Не все так безнадійно…

Як захистити свою репутацію перед ВККС та ГРМЕ, і кому це під силу

Перші кандидати до Вищого антикорупційного суду, з приводу яких сумнівалися міжнародні експерти, після спільних засідань із Вищою кваліфікаційною комісією суддів залишили конкурс. Вести рахунок «обвинувачення: виправдання» немає сенсу, але варто рівнятися на тих, кому вдалося знайти влучні відповіді на незручні запитання.

Гнів на милість

На спільні засідання загалом викликали 49 кандидатів до ВАКС. За перші чотири з них тільки 6 із 38 спромоглися переконати і членів комісії, і експертів ради в помилковості заочного враження про їхню доброчесність. Тим, кому не пощастило, заважали і автомобілі, і земельні ділянки, і навіть ухвалені рішення, що не узгоджувалися з практикою Європейського суду з прав людини.

Причому з огляду на перебіг третього спільного засідання, здавалося, кандидати спромоглися знайти той рятувальний круг, який дозволив їм залишитися на плаву в конкурсі. Адже одразу 4 із 9 дозволили продовжити участь у конкурсі. Проте вже наступного дня всі 9 кандидатів вибули зі змагання за посади.

Чим викликана така зміна настроїв у ВККС і громадській раді міжнародних експертів — випадковим розподілом недоброчесних та доброчесних кандидатів чи правильною тактикою претендентів? Можливо, є прихована причина, яку не так просто помітити неозброєним оком.

Серед «переможців» третього спільного засідання — член Ради суддів, суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Валерія Чорна. Недавно вона працювала над упровадженям електронного судочинства в систему правосуддя. Паралельно взяла участь у конкурсі на посади в апеляційній палаті ВАКС. Але ГРМЕ знайшла темні плями в її біографії, деякі з них навіть не були пов’язані з корумпованістю.

Квартира, парк, алкоголь

Першою претензією ГРМЕ був факт купівлі квартири в м.Дніпрі матір’ю судді. Її вартість ($79 тис.) і виплачені жінці, яка працювала в прокуратурі, кошти аж ніяк не збігались. Навіть якщо їй дуже поталанило при конвертації гривень у долари. Тому експерти припустили, що їй допомогла донька.

Наступне звинувачення мало етичний характер. Наприкінці минулого року В.Чорна розмістила на своїй сторінці у «Фейсбуку» фото з парку, на якому вона тримала в руці пляшку з алкогольним напоєм. Цим було порушено вимогу Кодексу суддівської етики, який забороняє публікації, що можуть порочити авторитет законників.

Третій імовірний відступ від доброчесності — жіноча дружба. Адже члени ГРМЕ засумнівались у тому, що судді просто так позичила авто подруга, щоб вона поїхала на відпочинок до Європи.

Пояснення щодо купівлі цінної нерухомості В.Чорна розпочала з опису професійного шляху матері. Виявилося, що 39 років стажу в прокуратурі, у тому числі на керівних посадах, звання радника юстиції і додаткові пенсійні виплати дали змогу їй без допомоги доньки придбати згадану квартиру. Про всі інші доходи матері, які в сукупності відповідали вартості житла, суддя зазначила в таблиці, яку надала експертам.

Вино, в якому останні не знайшли істини, стало лише призом за участь у конкурсі на фестивалі меду, сиру та вказаного напою, який виграла не вона, а подруга, до того ж у вихідний. Незважаючи на це, В.Чорна вирішила видалити фото, яке можна трактувати неоднозначно.

Поїздка за кордон на авто подруги суддя назвала звичайним проявом допомоги. Адже із власницею машини вона дружить не перший рік, про європейську відпустку мріяла з часів надання безвізу, а свої пересування підтверджувала відмітками у закордонному паспорті.

Отже, хоч у членів ВККС і виникли сумніви в індексації пенсії матері, до проходження наступних етапів її допустили.

Захист дитинства і політиків

Ще один кандидат, який продовжить участь у конкурсі, — адвокат Маркіян Галабала — зумів приховати своє виправдання перед ВККС та ГРМЕ від громадськості, адже наполіг на зупиненні трансляції засідання. Свої особливі умови обґрунтував тим, що вагання щодо нього пов’язані з неповнолітньою дитиною, яку захищають національні закони та міжнародні договори. Тому всі присутні одностайно стали на бік інтересів дитини.

Те, що залишилося доступним для глядачів, так це питання щодо політичних зв’язків кандидата. У членів комісії виникли запитання до його співпраці з колишнім кандидатом у президенти. Але М.Галабала, який за сумісництвом займається перевіркою суддів загальної юрисдикції, запевнив, що всі договори про співпрацю з політиком укладалися від імені очільниці адвокатського об’єднання, в якому він тоді працював. А безпосередньо із претендентом на найвищий пост він не контактував.

Родичі з погонами

Викладач із Чернівецького університету ім.Ю.Федьковича Сергій Боднар також відзначився забороненими законом зв’язками з політиками (ч.2 ст.4 закону «Про Вищий антикорупційний суд»), але не вийшов з перегонів. ГРМЕ з’ясувала, що він безплатно представляв інтереси політичної партії в суді. Кандидат робив це як юрист і не на підставі договору, а за дорученням, щодо якого в законі немає табу. Із цього приводу у члена ВККС Андрія Козлова виникло запитання: який інтерес мав кандидат, якщо представницькі послуги в суді йому не оплачували? С.Боднар відповів, що взявся за справу, бо вона була резонансною, крім того, йому як фахівцю в цій сфері було цікаво розібратися в ній.

Ще один «проступок» — робота в окружній виборчій комісії. Здавалося б, політичний підтекст очевидний, але виявилося, що кандидата спеціально туди направили, адже він викладав курси з виборчого права. Хоча незрозуміло, як він опинився на жеребкуванні щодо виборів голови ОВК, «виграв» їх і поїхав до Центральної виборчої комісії на навчання. Пізніше С.Боднар зізнався, що до цього працював у комісії спостерігачем, тому в цій справі не був новачком.

Крім цього, не обійшлося без дослідження його сімейних матеріалів. Мати та брат претендента мають безпосередній стосунок до правоохоронних органів, але не зазначені в декларації кандидата. І для цього факту він знайшов різні пояснення. Мати С.Боднара хоч і працює в поліцейському відділку, але належить до обслуговуючого персоналу, тому і повідомляти про неї в декларації, мовляв, не було сенсу.

З братом ситуація дещо інша: він має стосунок до Служби безпеки, тому його дані є службовою інформацією, крім номера військової частини, за якою він закріплений. Навіть посаду брата кандидат розголошувати не має права, бо це забороняє відповідний наказ СБУ. Та й сам службовець підписав документи про нерозголошення відомостей щодо нього, оскільки виконує завдання у зоні проведення ООС.

Отже, аргументи були прийнятними для експертів.

Все, як пише закон

Не зовсім зрозуміло, як на лаві сумнівних кандидатів опинилася суддя Жмеринського міськрайонного суду Ольга Саландяк. Претензія до неї зводилася лише до того, що батьки оформили на неї довіреність на представництво їхніх інтересів у різних органах та розпоряджання майном, оскільки проживають за кордоном.

Суддя не заперечила, що має право приймати рішення за батьків, особливо у частині належної їм нерухомості. Втім, вона не знала, як задекларувати таке абстрактне право. При цьому пояснила, що при заповненні документа спиралася виключно на роз’яснення Національного агентства з питань запобігання корупції.

Отже, досвід спільних засідань ВККС і ГРМЕ показує: скільки кандидатів, стільки й причин для підозр у недоброчесності. Проте сумнівні обставини можуть трактуватися на користь як виправдання, так і звинувачення. Завдяки особистій присутності кандидата на «спільному килимі» на порушення закону можна подивитися під іншим кутом, трансляцію вимкнути, аби не зашкодити неповнолітньому, а на різні математично-економічні аспекти закрити очі.

Разом з тим ретельність, з якою досліджують усі аспекти життя кандидатів, вражає навіть їх самих. Адже деталі, які сумніву піддаватися не мали б узагалі, стають підставами для залишення конкурсу.