Законники отримали під ялинку не всі замовлені презенти. Винагороди зачекають до 2012-го
Італійський політичний діяч і письменник Нікколо Макіавеллі колись влучно відзначив, що будь-яка зміна завжди прокладає шлях іншим змінам. Його слова як гасло взяли українські реформатори, які майже рік тому вирішили «струсонути» вітчизняну Феміду. І вже наприкінці травня 2010 р. «реставратори» видали на-гора відшліфовані правила, за якими, як вони вважали, має далі функціонувати судова система, — законопроект «Про судоустрій і статус суддів».
Новорічні подарунки
Основні концептуальні зміни відбулися восени 2010 р.: створено Вищий спеціалізований суд з роз¬гляду цивільних і кримінальних справ, ліквідовано військові суди, в новому статусі розпочала роботу Вища ква¬ліфікаційна комісія суддів — як по¬стійно діючий орган.
Набрання чинності положеннями закону, реалізація яких вимагала значних «фінансових вливань», було відстрочене до 1 січня 2011-го — дня, коли країна починає жити за новим державним бюджетом.
В перший день нового року законники мали отримати під ялинку чотири подарунки: винагороди замість заробітних плат, за¬провадження автоматизованої системи документообігу, нових головних розпоря¬д¬ників коштів держбюджету та передання «соціалок» під опіку «адміністративників».
Однак не так сталося, як гадалося. За тиждень до Нового року парламентарі внесли зміни до закону «Про судоустрій і статус суддів», зменшивши заплановану кількість подарунків і піддавши деякі з них суттєвим корективам.
Таким чином, «недоторканним» і незміненим законники отримали лише один презент — автоматизовану систему документообігу в храмах Феміди. Адже 1 січня 2011 р., як і планувалося, вступили в силу деякі підпункти «Прикінцевих положень» указаного акта щодо початку роботи об’¬єктивного і неупередженого розподільника справ між вершителями правосуддя.
На круги свої
Також у законників з’явилися нові-старі розпорядники коштів держбю¬джету щодо фінансового забезпечення їхньої діяльності. Нагадаємо: в законі «Про судоустрій» від 7.02.2002 функції головного розпорядника коштів здійснювали Верховний та Конституційний суди, вищі спеціалізовані суди та Державна судова адміністрація (остання виділяла гроші іншим судам загальної юрисдикції, кваліфкомісіям, органам суддівського самоврядування та собі).
У документі від 7.07.2010 реформатори вітчизняної Феміди дали право розпоряджатися коштами всім судам загальної юрисдикції, КС та ДСАУ. Остання мала опікуватися фінансами для ВККС, органів суддівського самоврядування та Національної школи суддів.
Однак 23 грудня 2010 р. Верховна Рада прийняла закон «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України», яким повернула все на круги свої. Як і згідно із законом 2002-го, фінансові потреби судів загальної юрисдикції, крім ВС та вищих спеціалізованих, задовольнятиме ДСАУ — її знову призначили головним розпорядником коштів для згаданих обителей Феміди.
Гроші — на здоров’я
1 січня мали набрати чинності положення стст.129 та 130 закону від 7.07.2010 щодо суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення. Але 23 грудня минулого року парламент знову відстрочив уведення їх в дію. Цього разу — до 1 січня 2012 р.
Якби не передноворічні зміни, то законники вже б мали право на щорічну опла¬чувану відпустку трива¬лістю 30 робочих днів з ви¬платою допомоги, крім винагороди, на оздоровлення в розмірі посадового окладу. А тим вершителям правосуддя, які мають стаж роботи понад 10 років, надавалася б ще й додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.
Цікавий момент: ст.130 закону від 7.07.2010 щодо допомоги на оздоровлення діятиме лише з 1.01.2012, а ч.5 ст.44 акта «Про статус суддів» від 15.12.1992 стосовно щорічної відпустки і надання додаткового окладу вже втратила чинність. Але сьогодні залишається в силі постанова Кабміну №865 від 3.09.2005 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суд¬дів».
У ній ідеться про те, що мантієносець, який захоче трохи відпочити від здій¬снення правосуддя, має право на матеріальну допомогу для вирішення со¬ціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує середньомісячної зарплати.
Винагороди замість зарплат
Не слід забувати і про те, що ще рік служителі Феміди отримуватимуть зарплату за старими правилами. Адже парламентарі, тимчасово зупинивши дію ст.129 закону від 7.07.2010 щодо суддівських винагород, продовжили на рік «життя» чч.1—4 ст.44 акта «Про статус суддів».
Як і раніше, зарплата представників третьої гілки влади складатиметься із посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок. Тоді як в ст.129 передбачалося, що замість зарплат вершителі правосуддя отри¬муватимуть винагороди.
Взагалі-то суттєвої різ¬ниці між винагородою і заробітною платою немає, адже сам законодавець визначає останню як «винагороду, обчислену в грошовому вираженні, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працiв¬никовi за виконану ним роботу».
Вказана стаття визначає і чітку тарифну сітку винагороди, яка складається з посадового окладу та до¬плати за вислугу років, перебування на адмінпосаді, науковий ступінь, а також роботу, яка передбачає доступ до держтаємниці.
Пролонгація премій
Прикметно, що в документі від 7.07.2010 передбачено: суддівська винагорода регулюватиметься тільки законами «Про судоустрій і статус суддів», «Про Конституційний Суд України» та не зможе визначатися іншими нормативно-правовими актами. Але цей механізм запрацює лише у 2012-му (та й то, якщо парламент знову не візьметься за реформаторство і не «перекроїть» Феміду).
Нині ж питання матеріального забезпечення суддів регулюватиметься, як і раніше, підзаконними актами, зокрема постановою Кабміну №865. Тому ще рік служителі Феміди задовольнятимуться старими окладами, а також можли¬вістю отримання премій «за результатами роботи, до державних і професійних свят, ювілейних дат у граничному розмірі до 100% посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліф¬клас у межах коштів, передбачених для преміювання в кошторисі відповідного суду, та економії коштів на оплату праці».
До того ж постанова дає право на надбавки за виконання особливо важливої роботи у розмірі до 50% окладу з урахуванням до¬плати за кваліфклас, за звання «Заслужений юрист України» (15% окладу). Крім того, в грошовому еквіваленті оцінюються й кваліфкласи вершителів правосуддя. Зокрема, тим, хто має V клас, виплачується 275 грн., ІV — 300 грн., ІІІ — 325 грн., ІІ — 350 грн., І — 375 грн., а вищий — 400 грн.
А ось уже в 2012-му всіх цих привілеїв: премій, надбавок за «специфічний» характер роботи, кваліфклас, за звання «Заслужений юрист України» — не буде.
Без перерахунку
Згідно з ст.129 закону від 7.07.2010 посадовий оклад служителів Феміди з місцевих судів установлюється в розмірі 15 міні¬мальних зарплат і запроваджується поетапно: з 1.01.2011 — 6 «мінімалок», з 1.01.2012 — 8, з 1.01.2013 — 10, з 1.01.2014 — 12, з 1.01.2015 — 15.
Посадові оклади інших вершителів правосуддя установлюються пропорційно до окладу людей у мантіях з місцевих судів з коефіцієнтом 1,1 (судді апеляційних установ), 1,2 (представники вищих спеціалізованих установ), 1,3 (законники із Верховного та Конституційного судів).
Оскільки ці норми за¬працюють лише в 2012-му, то й зазначені етапи потрібно буде коригувати: або в наступному році відразу прирівняти оклад мантієносців до 8 «мінімалок», або завершити перехід до 15 мінімальних зарплат не в 2015-му, а в 2016 р.
А поки що оклади залишаться старими. Діятиме норма постанови Кабміну №865, згідно з якою «розміри окладів установлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати — 332 грн., і в подальшому при підвищенні міні¬мальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться». Наприклад, представник столичного райсуду має оклад у розмірі 8 «мінімалок», тобто 2656 грн.
Робота «під грифом»
Частиною 4 ст.44 закону «Про статус суддів» передбачається, що на щомісячну надбавку за вислугу років можуть розраховувати мантієносці: при стажі роботи понад 3 роки — 10%, понад 5 — 15%, більш ніж 10 — 20%, понад 15 — 25%, більш ніж 20 — 30%, понад 25 років — 40% від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфкласи.
Ця норма діятиме і в 2011-му. Лише в наступному році вступлять у силу нові правила нарахування згаданих вище доплат. У законі від 7.07.2010 враховано виплати і тим представникам третьої гілки влади, стаж роботи яких — до 3 років. А також не буде своєрідної зрівнялівки: нині судді зі стажем і 25, і 35 років отримують однакову надбавку — 40% окладу.
З 1 січня 2012 р. все зміниться. Служителям Феміди виплачуватиметь¬ся щомісячна доплата в розмірі: за наявності стажу роботи понад 5 років — 15%, більш ніж 5 — 20%, понад 10 — 30%, більш ніж 15 — 40%, більш ніж 20 — 50%, понад 25 — 60%, більш ніж 30 — 70%, понад 35 років — 80% окладу. Крім того, в наступному році суддям КС, які вперше призначені на посаду, виплачуватиметься щомісячна до¬плата за вислугу років у розмірі 5,5% за кожен рік роботи.
Прикметно, що законодавці не позбавили вершителів правосуддя за¬охочення за науковий сту¬пінь кандидата чи доктора наук (15 і 20% окладу відповідно). Ця доплата передбачена постановою Кабміну №865 і ст.129 закону «Про судоустрій і статус суд¬дів», яка вступить у силу в 2012-му.
Також через рік очільники судів додатково отримуватимуть 10% окладу, а їхні заступники, секретарі судових палат, пленумів вищих спеціалізованих судів та ВС — 5%. Ще одним нововведенням у 2012-му стане оплата праці, яка передбачає доступ до держтаємниці. Робота з документами з грифом «цілком таємно» оцінюватиметься в 10% окладу, а грифом «таєм¬но» — 5%.
Крізь терня до… «адміністративників»
Найбільший подарунок у 2011-му мали отримати «адміністративники». З 1 січ¬ня їм повинні були передати вилучені із цивільної юрисдикції спори з приводу «призначення, обчислення, перерахунку, здій¬снення, надання, одержання пенсійних виплат, со¬ціальних виплат непраце¬здатним громадянам, ви¬плат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та інших соцвиплат, соцпослуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них».
Проте передання відбулося дещо раніше: 2 грудня 2010 р. парламент прийняв закон «Про внесення змін до розділу XII «Прикінцеві положення» закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов’язаних із со¬ціальними виплатами», який набрав чинності з дня опублікування — 30 грудня. Такому ходу подій посприяло рішення КС у справі щодо підвідомчості справ, пов’язаних із «соціалками» (до нього повернемося трохи пізніше. — Авт.).
Узагалі на долю «со¬ціалок» випало чимало ви¬пробувань. Так, у 2005 р., коли набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства, спори, пов’язані із соціальними виплатами, «прихистили» адмінсуди. 18 лютого 2010 р. парламент, подолавши вето Президента, прийняв закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із со¬ціальними виплатами». Цю категорію справ віддали «цивілістам».
У березні 2010-го ВС звернувся до КС із поданням щодо відповідності Основному Закону положень нормативного акта від 18.02.2010. 9 вересня того ж року КС констатував, що такими змінами до КАС і ЦПК «порушено принцип спеціалізації в судочинстві та звужено раніше встановлені законом процесуальні права і гарантії особи, а механізм судового захисту її прав став менш ефективним і доступним». Положення «оскаржуваного» закону були визнані неконституційними і втратили чинність.
Справи «на автоматі»
Де-юре в перший день нового року на людей у мантіях чекала новація — автоматизована система документообігу в судах. Однак відкритим залишається питання, чи зможе цей механізм де-факто запрацювати у храмах Феміди. Адже на запрова¬дження цієї системи потрібні чималі кошти.
Першопрохідцями в застосуванні нової системи були «адміністративники». Нагадаємо, що у 2009 р. парламент порадував їх документом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запрова¬дження автоматизованої системи документообігу в адміністративних судах», який набрав чинності 1 січня 2010-го.
Мета цього акта була досить-таки благородною — забезпечити розподіл справ з додержанням принципів черговості та однакової кількості справ для кожного судді. Але з його появою законники стикнулися з багатьма проб¬лемами.
Через відсутність достатнього фінансування, матеріально-технічних ресурсів, необхідних для функ¬ціонування системи автоматизованого розподілу справ, виникла загроза припинення роботи храмів Феміди. Тоді президія Вищого адмінсуду взяла на себе відповідальність і дала рекомендації: суди на наявній комп’ютерній базі повинні реєструвати, розподіляти справи, максимально дотримуючись прин¬ципів, закладених у документі.
Наприкінці 2010 р. Рада суддів, на вимогу п.16 «Перехідних положень» закону «Про судоустрій і статус суддів», затвердила Положення про автоматизовану систему документообігу суду, яке офіційно «постукало у двері» до вершителів правосуддя 1 січня цього року.
Новий документ визначає порядок функціонування цього механізму в судах загальної юрисдикції, який повинен забезпечувати, зокрема, об’єктивний та неупереджений розподіл справ з додержанням принципів черговості, рів¬ної кількості справ для кожного законника, вірогідності, з урахуванням їхньої завантаженості, спеціалізації.
Тепер найголовніше — аби суддям вистачило сил і коштів утілити в життя все написане на папері. Звісно, проблеми з виконанням поставлених цілей будуть. Без цього ніяк не можна. Однак сподіватимемося, що парламентарі-реформатори допоможуть мантієносцям упоратися з нюансами, які виникатимуть під час реалізації всіх задумів, і зможуть компенсувати їм незаплановані витрати прийняттям більш «від¬шліфованих» нормативних актів або внесенням вкрай необхідних змін до законодавства.
Марина ЗАКАБЛУК
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!