Референдум щодо перейменування Македонії в «Північну Македонію» не відбувся. Він мав тільки консультативний характер, але підтримка громадян дала б парламенту мандат на зміну конституції.
Оскільки явка становила лише близько третини виборців замість необхідних 50%, плебісцит визнаний таким, що не відбувся. Хоча попередні результати показували, що 90% із тих, хто проголосував, висловилися за зміну назви країни.
Опитування проводилося з метою вирішити багаторічну суперечку з Афінами, які виступають проти того, щоб колишня югославська республіка називалася ім’ям однієї з історичних областей Еллади. На цій підставі Греція свого часу блокувала вступ Македонії до ЄС і НАТО.
Проте ідею зміни назви, за що активно ратує нинішній прем’єр-міністр Македонії Зоран Заєв, не підтримують македонські праві партії. А президент Георге Іванов назвав угоду з Грецією про нову назву для країни «історичним самогубством» і закликав населення бойкотувати референдум, що зрештою й відбулося.
Відразу після проголошення незалежності в Македонії почалися активні пошуки культурно-історичної спадщини й був запущений процес антиквізації. Згідно із цією теорією сучасні македонці — не слов’яни, а прямі нащадки македонців часів античності. Афіни ж звинуватили владу молодої республіки в крадіжці культурної спадщини.
Матеріали за темою
Нелюдський розум обмежили рамками в Європі
17.03.2024
Трампу повернули право бути обраним — ВС США
05.03.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!