Характеру та локалізації завданих поранень недостатньо для визначення умислу на вбивство. Про це йдеться в постанові Верховного Суду від 20.12.2018.
Два чоловіки посперечалися. Словесне змагання переросло в бійку, у ході якої один із чоловіків вихопив ніж і завдав іншому численних колото-різаних ран по всьому тілу. Дії нападника були кваліфіковані за ч.1 ст.121 Кримінального кодексу, а сам він — ув’язнений на 6 років.
До касаційного суду звернувся прокурор, який просив переглянути кваліфікацію вчиненого, оскільки, на його думку, характер завданих поранень свідчив про те, що засуджений мав умисел убити потерпілого.
У постанові №753/14222/14-к ВС звернув увагу на хаотичне, нецілеспрямоване завдавання ударів ножем, характер і локалізацію спричинених поранень, а також на те, що в разі наявності прямого умислу на вбивство обвинувачений мав реальну можливість довести свої злочинні дії до кінця, але після заподіяння тілесних ушкоджень, які не призвели до смерті потерпілого, залишив місце злочину.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!