Бюджетні мрії Феміди

Держбюджет-2013 забезпечить виплату суддям зарплат не зі спецфонду

У 2012 р. Феміді, яка опинялась у скрутному становищі, доводилося шукати виходи з «неприємних» фінансових ситуацій. Після прийняття державного бюджету на 2013 р. люди в мантіях можуть святкувати невелику перемогу: суддівська винагорода не залежатиме від надходжень до спеціального фонду. Та невирішеними залишаються ще багато питань. Серед них — виключення виконавчої влади з процесу формування бюджету судової системи та активне залучення до цього процесу органів суддівського самоврядування.

Фінансове затишшя

Через те що багато хто так «захопився» парламентськими виборами-2012, вирішення деяких важливих для країни питань відклали в довгу шухляду. Зазвичай фінансування Феміди в наступному році активно обговорюється на засіданнях комітетів Верховної Ради, на які запрошуються голови вищих спеціалізованих та Верховного судів. Кожен з них може висловити свої зауваження до проекту держбюджету. Та цієї осені в парламенті було фінансове затишшя…

До завершення роботи ВР VI скликання залишалися лічені дні, а володарі мандатів думали-гадали: коли проект державного кошторису з’явиться у ВР? парламент якого скликання — VI чи VIІ — повинен приймати основний фінансовий закон на 2013 р.?

Та вже 3 грудня Кабінет Міністрів уніс ясність у це питання: у ВР був зареєстрований проект закону «Про Державний бюджет України на 2013 рік». 5 грудня Комітет ВР з питань бюджету розглянув документ та пропозиції до нього. А їх, за словами голови цього парламентського органу Валерія Баранова, «надійшло більше тисячі». 6 грудня, в останній день роботи ВР VI скликання, народним обранцям вистачило півгодини, аби прийняти закон. 17 грудня його підписав Президент.

Скільки ж коштів отримають суди? Чи вистачить фінансів, аби обителям Феміди гарантувати належні умови для функціонування, а законникам та працівникам апарату кожного суду — соціальний, правовий захист та своє­часне отримання зарплати? Щоб відповісти на ці запитання, варто нагадати, з якими проблемами судова система стикалась у 2012 р.

«Спеціальний» компроміс

Ні для кого не є таємницею, що минулий рік був складним для Феміди. Те, що судова влада потрапить у «фінансовий шторм», було зрозуміло ще під час підготовки проекту бюджету-2012.

«Міністерство фінансів наполягало, аби суддівська винагорода та оплата праці працівників апарату здійснювалися за рахунок коштів, що надходитимуть від судового збору, які, за законом, повинні спрямовуватися виключно на здійснення правосуддя. Ми наголошували на неприпустимості такого підходу, оскільки суди не є гос­прозрахунковими організаціями й не мають залежати від наповнення спеціального фонду держбюджету. Це створюватиме пряму загрозу незалежності служителів Феміди. Нас почули, і було досягнуто домовленості, що видатки на оплату праці суддів виділятимуться із загального фонду. Компроміс зводився до того, що працівники апарату судів зарплату отримуватимуть усе ж за рахунок коштів від надходжень судового збору», — розповів «ЗіБ» в одному з інтерв’ю голова Ради суддів Ярослав Романюк.

Тобто працівників апарату мав «годувати» спецфонд державного кошторису. Та не «прогодував»…

Не так сталося, як гадалося

«Фактичне надходження коштів від сплати судового збору за період з початку року є значно меншим від запланованих показників, а прогнозований дефіцит коштів на кінець поточного року становитиме близько 770 млн грн.», — забила на сполох у квітні 2012-го Державна судова адміністрація.

23 квітня її голова Руслан Кирилюк звернувся до Прем’єр-міністра Миколи Азарова з листом «щодо критичної ситуації з фінансування видатків на оплату праці працівників апарату місцевих та апеляційних судів та необхідності забезпечення здійснення видатків на оплату праці виключно за рахунок коштів загального фонду держбюджету».

У травні 2012 р. Р.Кирилюк звернувся із цим же питанням уже до глави держави. Він просив Президента, щоб той доручив Уряду невідкладно опрацювати законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», «в якому має бути передбачено здійснення фінансування видатків у сумі 1305,1 млн грн. на оплату праці працівників апарату судів та нарахування на фонд заробітної плати в сумі 473,8 млн грн. виключно за рахунок загального фонду державного бюджету».

Очільникові ДСАУ вдалося достукатися до керманича: у липні Віктор Янукович доручив Кабміну внести зміни до кошторису, щоб забезпечити виділення грошей для працівників апарату судів, а також створити необхідні умови для підготовки Національною школою суддів висококваліфікованих кадрів для Феміди.

Уряд почув ДСАУ

Та 15 серпня голова ДСАУ був змушений знову писати листа Кабміну. Проблеми виникли з видатками вже не тільки на оплату роботи працівників апарату місцевих та апеляційних судів, а й на оплату комунальних послуг та енергоносіїв.

«Для тимчасового вирішення проб­леми Міністерство фінансів за зверненнями ДСАУ здійснило наближення видатків на оплату праці за загальним фондом з IV кварталу 2012 р. на II та III квартали. Це дало змогу вчасно виплатити заробітну плату працівникам апарату судів. Однак невирішеним залишається питання забезпечення таких виплат до кінця поточного року. Дефіцит асигнувань на оплату праці та нарахування на заробітну плату за загальним фондом державного бюджету становить 1456,4 млн грн.», — зазначалось у зверненні ДСАУ.

Остання надія була на Уряд. Р.Кирилюк попросив його підготувати зміни до кошторису. Врешті-решт Кабмін погодився збільшити фінансування судів: 5 вересня у ВР був зареєстрований законопроект щодо внесення змін до держбюджету, а вже 28.09.2012 ухвалений парламентом акт підписав Президент. Так, обсяг видатків на оплату праці з нарахуваннями по загальному фонду кошторису за бюджетною програмою «Здійснення правосуддя судами загальної юрисдикції» був збільшений на 594,5 млн грн.

Водночас на таку ж суму були зменшені планові показники доходів спецфонду держбюджету від судового збору. Крім цього, згаданий закон вирішив питання поточних видатків місцевих та апеляційних господарських судів за рахунок перерозподілу грошей між програмами ДСАУ (зменшення бюджетних призначень за програмою «Виконання рішень судів на користь суддів» на 8 млн грн.). Коштів на оплату роботи працівників ДСАУ стало більше на 2 млн грн., а на оплату комунальних послуг та енергоносіїв — на 1,2 млн.

Не вистачає 3 млрд

Не встигла ДСАУ розібратися з фінансовими проблемами 2012 р., як виникли нові, пов’язані з проектом держбюджету на 2013-ий. Так, 24 липня минулого року Мінфін визначив граничні обсяги видатків загального фонду кошторису на 2013 р. для органів судової влади (крім Верховного та вищих спеціалізованих судів) у сумі 2422,8 млн грн.

«Міністерство фінансів не врахувало положення ст.129 закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо встановлення у 2013 р. посадового окладу судді на рівні 10 мінімальних зарплат. Також у доведеному обсязі видатків не враховано потребу в коштах для збільшення кількості суддів на 1180 посад та на 3991 працівника апарату судів у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу», — зазначалось у черговому зверненні Р.Кирилюка до глави держави.

За розрахунками ДСАУ, у 2013 р. потреба у коштах на суддівську винагороду, оплату роботи працівників апарату становить близько 5,5 млрд грн., а граничний обсяг видатків може забезпечити на ці цілі трохи більше 2 млрд, або 41,9%. Тобто дефіцит фінансування становив би 3,19 млрд грн.

Р.Кирилюк одразу ж звернувся до Президента з проханням дати доручення Кабміну щодо невідкладного опрацювання питання стосовно збільшення видатків загального фонду держбюджету для органів судової влади на 2013 р. на 3212,3 млн грн. Однак Уряд врахував не всі зауваження…

Зміни на мільйони

Чим же порадує держбюджет-2013 після всіх випробувань, які довелося подолати як ДСАУ, так і органам суддівського самоврядування, котрі опікувалися фінансовими питаннями? По-перше, цьогорічний бюджет — без сюрпризів: у спеціальному фонді на оплату праці не передбачено жодної копійки. Тобто гроші на зарплату суддів та працівників апарату передбачені в загальному фонді, отже Феміда не залежатиме від непередбачуваного судового збору.

По-друге, вдалося переконати парламент у необхідності внесення змін до розробленого Урядом законопроекту «Про Державний бюджет на 2013 рік» і вибити для третьої гілки влади ще 31,5 млн грн. Ці кошти підуть, зокрема, на організаційне забезпечення діяльності судів та установ судової системи (видатки споживання збільшено на 5 млн грн.). ВККС додатково отримала «на розвиток» 7 млн грн., а Харківський апеляційний господарський суд та Окружний адмінсуд м.Києва на ці ж потреби — 1,5 млн та 2 млн грн. відповідно.

На 5 млн було збільшено видатки споживання за кодом «Здійснення правосуддя місцевими адмінсудами». Вищому адмінсуду передбачалося виділити 98,2 млн грн. Комітет ВР з питань бюджету запропонував додати ВАС ще 6 млн (2 млн — видатки споживання, 4 млн — видатки розвитку). 6 грудня парламент підтримав цю пропозицію. Підкинули грошей і Конституційному Суду (у проекті держбюджету йому передбачалося 63,7 млн грн., а з легкої руки ВР у його «кишені» додатково опиниться ще 5 млн).

Без ложки дьогтю не обійдеться

Ще одна приємна новина: з 1 січня 2013 р. посадовий оклад судді місцевого суду становитиме 10 мінімальних зарплат. У держбюджеті визначено, що з 1 січня «мінімалка» — 1147 грн. Ураховуючи коефіцієнти, можемо підрахувати, що оклад законника місцевого суду становитиме 11470 грн., апеляційного — 12617, вищих спеціалізованих судів — 13764, а ВС та КС — 14911 грн.

А тепер про ложку дьогтю. Збільшення окладів передбачено законом «Про судоустрій і статус суддів», а чи вистачить на це коштів — зовсім інше питання. Можливо, знову доведеться «наближати» видатки на оплату праці з IV кварталу.

А ще варто пам’ятати, що потрібні кошти й на реалізацію деяких положень КПК. Не слід забувати і про те, що в дорученні Президента від 5.07.2012 зазначається: у держбюджеті на 2013 р. слід передбачити не тільки збільшення кількості законників у місцевих загальних судах (у зв’язку з уведенням посад слідчих суддів) та штатної чисельності апарату, а й підвищення окладів працівників апарату.

Імовірно, в поточному році виникне проблема з оплатою комунальних послуг та енергоносіїв. Адже гроші на ці потреби для місцевих господарських, загальних та адміністративних судів, апеляційних загальних судів (близько 152 млн грн.) передбачені не в загальному, а в спеціальному фонді. Та й «розвиватиметься» більшість судів за рахунок надходжень від судового збору.

Отже, не виключено, що доведеться зіткнутися з деякими минулорічними проблемами. Можливо, з’являться й нові. Адже бюджет на кожен рік має свої особливості. Те, які характерні ознаки має цьогорічний кошторис, з’ясується під час «освоєння» бюджетних грошей.

Та ось що прикметно: ще до набрання чинності законом «Про Державний бюджет України на 2013 рік» Кабмін розпорядився перерозподілити видатки розвитку в сумі 850 тис. грн. Яким чином? Забрати їх у «адміністративників» та віддати «господарникам». До речі, ці видатки як для адміністративних, так і для господарських судів передбачені в спецфонді. Тобто зарано ділити «шкуру» ще не сплаченого судового збору.

Мрії про фінанси

Незважаючи на всі особливості кошторису, однієї мети вдалося досягти — зарплати «захистили» від спецфонду. Тепер суддівській спільноті потрібно працювати над реалізацією двох мрій.

По-перше, необхідно вжити заходів, аби до формування бюджетного запиту активніше залучалися органи суддівського самоврядування. Так, на думку Я.Романюка, збори суддів за участю територіальних управлінь ДСАУ повинні готувати обгрунтовані пропозиції до бюджетного запиту щодо обсягів фінансування кожного суду. Після попереднього погодження з керівництвом ДСАУ та рад суддів спеціалізованих судів ці пропозиції мають затверджуватися відповідною конференцією суддів.

«І саме ці показники будуть орієнтиром для формування бюджетного запиту. Голова ДСАУ має бути виразником інтересів суддівської спільноти й відстоювати в Мінфіні пропозиції суддів, а не ті, які сформував сам. Тоді побачимо, чи зможе багатий і пихатий чиновник з Мінфіну відмовити суддівській спільноті. Чи не здригнеться в нього рука відмовити всім суддям?» — наголосив Я.Романюк на конференції суддів адмінсудів.

По-друге, суддівська спільнота вже давно хоче виключити органи виконавчої влади з процесу формування бюджету Феміди, стати незалежною від Уряду, подавати пропозиції відразу до парламенту. Адже відповідно до міжнародних стандартів бюджет дійсно незалежної судової системи не повинен підлягати перегляду та змінам міністерствами в структурі виконавчої влади. Згідно з Конституцією виділення коштів на забезпечення діяльності органів судової влади належить до законодавчих повноважень парламенту.

«Є абсолютно прийнятним те, що Міністерство фінансів консолідує бюджетний запит судової системи в загальне бюджетне подання до Верховної Ради. Однак, враховуючи розподіл повноважень та незалежність судової системи, є неприйнятним те, що Міністерство фінансів може скорочувати або іншим чином змінювати бюджетний запит судової системи. Це є функцією виключно Верховної Ради», — вважає голова РСУ.

Чи здійсняться мрії в поточному році? Усе залежатиме від рішучості самих суддів та готовності виконавчої та законодавчої гілок влади до діалогу.

Дивіться також Порівняльну таблиця обсягів фінансування судової влади у 2012—2013 рр.