Повернення до «ери КОРО»

Як позначиться на бізнесі відновлення старих вимог до оприбуткування готівки?

1 червня набули чинності зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті України. Однією із ключових є відновлення положень про оприбуткування готівки шляхом внесення відомостей до книги обліку розрахункових операцій (КОРО). Чи є повернення до «ери КОРО» необхідністю і до яких наслідків для бізнесу це призведе.

Нагадаємо, що з моменту прийняття 29.12.2017 нового положення №148 з поняття оприбуткування готівки було виключено посилання на КОРО і залишено лише касову книгу та книгу обліку доходів і витрат. З однієї сторони, бізнес зітхнув з полегшенням, оскільки такі зміни були доволі позитивними, враховуючи, що часто штрафні санкції у 5-кратному розмірі за неоприбуткування готівки застосовувалися саме у зв’язку з формальними порушеннями, які стосувалися КОРО. Наприклад, за невнесення записів або непідклеювання до неї фіскальних звітних чеків.

В той же час, запропонована у попередній редакції норма положення №148 не повністю узгоджувалася зі змістом інших норм цього ж Положення, створюючи суперечності та перешкоди у їх застосуванні.

Мова йде про п.39 положення №148 відповідно до якого відокремлені підрозділи установ/підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункової книги та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також фізичні особи-підприємці касової книги не ведуть.

Здавалося б усе однозначно, за умови дотримання вказаних вимог, відокремленому підрозділу можна не вести касову книгу. Однак, попри прямий дозвіл, виникало питання, як же оприбуткувати готівку отриману відокремленим підрозділом, який не веде, оскільки Положення №148 в редакції від 29.12.2017 передбачало єдиний можливий спосіб оприбуткування — облік готівки у повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі.

З цього приводу існувало дві позиції, одна — НБУ, інша — Державної фіскальної служби.

Зокрема, НБУ у листі від 7.03.2018 №50-0007/13560 зазначав, що готівкова виручка відокремлених підрозділів, які не ведуть касової книги, що здається ними до банку через інкасаторів-збирачів, зараховується на рахунок юридичної особи у безготівковому порядку та не потребує оприбуткування в касовій книзі підприємства.

В той же час, НБУ чомусь не враховував період з моменту отримання коштів до їх внесення на рахунок, протягом якого вони, так чи інакше, були готівковою виручкою і відповідно до норм положення №148 повинні оприбутковуватися.

ДФС, у свою чергу, висловлювала позицію, що норми положення №148 містять суперечність. Тому рекомендувала відокремленим підрозділам до моменту внесення відповідних змін до законодавства, вести касову книгу, навіть за умови їх відповідності вимогам п.39 положення № 148. Про це йдеться, наприклад, в індивідуальній податковій консультації від 3.04.2018 №1343/6/99-99-14-05-01-15/ІПК.

Така позиція ДФС містить певну долю істини, зокрема щодо наявності неузгодженості у нормах положення № 148, але не враховує одну з основних засад податкового регулювання, а саме презумпцію правомірності рішень платника, яка передбачає трактування суперечливих норм законодавства на користь останнього.

Враховуючи наведене, навіть якщо відокремлений підрозділ не вів касову книгу у період з 29.12.2018 і до набрання чинності змін до положення №148, до нього не мають застосовуватися штрафні санкції за неоприбуткування готівки.

Наразі НБУ спробував врегулювати цю неузгодженість. Зокрема, поняття оприбуткування викладено у новій редакції. Відповідно, наразі оприбуткуванням готівки визначено проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/книзі обліку доходів / фіскальному звітному чеку / розрахунковій квитанції (пп.18 п.3 Положення №148).

Із зазначеного визначення можна зробити висновок, що достатнім доказом оприбуткування готівки відокремленим підрозділом, який не веде касової книги, буде наявність у нього фіскального звітного чеку або розрахункової квитанції. Однак такий висновок є передчасним.

Зміни також було внесено до п.11 положення №148 відповідно до якого відтепер оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів, а також у касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

При цьому, з урахуванням прийнятих змін до пп.18 п.3. Положення №148, у визначенні поняття «оприбуткування готівки» не міститься інформації щодо необхідності підклеювання фіскальних чеків до сторінок КОРО. Що знову призводить до запровадження двох неузгоджених положень та створює ризик неоднозначного трактування правил оприбуткування зі сторони бізнесу та фіскальних органів.

Таким чином, з прийняттям змін у відокремлених підрозділів знову виникає ризик застосування до них значних штрафних санкцій за формальні порушення. Наприклад за умови фактичної наявності фіскальних звітних чеків, але їх непідклеювання до КОРО. З метою мінімізації цього ризику, уникнення можливих штрафних санкцій та спорів з контролюючими органами можливо лише рекомендувати підклеювати всі фіскальні звітні чеки у КОРО на виконання нових положень п.11 Положення №148.

В свою чергу, вбачається, що наміри НБУ щодо внесення ясності у застосування норм Положення №148 є позитивними. Однак їх реалізація потребує доопрацювання, зокрема в частині узгодження поняття та порядку оприбуткування готівки відокремленими підрозділами, які не ведуть касової книги. І достатнім доказом оприбуткування готівки відокремленим підрозділом, який не веде касової книги має бути сам факт наявності у такого відокремленого підрозділу фіскальних звітних чеків без необхідності обов’язкового вклеювання їх до КОРО.