Цивільний і адміністративний касаційні суди Верховного Суду абсолютно по-різному підходять до оцінки значення інституту адвокатури в процесі і при прийнятті рішень судом.
Приводом для такого висновку стали два недавніх рішення, прийнятих у ВС з різницею в два тижні, в яких при обґрунтуванні правової позиції висловлювалися діаметрально протилежні аргументи. На ці рішення в коментарі виданню «Закон і Бізнес» звернув увагу голова ВКДКА Олександр Дроздов.
Йдеться про рішення ВС у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 травня у справі №466/1367/16-а та рішення ВС у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 червня у справі №462/9002/14-ц.
У травневому рішенні адміністративники наполягали на особливих властивостях адвокатури як суб’єкта суспільних відносин: «ця властивість адвокатури увиразнюється (посилюється) метою її служіння суспільному інтересу шляхом надання своєчасної і належної правової допомоги у поєднанні з виконанням делегованих їй державою окремих владних повноважень, - зазначається у рішенні. - У контексті сказаного має значення й особливий характер адвокатської професії, представники якої є учасниками творення правосуддя».
Втім їх колеги-цивілісти не вважають адвокатів співучасниками творення правосуддя. Вони виходять із того, що ухвалення судом рішення у конкретній справі «не є результатом наданих адвокатами сторін послуг». Таку тезу у ВС висловили у зв’язку із скасуванням пункту договору про надання юридичних послуг, який закріплював гонорар успіху адвоката.
ВС дійшов висновку, що судове рішення не відноситься до об’єктів цивільних прав, а тому не може бути предметом договору. Саме на цій підставі гонорар успіху був визнаний таким, що суперечить основним принципам здійснення правосуддя в Україні, актам цивільного законодавства.
«Якщо логічно продовжити таку позицію суду, виходить, що позитивний результат для клієнта не залежить від якості роботи його адвоката, - припустив О.Дроздов, на думку якого це не узгоджується із статусом інституту адвокатури і гарантіями незалежності. – До речі на невідповідність принципу змагальності такого висновку зауважив суддя Василь Крат, висловивши свою окрему думку у справі».
«Фактично ми можемо піднімати питання про невідповідність висновків ВС статті 59 Конституції, яка гарантує кожному право на професійну правничу допомогу, - зазначив він. – А це прямо пов’язане із проблемою забезпечення справедливості правосуддя».
Виходом з цієї ситуації може стати законодавче врегулювання гонорару успіху. «Спірне, на наш погляд, рішення може стати імпульсом для того, аби ініціювати закріплення гонорару успіху в Законі про адвокатуру та адвокатську діяльність, - вважає О.Дроздов. – Оскільки ми творимо правосуддя разом, розмір гонорару успіху буде доцільно запропонувати «прив’язати» до зарплати суддів Верховного Суду».
Нагадаємо, нещодавно в інтерв’ю газеті «Закон і Бізнес» О.Дроздов розповів про наявні проблеми застосування у судах Закону про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики.
Матеріали за темою
Які КВЕДи слід обрати адвокату
08.01.2024
Barristers змінює партнерський склад
05.12.2023
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!