Зона тиску

Шалену жінку-депутата, незрозумілих захисників і власників заставних грошей покарають

У всіх є претензії до суддів. Кожному хотілося б отримати вигідне для себе рішення. Однак, коли претензії та бажання рвуть дамбу дозволеного, ВРП реагує. Наскільки це можливо в межах повноважень.

Прагнення волі

Усі 3 випадки тиску на суддів сталися на Дніпропетровщині. Загалом від законників відповідної області лише за останній місяць до Вищої ради правосуддя надійшло 10 повідомлень про тиск і втручання в роботу, при тому, що з більшості регіонів надходить одне чи два повідомлення на місяць. У трійку лідерів за втручанням у діяльність судів уходять Київська й Одеська області.

Вадим Лисенко з Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська був головуючим у кримінальному провадженні про вбивство з особливою жорстокістю.

Група осіб поклала непритомну людину на землю, закидала тіло глицею та дерев’яними дошками й підпалила. Смерть потерпілого настала від опіків. Справа перебувала на стадії судового розгляду, обвинуваченим обрано запобіжний захід. За клопотанням їх самих справу розглядав суд присяжних.

Усі питання щодо тримання підсудних під вартою головуючий брав на себе, інші питання присяжні вирішували спільно. Тому суддя дійшов висновку про необхідність продовжити арешт можливого вбивці відповідно до поданого прокурором клопотання. І здавалося, що ніхто не був проти.

Проте за 3 тижні до закінчення строку арешту до суду приїхав громадянин, який не є учасником процесу, і став вимагати звільнити обвинуваченого. Він представився «цивільним працівником» і заявив, що В.Лисенко мусить відпустити чоловіка на волю, інакше сам ризикує опинитися за ґратами. Йому загрожує кримінальне провадження.

Під час судового засідання В.Лисенко розповів історію із загадковим «цивільним працівником». Виявляється, обвинувачений його давно знає, бо вони разом ходили до школи, і тепер колишній однокласник діє в інтересах його захисту.

Перспектива опинитися під слідством через кримінальне провадження не сподобалася судді. Він звернувся зі скаргою до ВРП та прокуратури. Проти незваного гостя за фактом тиску на суд відкрили справу.

Рада розглянула повідомлення, і вирішила звернутися до Генеральної прокуратури з проханням щомісяця надавати інформацію про перебіг розслідування злочину.

Настирлива народна обраниця

Свого часу в провадженні Наталі Коваль із Криворізького районного суду Дніпропетровської області перебувала справа про притягнення до адміністративної відповідальності голови Широківської сільської ради за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Посадовця визнали винним. Апеляційна інстанція підтвердила законність рішення.

Пройшло 2 роки, і жінка-депутат Криворізької районної ради зацікавилася тим, чи отримав голова сільради рішення суду. Вона двічі надсилала запити, і двічі працівники апарату давали їй відповідь. Одначе громадянка не вгамовувалася. Зрештою вона з’явилася в кабінеті судді та почала з’ясовувати стосунки. При цьому кричала, говорила образливі слова й заявила, що інформація їй потрібна для НАЗК. Підсумувала свою промову погрозами в бік Н.Коваль, запевнивши, що поскаржиться до ВРП щодо інших судових справ і дискредитує її.

Незважаючи на те що заступник голови ВРП Вадим Беляневич зауважив, що таку поведінку не можна розцінювати як тиск на суддю з метою змусити прийняти якесь рішення чи вчинити певні процесуальні дії, порушення таки констатували. Адже народна обраниця діяла поза межами повноважень.

Тому ВРП вирішила звернутися до Криворізької райради, вказавши на неналежну поведінку її депутата й наголосивши на необхідності поваги до суду та неприпустимості порушення гарантій незалежності служителів Феміди.

Надто дорого

Тамара Шарко із Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області була головуючим у колегії, яка розглядала справу про незаконне поводження зі зброєю та розбій. Підозрюваним обрали запобіжний захід — можливість не сидіти за ґратами, якщо внесуть заставу в розмірі 195 тис. грн. Через кілька днів вони сплатили всю суму й вийшли на волю. Але згодом зловмисники вирішили, що свобода їм обійшлася надто дорого й виявили бажання повернути гроші. Для цього готові були погодитися на будь-який інший запобіжний захід, за який не треба платити.

Спершу про бажання повернути гроші заявила особа, яка не є учасником процесу. Суддя пояснила, що підставою для зміни запобіжного заходу може бути клопотання захисника або прокурора, але точно не когось стороннього. Тому згодом один із підозрюваних поклопотав про заміну запобіжного заходу сам. Та додав, що вже поскаржився до Вищої кваліфікаційної комісії суддів через небажання судді повернути заставу.

На наступному засіданні клопотання не змогли розглянути, бо прокурор зажадав часу, щоб сформулювати й подати зустрічне — про запобіжний захід, який не дозволить підозрюваному втекти. У справі оголосили перерву на тиждень.

Такий хід справи власники грошей розцінили як затягування часу й небажання повертати останні. Вже наступного дня невідомі надіслали повідомлення, в якому написали адресу судді, повні анкетні дані її сина, а також удалися до погроз. Налякана жінка звернулася до голови Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора з проханням захистити її. Прокуратура відкрила кримінальне провадження.

У свою чергу Рада звернулася до ГПУ з вимогою надання щомісяця інформації про перебіг розслідування злочину.