Борги віддадуть усі!

Держава має намір посприяти громадянам в погашенні споживчих кредитів

Складна економічна ситуація в країні змушує громадян позичати гроші в різних фінансових установ. Іноді це допомагає стати на ноги, а іноді заганяє позичальника в багаторічну боргову кабалу. Вибратися з неї допоможе процедура банкрутства фізичних осіб.

Гуманізм по-європейськи

У результаті тривалих дискусій, що розгорілися між фахівцями з питань економіки та права й народними депутатами, занепокоєними думкою електорату, на фінішну пряму вийшли два законопроекти — «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення ефективності процедур банкрутства» (№3132-д) та Кодекс процедур з банкрутства (№8060).

Розробники документа №3132-д зосередили увагу на чинному законі й так званому корпоративному банкрутстві. А ось автори проекту КПзБ пішли далі й запропонували таки визнавати банкрутами не лише юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців, а й пересічних громадян, які, набравши боргів, з тих чи інших причин виявилися не спроможними їх повернути.

Подібне споживче банкрутство є поширеною процедурою в країнах із розвиненою економікою. Найбільш гуманна її форма діє у Великій Британії. Тамтешнє законодавство унікальне тим, що дозволяє банкрутам брати нові позики, аби поліпшити своє становище. В інших країнах особа, котра ініціювала процедуру банкрутства, такої можливості позбавляється автоматично.

У Франції банкрутом може бути визнаний тільки добросовісний боржник, тобто той, який доведе, що неповернення коштів зумовлене об’єктивними причинами, які не залежать від його волі. У Німеччині разом із банкрутством фізособи діє процедура виконавчого провадження. Оскільки остання може тривати до 30 років, банкрутство, що триває набагато менше, видається сторонам спору привабливішим.

Поради для України

Про те, як виглядатиме банкрутство українців, фахівці подискутували під час конференції та семінару «Новації судової реформи, вплив на конкурсний процес» за участю Всеукраїнської самоврядної організації фахівців конкурсного процесу (UAIP) та юридичної компанії LCF.

Одні доповідачі запевняли, що банкрутство фізичної особи в Україні не перетвориться на безконтрольне списання боргів. Мовляв, основна мета цього механізму — допомогти особі, котра опинилась у скрутному фінансовому становищі не зі своєї вини.

Благотворність процедури доводив і доктор права, професор, адвокат з Голландії Майкл Ведер, запрошений на захід. Водночас правник зауважив, що процедура банкрутства фізосоіб не повинна зачіпати інтереси кредиторів. Тож варто шукати баланс між соціальними перевагами та можливостями для шахрайства. Так, важливо чітко визначити критерії добросовістності та недобросовістності дебіторів, аби останні не зловживали реструкторизацією боргу. При цьому розуміння добросовісності має включати в себе не лише обставини, за яких виник борг, а й поведінку особи під час реструктуризації.

Також адвокат радить установити обмеження щодо звернень, дозволивши їх раз на кілька років, та подумати над строком списання боргу. В Європі єдиного підходу немає — цей період у різних країнах може тривати 1—7 років.

Крім того, голландець передбачив проблеми, які можуть виникнути через масові звернення боржників до суду із заявами про ініціювання банкрутства. Зокрема, інсує ймовірність, що суди виявляться нездатними оперативно розглянути такі справи через надмірну завантаженість. Тож юрист закликав законодавців зробити все можливе, аби цього уникнути. Адже проблеми в судовій системі не повинні позначатися на захисті інтересів громадян.

Підсумовуючи, іноземець зазначив, що держава має взяти на себе обов’язок арбітрування перемовин кредитора й боржника та зробити все можливе для поновлення платоспроможності особи, яка опинилась у скруті.

У режимі правок

Окрім положень про банкрутство фізосіб, законопроект №8060 містить низку новацій для сфери корпоративного банкрутства. Так, автори ініціативи потурбувалися про те, аби підвищити ефективність процедури, скоротити її строки та унеможливити зазіхання на майно боржника.

Експерти підкреслили, що часто під час банкрутства несумлінні арбітражні керуючі реалізували майно за ціною, набагато нижчою від ринкової. У результаті одержаних коштів виявлялося мало й більшість кредиторів залишалися ні з чим. Аби зарадити цьому, пропонується зробити процедуру реалізації майна шляхом електронного аукціону обов’язковою. Нині вона передбачена тільки як одна з можливих. Хоча, на думку добросовісних арбітражних керуючих, зарекомендувала себе якнайкраще.

Також плануються зміни в процедурі оскарження. Зокрема, запроваджуються запобіжники, які стануть на заваді багаторазовому переданню справи з однієї інстанції до іншої. Адже після оскарження будь-якого процесуального рішення кимось із кредиторів, справа часто починає гуляти інстанціями, хоча рішення щодо скарги фактично не впливатиме на результат розгляду справи по суті.

Крім того, передбачається більша відкритість процедури банкрутства для кредиторів. Також робляться намагання врегулювати питання оплати послуг арбітражного керуючого.

Наразі законопроект №8060 прийнято в першому читанні. Утім, фахівці визнають: текст документа залишається сирим і потребує серйозних доопрацювань. Вони сподіваються, що команда розробників упорається із цим до розгляду проекту КПзБ в другому читанні.

Та чи дійсно фізичні особи — боржники захочуть скористатися його перевагами? Які наслідки потягне за собою банкрутство більшої частини платоспроможних громадян (про що вже говорять окремі спеціалісти)? Це поки що залишається невідомим.

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Чи варто запроваджувати процедуру банкрутства фізичних осіб?

Борис ПОЛЯКОВ,
суддя Вищого господарського суду України, д.ю.н., професор:

— Прийняття Кодексу процедур банкрутства призведе до банкрутства банків і подальшого погіршення економічної ситуації в країні, адже порушити провадження у справі про банкрутство стане набагато легше. Так, отримавши зранку гроші, увечері можна ставити питання про відкриття процедури банкрутства та тривалий час узагалі не повертати кредиту, а якщо пощастить, то й узагалі позбавитися кредитних зобов’язань.

Фізичні особи — чи не єдина категорія позичальників, які повертають кредити. Якщо дозволити їх банкрутство, ми остаточно доб’ємо банківські установи.

У країнах Євросоюзу споживче банкрутство — найболючіша тема. Під впливом реклами молодь масово скуповує смартфони, отримуючи при цьому кошти в банківських установах, однак за браком грошей кредитів не повертає.

Таку розкіш, як споживче банкрутство, може собі дозволити лише заможна держава.

Костянтин ГИРОВ,
юрист АФ «Династія», м.Дніпро:

— Сьогодні виконавче провадження щодо неплатоспроможної особи — це нескінчена процедура. Банкрутство фізичних осіб — не такий страшний вовк, як його малюють. Більшість розвинутих країн світу використовують цей юридичний механізм, який дозволяє громадянам реструктурувати свої борги та здійснити їх погашення.

У свою чергу новий закон передбачає нову еру в складних відносинах кредитора та боржника. Для ініціювання процедури банкрутства потрібні лише безспірні вимоги в розмірі не менше ніж 372300 грн., що не були задоволені протягом двох місяців, та відсутність специфічних обставин, наприклад таких, як володіння родичами боржника першого ступеня споріднення майна сукупною вартістю понад суму вимог кредиторів, непогашену судимість за економічні злочини, які є підставою для відмови у відкритті провадження. При цьому закон гарантує невключення до ліквідаційної маси єдиного соціального житла боржника середньої площі, а щодо іншої нерухомості закріплює переважне право на її придбання членами сім’ї боржника.

Таким чином, якщо особа має непідйомний борг і розуміє, що протягом 5 років після визнання її банкрутом не буде займатися незалежною професійною діяльністю як адвокат, приватний нотаріус, арбітражний керуючий, приватний виконавець, не потребує отримання кредиту/позики, то процедура банкрутства допоможе їй очиститися від старих боргів і почати нове, не обтяжене боргами життя. Вважаю, що тотального банкрутства українців не відбудеться, оскільки все-таки ця процедура приводить до запровадження деяких обмежень щодо боржника.