Володар мантії дістав догану за те, що спершу заблокував роботу лікарні, а потім скасував таке рі-шення
Законник ужив заходів забезпечення адміністративного позову й заявив самовідвід. Але після того, як справа потрапила в інший суд, він виніс ще одну ухвалу у справі, якою скасував попередню. Згодом з’ясувалося, що позов був не адміністративним, а цивільним.
Посада розбрату
У березні 2017 року до Вищої ради правосуддя надійшла скарга на Олександра Савіна з Южноукраїнського міського суду Миколаївської області. Скаржник стверджував: ухвала судді щодо забезпечення адміністративного позову стала причиною зупинки діяльності комунального закладу «Южноукраїнська міська лікарня».
Місяць перед тим інша особа звернулася до суду з позовом проти міської ради про скасування рішень. Третьою особою у справі було Міністерство охорони здоров’я. Крім того, позивач подав клопотання про забезпечення позову шляхом блокування рішення конкурсної комісії про заміщення вакантної посади головного лікаря місцевої лікарні та зупинення реорганізації закладу.
Унаслідок автоматичного розподілу справа дісталась іншому судді, який заявив самовідвід. Унаслідок повторного розподілу вона потрапила до О.Савіна. Він задовольнив клопотання про забезпечення позову. Усі рішення про реорганізацію лікарні та призначення очільника зупинено.
Далі володар мантії заявив самовідвід. Аргументував це тим, що позивач довгий час був засідателем в їхньому суді, а значить, О.Савін не може розглядати його справу, яку слід передати до іншої установи.
Провели ще один розподіл, справа дісталася ще одному судді, який також заявив самовідвід. Після того матеріали направили до Арбузинського районного суду Миколаївської області.
Тим часом міська рада подала в Одеський апеляційний адміністративний суд скаргу на ухвалу про забезпечення позову, і він скасував її. Друга інстанція зазначила, що спір випливає з трудових правовідносин між органом місцевого самоврядування та позивачем, але останній не навів жодних доказів того, що оскаржувані рішення завдають шкоди його правам, свободам чи інтересам. О.Савін скасував заходи забезпечення позову, хоча на той момент справу розглядав інший суд.
Арбузинський райсуд закрив провадження. Позивач працював начальником медико-санітарної частини й попросив суд поновити його на роботі, яку він утратив внаслідок рішень щодо реорганізації медзакладів. Суд дійшов висновку, що спір випливає з трудових правовідносин та має розглядатись як цивільна справа.
Дисциплінарна палата відкрила провадження щодо О.Савіна. У своїх письмових поясненнях він заявив, що задоволення заяви про забезпечення позову не призвело до повного зупинення роботи Южноукраїнської міської лікарні. Доводи скарги в цій частині він спростував довідкою в.о. головного лікаря.
Суддя визнав, що припустився помилки, відкривши справу, однак умислу щодо порушення законодавства він не мав, також у його діях не було упередженості. Проте ДП побачила проступок, вартий покарання.
Суд при розгляді клопотання про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити, чи є хоча б одна з передбачених у ст.117 КАС обставин, та оцінити, чи вжиттям заходів забезпечення позову не завдасть більшої шкоди. На думку ДП, О.Савін цих вимог не дотримався, тому йому вліпили сувору догану з позбавленням доплат.
Суворість до себе
«Я повністю згоден з рішенням комісії, — завив О.Савін під час розгляду у ВРП його скарги на рішення про дисциплінарне стягнення, — але вказано, що лікарня не фінансувалась. У мене є документи, які підтверджують, що фінансування відбувалося. Лікарня стабільно працювала, працює й негативних наслідків моя ухвала не мала».
За час дії ухвали про вжиття заходів щодо забезпечення позову, яку прийняв О.Савін, лікарня отримала понад 2 млн грн.
Підставою для оскарження догани є погіршення матеріального становища судді. Він утратить близько 35 тис. грн., позбувшись доплат за 3 місяці. Оскільки в його діях відсутній істотний дисциплінарний проступок, О.Савін просив про пом’якшення покарання.
«Скажіть, будь ласка, ви для себе зробили якісь висновки, ви аналізували причини такої ухвали? — поцікавився Вадим Беляневич. — Справи у вас нема в провадженні, але ви виносите ухвалу в ній».
«Навпаки, справа в мене була, — відповів суддя. — Я помилився в іншому. Я не розібрався з підсудністю. Це трудовий спір. Я недогледів і прийняв ухвалу, бо підпирали строки. А потім справу передав іншому судді. Мені соромно за свої дії. Я оцінюю їх негативно».
«Я вас про інше запитую. Чому ви розглядали скасування ухвали про вжиття заходів щодо забезпечення позову вже тоді, коли справу передали в інший суд?» — запитав В.Беляневич.
«До мене звернулася міська рада, яка прийняла рішення, в якому одним із пунктів було звернення до судді О.Савіна про можливе скасування ухвали, оскільки вона повністю зупиняє роботу лікарні. От я і скасував», — пояснив О.Савін.
Оскільки суддя сам визнав, що припустився помилки й відчував через це сором, ВРП вирішила не сперечатися. Наслідком поступливості О.Савіна стало залишене без змін стягнення та позбавлення доплат.
ПРЯМА МОВА
Олександр САВІН
суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області:
— Я згоден з тим, що допустив грубу недбалість під час виконання обов’язків. Це факт.
Але я все своє життя присвятив служінню Феміді. Досі в мене не було жодного дисциплінарного стягнення, а лише подяки та грамоти. Я маю науковий ступінь кандидата психологічних наук. Постійно працюю над підвищенням свого професійного рівня шляхом самоосвіти та беру участь у семінарах для підготовки професійних суддів. Продовжую наукову роботу та працюю над дисертацією. Також я є тренером-викладачем Національної школи суддів та підполковником Збройних сил. Навчав молодих офіцерів психологічному вихованню. Відомо про те, що в Збройних силах тепер є такі підрозділи, як психологічно-військові служби. Я брав участь в їх створенні.
Суддя Олександр Савін попросив не позбавляти його доплат, оскільки має позитивні якості.
Матеріали за темою
З посад пішли ще два судді (прізвища)
14.03.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!