякі позиції проекту постанови пленуму ВГС «Про практику вирішення спорів, що виникають при виконанні кредитних договорів», який готується першою судовою палатою.
На проблемах, що виникають при вирішенні спорів, пов’язаних із застосуванням корпоративного законодавства, акцентував увагу присутних суддя ВГС Олег Хрипун. Так, при встановленні обмежень щодо перетворення акціонерних товариств (ВАТ чи ЗАТ) у товариства з обмеженою (додатковою) відповідальністю законодавство не містить імперативної норми щодо організаційно-правових форм, які допустимі для перетворення акціонерного товариства, відзначив суддя. Особливість перетворення АТ полягає в тому, що воно може бути реорганізовано в товариство, яке, за своєю організаційно-правовою формою, також передбачає обмежену відповідальність його учасників. В іншому випадку (наприклад при перетворенні акціонерного товариства в повне товариство) порушуються права учасників (акціонерів), адже тоді вони змушені абсолютно необгрунтовано нести тягар додаткової відповідальності.
На проблеми, які виникають під час застосування процесуальних норм, звернула увагу суддя ВГС Ольга Попікова. Зокрема,вона наголосила на необхідності дотримання вимог ст.84 Господарського процесуального кодексу щодо змісту судового рішення та недопустимості викладення в його тексті виключно обставин справи без належного правового обгрунтування позиції суду. Крім того, суддя рекомендувала при вирішені клопотань сторін спору в процесуальних документах зазначати правові підстави їх задоволення чи відхилення.
Також О.Попікова зауважила, що стст.24, 25 та 27 ГПК врегульовано питання процесуального правонаступництва та залучення до справи відповідача й третіх осіб. Відповідно, кожна процесуальна дія судді має чітко кореспондуватися з конкретною нормою ГПК.
На завершення доповіді суддя О.Попікова наголосила на обов’язку кожного судді перевіряти зміст та форму процесуального документа з урахуванням вимог ГПК та положень постанови пленуму ВГС «Про судове рішення» від 23.03.2012 №6.
Матеріали за темою
Відсьогодні Нацбанк пом’якшує низку обмежень
29.12.2023
Банки заробили удвічі більше у 2023 році
07.12.2023
НБУ встановив облікову ставку на рівні 16%
27.10.2023
Активи Нацбанку збільшилися на 17%
24.08.2023
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!