Заради посилення захищеності

Як члени РСЗС звернення до Президента писали

Після тривалої перерви в роботі Рада суддів загальних судів у грудні провела відразу 2 засідання. На початку місяця рекомендувала кандидатів на адмінпосади, а наприкінці (25-го числа) вирішила долучитися до загальносуддівського реагування на трагедію в Харкові.

РСЗС заздалегідь не повідомляє порядку денного засідань (хіба що орієнтовний), тому про те, які питання обговорюватимуть, журналісти дізнаються на початку зустрічі. Цього разу члени РСЗС розглядали питання про відпустки, давали рекомендації на адмінпосади й, головне, підготували звернення до Президента. Власне, робота над останнім забрала в суддів найбільше часу, а в журналістів — терпіння.

У процесі обговорення звернення стало зрозуміло, що зустрічі передувала відеоконференція, під час якої радилися, як краще відреагувати на трагедію в Харкові. У підсумку вирішили звернутися до глави держави, висловивши свої зауваження, побажання та пропозиції до статей окремих законів. Обговорення питання продовжили на засіданні 25 грудня, де вже переймалися не лише захищеністю суддів, а й ставленням суспільства до законників.

Юрій Мельник з Апеляційного суду Рівненської області висловив занепокоєння: «Реально ніхто не може захистити ні суддю, ні членів його сім’ї. До того ж турбує ставлення людей до всієї судової системи. Неприємне враження складається. Певно, це нам політики зробили таку рекламу, маючи звичку заявляти, що судді прийняли неправомірне рішення». Він додав, що звернення має бути грунтовним і для роботи над ним потрібний тривалий час.

Із цією думкою погодився й голова РСЗС Павло Гвоздик: «Маємо велику проблему недовіри суспільства до суддів. Але люди повинні зрозуміти, що судді не злякалися. Бо ж суддя, який боїться, навряд чи зможе приймати рішення, які зможуть забезпечити захист громадян. Незахищена людина не буде захищати інших!» П.Гвоздик закликав членів ради висловити своє бачення змісту звернення. «Найбільше це питання хвилює саме нас, бо ми знаємо, в якому стані приміщення судів, їх оснащення тощо».

Один із можливих варіантів тексту запропонував Олександр Пазюк з Апеляційного суду Волинської області, зачитавши рішення, прийняте на зборах установи, в якому пропонується низка змін до закону тощо. Наприклад, володарі мантій воліють, щоб у Єдиному державному реєстрі судових рішень не зазначалися прізвища законників, які розглядали справу й виносили рішення. Також прозвучала пропозиція заборонити народним депутатам, посадовим особам публічно висловлюватися про справи й рішення, які набрали законної сили.

Текст звернення підтримали не всі, мовляв, треба виокремити головне, не вдаватися до зайвих слів. Однак О.Пазюк зауважив: «Сьогодні той час, коли нас можуть почути. Треба говорити про все, що турбує».

Як обговорювали це питання далі, невідомо, бо П.Гвоздик оголосив перерву, як потім уточнив журналістам, на 40 хв. За цей час члени РСЗС мали узгодити текст звернення. Проте обіцяна 40-хвилинна перерва розтягнулася на 3 год.

Дочекалися. Документ озвучив Ю.Мельник. У зверненні зазначили, що закон «Про судоустрій і статус суддів» «не передбачає соціальних гарантій судді», а «існуючі механізми захисту не забезпечують безпеки суддів та їхній сімей», «випадки нападів на суддів частішають, але не знаходять належної оцінки й реагування з боку відповідних органів, у тому числі з метою їх попередження та недопущення в майбутньому», «існуючий закон потребує вдосконалення» тощо. Зважаючи на викладене, члени РСЗС звернулися до Президента з проханням «ужити заходів щодо підвищення незалежності й авторитету суду в Україні, покращення правового та соціального захисту суддів та працівників суду».

Після перерви запрацювали швидше: визначилися зі списком делегатів на конференцію суддів загальних судів, що відбудеться 18 січня, рекомендували Миколу Мринського на посаду голови Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області, а Олександра Бульбу — заступника голови Енергодарського міського суду Запорізької області.

Здавалося б, усе заплановане вже обговорили, та надійшла пропозиція включити питання незахищеності суддів до порядку денного конференції. Мовляв, нехай і колеги висловляться. Ініціативу підтримали й знову почали обговорювати. Щоправда, вже не усамітнювалися, та й часу робота забрала не так багато.

* * *

Наступне засідання РСЗС запланувала на 17 січня, в переддень конференції. Певно, будуть обговорювати організаційні моменти, а може, й ні. Передбачити важко, бо все стане відомо в день засідання.