Серед підстав припинення іпотеки не наведено посилань на зміну зобов’язання, що призводило б до збільшення обсягу відповідальності іпотекодавця
Верховний Суд України
Іменем України
Постанова
2 жовтня 2012 року м.Київ №3-43гс12
Судова палата в господарських справах Верховного Суду України у складі:
головуючого — Барбари В.П.,
суддів: Берднік І.С., Гуля В.С., Ємця А.А., Колесника П.І., Потильчака О.І., Шицького І.Б.,
розглянувши за участю представників:
Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» — Кадаєва К.М.,
арбітражного керуючого — Бихна О.М.,
заяву Приватного підприємства «ЛСВ Моноліт» про перегляд Верховним Судом постанови Вищого господарського суду від 7.03.2012 у справі №5023/6981/11 за позовом Приватного підприємства «ЛСВ Моноліт» до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі відділення «Харківська регіональна дирекція», третя особа — Приватне підприємство «СВ», про розірвання договору,
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2011 року Приватним підприємством «ЛСВ Моноліт» заявлено позов (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 21.10.2011) до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі відділення «Харківська регіональна дирекція» з вимогою:
1) Визнати припиненими правовідносини між ПП «ЛСВ Моноліт» та ПАТ «ВТБ Банк» в особі відділення «Харківська регіональна дирекція» за іпотечним договором від 26.05.2008 №178-Z/7;
2) Визнати припиненими правовідносини між ПП «ЛСВ Моноліт» та банком за договором №1 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 26.05.2008 №178-Z/7;
3) Виключити з Державного реєстру іпотек запис від 26.05.2008 №7257689 у зв’язку з укладанням між банком та ПП «ЛСВ Моноліт» іпотечного договору від 26.05.2008 №178-Z/7 про державну реєстрацію обтяження майнових прав на нежитлові приміщення підвалу №№102, 103, 1-го поверху №№104—121, 123—125, 2-го поверху №№126, 127, 129, 131, 132, 135—149 в літ. «А-2», загальною площею 818,1 м2, що розташовані за адресою: м.Харків, вул. Морозова, 7 та належать ПП «ЛСВ Моноліт»;
4) Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запис від 26.05.2008 №7258329 у зв’язку з укладанням між банком та ПП «ЛСВ Моноліт» іпотечного договору від 26.05.2008 №178-Z/7 про накладання заборони відчуження нежитлових приміщень №№102,103, 1-го поверху №№104—121, 123—125, 2-го поверху №№126, 127, 129, 131, 132, 135—149 в літ. «А-2», загальною площею 818,1 м2, що розташовані за адресою: м.Харків, вул. Морозова, 7 та належать ПП «ЛСВ Моноліт».
В обгрунтування позовної заяви ПП «ЛСВ Моноліт» вказало, що внаслідок збільшення зобов’язань позичальника Приватного підприємства «СВ» за договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 22.05.2008 №178-Ю/1 збільшився обсяг відповідальності майнового поручителя — іпотекодавця ПП «ЛСВ Моноліт» у зв’язку з чим іпотечний договір від 26.05.2008 №178-Z/7 в порядку ч.1 ст.559 ЦК припинив свою дію, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду про визнання припинення правовідносин між позивачем та відповідачем за іпотечним договором від 26.05.2008 №178-Z/7 та виключення відповідних записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.10.2011 позов задоволено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.12.2011 рішення Господарського суду Харківської області від 28.10.2011 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою ВГС від 7.03.2012 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.12.2011 залишено без змін.
В основу постанови касаційного суду покладено висновки про те, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення §3 гл.49 ЦК, оскільки договір іпотеки є різновидом договору застави та окремим способом забезпечення зобов’язань, і ст.17 закону «Про іпотеку» передбачено вичерпний перелік підстав для припинення зобов’язань за іпотечним договором, до яких не належить підвищення плати за користування кредитом, і таке підвищення не є підвищенням обсягу відповідальності іпотекодавця.
ПП «ЛСВ Моноліт» у порядку ст.11119 ГПК подано заяву про перегляд Верховним Судом постанови ВГС від 7.03.2011 у справі №5023/6981/11 з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції стст.546, 559, 575, 598 ЦК та стст.17, 19 закону «Про іпотеку» щодо підстав припинення іпотеки.
В обгрунтування неоднаковості застосування касаційним судом норм матеріального права заявником надано копії постанов ВГС від 30.03.2011 у справі №21/218-10, від 1.112011 у справі №4/271-6/83, від 2.06.2010 у справі №2/315, в яких висловлено правову позицію про те, що підвищення відсоткової ставки за користування кредитом без згоди іпотекодавця істотно збільшує обсяг його відповідальності, що є підставою для припинення іпотеки на підставі ст.559 ЦК.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши викладені в заяві доводи, Судова палата в господарських справах ВС уважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Господарськими судами встановлено, що 22.05.2008 між банком та ПП «СВ» укладено генеральну угоду №178 та договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №178-Ю/1.
Відповідно до п.1.1 генеральної угоди від 22 .05.2008 №178 банк зобов’язався відкрити ПП «СВ» кредитні лінії та надати кредити в порядку й на умовах, визначених у кредитних договорах, договорах про відкриття мультивалютної кредитної лінії, договорах про відкриття кредитної лінії, за якими загальний розмір позичкової заборгованості не повинен перевищувати 7000000 грн.
Відповідно до п.1.1 кредитного договору від 22.05.2008 №178-Ю/1 банк надає позичальнику («ПП «СВ») грошові кошти шляхом відкриття відновлюваної мультивалютної кредитної лінії з максимальним загальним лімітом 4000000 грн. та наступною сплатою процентів за користування кредитними коштами: у гривнях — 16,2% річних, 13,6% річних у доларах США, 13,6% річних в євро та 15% річних у російських рублях.
До зазначеного кредитного договору укладено додаткові угоди 26.05.2008, 28.10.2008 та 16.01.2009, якими було збільшено ліміт кредитної лінії з 4000000 грн. до 7000000 грн.; змінено процентну ставку за користування кредитом у гривнях до 19,0% річних; змінено вид кредитної лінії з відновлюваної на невідновлювану та конкретизовано валюту кредиту, а саме: 5911900,00 грн. та 5274588, 36 руб.
З метою забезпечення виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором 26.05.2008 між Банком та ПП «ЛСВ Моноліт» було укладено іпотечний договір №178-Z/7, відповідно до якого іпотекодавець на забезпечення виконання зобов’язань ПП «СВ» перед банком за генеральною угодою №178 від 22.05.2008, договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №178-Ю/1 від 22.05.2008 передав в іпотеку нежитлові приміщення загальною площею 818,1 м2, що розташовані за адресою: м.Харків, вул. Морозова, 7 та належать йому на праві власності.
Пунктом 1.2 іпотечного договору передбачено, що згідно з генеральною угодою іпотекодержатель відкриває ПП «СВ» кредитний ліміт на строк до 20.05.2011 з максимальним загальним розміром заборгованості 7000000 грн. на умовах сплати процентів за користування кредитом та будь-яких інших платежів, розмір, строк та умови повернення яких встановлюються кредитним договором.
Залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції, Вищий господарський суд дійшов висновку, що, виходячи зі змісту ст.575 ЦК, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Статтею 1 закону «Про іпотеку» визначено, що майновий поручитель — це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов’язання іншої особи — боржника за основним зобов’язанням, яке виникає за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов’язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.
Отже, правова природа іпотеки полягає в забезпеченні можливості кредитора в разі невиконання боржником зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення вимог за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. На відносини з права застави не поширюються норми ст.559 ЦК щодо припинення поруки, оскільки іпотека за правовою природою є заставою, та регулюється нормами §6 (стст.572—593) гл.49 ЦК та спеціальним законом.
Статтею 575 ЦК іпотека прямо визначена окремим видом застави.
Підстави припинення права застави визначені в ст.593 ЦК, а щодо іпотеки, як її окремого виду, також і в ст.17 закону «Про іпотеку», серед яких не наведено посилань на зміну зобов’язання, що призводило б до збільшення обсягу відповідальності іпотекодавця.
Оскільки підстави припинення іпотеки, як окремого виду забезпечення виконання зобов’язання, безпосередньо врегульовані окремими нормами цивільного закону, суд не може вдаватися до аналогії закону й застосовувати норми, які регулюють підстави припинення інших видів забезпечення виконання зобов’язання незалежно від ступеня їх подібності в суті відносин чи найменуванні сторін.
Крім того, сприйняття положення ч.1 ст.583 ЦК про те, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель), як підстави для застосування ст.559 ЦК, суперечить змісту ст.8 ЦК щодо аналогії закону. Правові статуси поручителя й майнового поручителя врегульовані окремо, з суттєвими видовими відмінностями, достатніми для їх розрізнення і для вирішення спорів з їх участю шляхом безпосереднього застосування відповідних норм цивільного закону.
Висновок ВГС у справі грунтується на правильному застосуванні норм матеріального права до встановлених фактичних обставин.
Відповідно до ч.1 ст.11126 ГПК ВС відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.
За таких обставин Судова палата в господарських справах ВС відмовляє в задоволенні заяви про перегляд постанови ВГС від 7.03.2012 у справі №5023/6981/11.
Керуючись стст.11123—11126 ГПК, Судова палата в господарських справах ВС
ПОСТАНОВИЛА:
Відмовити в задоволенні заяви ПП «ЛСВ Моноліт» про перегляд постанови ВГС від 7.03.2012 у справі №5023/6981/11.
Постанова є остаточною й може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п.2 ч.1 ст.11116 ГПК.
Матеріали за темою
Відсьогодні Нацбанк пом’якшує низку обмежень
29.12.2023
Банки заробили удвічі більше у 2023 році
07.12.2023
НБУ встановив облікову ставку на рівні 16%
27.10.2023
Активи Нацбанку збільшилися на 17%
24.08.2023
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!