В Україні має бути забезпечений ефективний, а не декларативний державний захист суддів, членів їхніх сімей та працівників апарату
Рада суддів України
Звернення
21 грудня 2012 року
Щодо необхідності забезпечення державного захисту суддів та працівників апарату судів
Незалежність і недоторканність суддів є невід’ємною ознакою правової держави та однією з фундаментальних засад демократичного суспільства. Як наголошується в рекомендації №R(94)12 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо незалежності, ефективності та ролі суддів, незалежність судів є передумовою верховенства права та основоположною гарантією справедливого суду. Незалежність і недоторканність суддів не є привілеєм суддівського корпусу, а встановлюється з метою забезпечення і дії принципу верховенства права та права осіб на справедливе правосуддя.
Право кожного на незалежний і безсторонній суд закріплено міжнародними актами, передусім Загальною декларацією прав людини (ст.10) та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (ст.6). Гарантії незалежності і недоторканності суддів як носіїв судової влади та самостійності судів як судових органів встановлені Конституцією та законами України. Незалежність судів визначено в Україні як конституційний принцип організації та функціонування судів з метою забезпечення права осіб на судовий захист.
Проте в Україні мають бути забезпечені дієві, а не формальні гарантії незалежності суддів, ефективний, а не декларативний державний захист суддів, членів їхніх сімей та працівників апарату судів.
Суддівський корпус України всіляко підтримує вжиття Президентом системних заходів у цій сфері. Зокрема, главою держави ініційовано прийняття Верховною Радою закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій незалежності суддів» від 5.06.2012 №4874-IV. Президентом також внесено на розгляд Конституційної асамблеї проект закону «Про внесення змін до Конституції України щодо посилення гарантій незалежності суддів».
За результатами проведеного Радою суддів влітку 2011 року моніторингу незалежності суддів в Україні, незалежні міжнародні експерти відзначили позитивний приклад Президента, який постійно в публічних заявах висловлює повагу до незалежності судів та суддів.
Натомість необхідно констатувати, що діяльність не всіх органів державної влади в цій сфері є такою ж конструктивною.
Зокрема, викликає занепокоєння стан дотримання вимог закону щодо державного захисту суддів та працівників апарату судів, у тому числі забезпечення їх безпеки. Відповідно до принципу 11 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями №40/32 та №40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29.11 та 13.12.85, безпека суддів має належним чином гарантуватися законом. Система заходів державного захисту суддів і працівників апарату судів встановлена законами «Про судоустрій і статус суддів» від 7.07.2010 №2453-VI та «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.93 №3781-ХІІ.
Разом з тим реалізація норм зазначених законів в Україні належним чином не забезпечується.
Особливе занепокоєння викликає поширення випадків втручання в діяльність суддів, посягання на їх життя і здоров’я. Мають місце непоодинокі факти тиску на суддів шляхом погроз, шантажу та іншого протиправного впливу.
Правоохоронні органи, на які законом покладено обов’язок щодо забезпечення безпеки суддів і працівників апарату судів, нерідко безпідставно залишають без реагування повідомлення про надходження погроз та інших протиправних діянь щодо суддів та працівників апарату судів. Не виконуються повною мірою вимоги щодо негайного вжиття належних заходів за кожним випадком зазначених протиправних дій усупереч приписам ст.18 закону «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів».
Не завжди ефективними є заходи щодо розслідування злочинів проти життя, здоров’я суддів та їх близьких родичів.
Так, упродовж 2010 — І півріччя 2012 року не було засуджено жодної особи за вбивство або замах на вбивство судді, народного засідателя чи присяжного або їх близьких родичів у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя (ст.379 Кримінального кодексу), за вироками, що набрали законної сили.
Фінансування заходів державного захисту суддів та працівників апарату судів на належному рівні не здійснюється. Недостатніми є заходи забезпечення охорони громадського порядку, безпеки суддів і працівників апарату судів, а також учасників судового розгляду.
Органами державної влади не враховується, що судді постійно перебувають у центрі правового конфлікту, зіткнення протилежних інтересів і пов’язаного з цим ризику, несуть психологічне навантаження, зазнають погроз, посягань на життя і здоров’я від учасників судового розгляду та інших осіб.
Стан забезпечення безпеки суддів є незадовільним, механізми захисту суддів від протиправних посягань є неефективними, що призводить до незворотних наслідків.
Суддівську спільноту, громадськість вразили трагічні події, пов’язані із загибеллю судді Вищого господарського суду М.Михайлюка, судді Шевченківського районного суду м.Києва С.Зубкова, судді Київського апеляційного адміністративного суду О.Дурицької та інші випадки.
Особливий резонанс в суспільстві викликало жорстоке вбивство судді Фрунзенського районного суду м.Харкова В.Трофімова та членів його сім’ї. У виступі на церемонії складення присяги суддями, вперше призначеними на посаду професійного судді, 19 грудня поточного року Президент цілком обгрунтовано назвав цей трагічний випадок викликом для всього українського суспільства.
Зазначені факти призводять до дестабілізації діяльності судової влади, руйнують сподівання суспільства на ефективність діяльності правоохоронних органів. У підсумку такі явища становлять загрозу утвердженню в Україні принципу верховенства права, підривають основи правопорядку в державі, завдають непоправної шкоди авторитету України на міжнародній арені.
Рада суддів вважає, що такий стан забезпечення державного захисту суддів є неприпустимим та потребує вжиття негайних кардинальних заходів реагування, а також запровадження превентивних механізмів з метою недопущення аналогічних випадків у подальшому.
З урахуванням викладеного Рада суддів звертається до органів державної влади:
• Верховної Ради щодо:
— вдосконалення законодавчого забезпечення державного захисту суддів та працівників апарату судів;
— урахування вимог закону щодо фінансування заходів забезпечення безпеки та соціального захисту суддів і працівників апарату судів при прийнятті законів про державний бюджет на відповідний рік;
• Кабінету Міністрів щодо:
— вжиття невідкладних заходів стосовно належного виконання вимог закону щодо фінансування заходів забезпечення державного захисту суддів та працівників апарату судів, в тому числі фінансового забезпечення діяльності відповідних правоохоронних органів;
— визначення видатків на фінансування у повному обсязі заходів забезпечення безпеки та соціального захисту суддів та працівників апарату судів при розробці проектів законів про державний бюджет на відповідний рік;
— підтримки розробленого Радою суддів проекту закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення державного захисту суддів та працівників апарату судів»;
• Міністерства внутрішніх справ щодо:
— вжиття невідкладних та необхідних заходів реагування для посилення безпеки суддів, працівників апарату судів, збереження їхнього майна за кожним фактом відповідного звернення; усунення випадків безпідставної відмови у вжитті таких заходів;
— забезпечення належного виконання вимог закону щодо підтримання громадського порядку в судах, припинення проявів неповаги до суду та охорони приміщень судів;
— підвищення ефективності здійснення досудового розслідування злочинів проти життя, здоров’я суддів та їх близьких родичів;
• Генерального прокурора щодо:
— необхідності посилення нагляду за додержанням законів стосовно забезпечення державного захисту суддів і працівників апарату судів, а також правильним застосуванням законів органами, які здійснюють досудове розслідування злочинів проти життя, здоров’я суддів та їх близьких родичів;
• голів судів щодо:
— вжиття передбачених законом заходів стосовно державного захисту суддів та працівників апарату судів;
— поліпшення взаємодії з органами внутрішніх справ щодо забезпечення безпеки суддів та працівників апарату судів;
• Державної судової адміністрації щодо:
— організаційного забезпечення в межах повноважень державного захисту суддів та працівників апарату судів, у тому числі при формуванні відповідних пропозицій стосовно бюджету судів.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!