«Сьогодні судді постійно відчувають тиск ззовні і змушені опиратися в значній мірі на свою внутрішню незалежність»
Під час форуму «Незалежність суддів як передумова функціонування самостійної судової влади та гарантія верховенства права. Сучасні виклики», що проходив нещодавно у Києві, представники профільних організацій акцентували увагу на зростаючому тиску на суддів і загрозах незалежності правосуддя. Погроми, посягання на життя законників, поширення неправдивої інформації, проблеми в організації роботи служби судової охорони та суддів-спікерів… Що робити з усім цим, як забезпечити реальну незалежність судової влади, - «Закон і Бізнес» цікавився у судді Київського апеляційного адміністративного суду, члена Всеукраїнської асоціації адміністративних суддів, кандидата у члени ВРП Оксани ЕПЕЛЬ.
- Пані Оксано, невже в Україні настільки все складно із незалежністю суддів, що цьому питанню необхідно присвячувати окремі форуми?
- На жаль, в Україні сьогодні тиск на суддів став нормою. І дані Реєстру повідомлень суддів про втручання у діяльність, що ведеться Вищою радою правосуддя, тому яскраве підтвердження. Так, у 2017 році було зафіксовано 330 фактів втручання. При цьому 87 з них – це повідомлення про дії з боку органів державної влади, 19 – з боку народних депутатів України і 227 повідомлень – про втручання в процес з боку громадян та громадських об’єднань. Розглянуто було менше половини повідомлень.
Усе це свідчить про демонстрацію відкритої неповаги до суду і неприпустимий тиск на суддів. Захоплення судів, вибухи гранат, погроми зал засідань, підпалення шин під будівлями судів і навіть захоплення у заручники… Безкарність таких дій породжує вседозволеність.
Сьогодні судді відправляють правосуддя у надскладних умовах. Але незалежність судової гілки влади є головною засадою правової системи країни в цілому. І це не просто красиві слова. Стандарти незалежного суду визначені в багатьох міжнародних документах. Тут можна згадати Рекомендацію СМ/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів, Європейську Хартію про статус суддів, Бангалорські принципи поведінки суддів. Та й стаття 126 Конституції гарантує судді незалежність і недоторканність під час здійснення правосуддя, особисту безпеку, а також прямо забороняє вплив на суддю у будь-який спосіб. Водночас на практиці ми бачимо зворотне.
- Але ж наприкінці минулого року Вища рада правосуддя затвердила Положення про Службу судової охорони…
- Так, це один з першочергових напрямів, що має бути реалізований. Судовій системі потрібна власна охорона. Але права та обов’язки служби судової охорони не врегульовані на законодавчому рівні.
Так, у розділі VI Положення про цю службу передбачене право працівників на затримання правопорушників, застосування до порушників заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і зброї. Однак такі повноваження за законом мають виключно правоохоронні органи. А Служба судової охорони сьогодні до них не віднесена. То чи зможе вона ефективно виконувати захист учасників судового процесу, підкреслюю – всіх учасників процесу, не лише суддів, – ні, не зможе. Охоронці вправі лише викликати поліцію.
То ж тут вбачається єдиний вихід – розробити і прийняти спеціальний Закон про Службу судової охорони, який регулюватиме її правовий статус як правоохоронного органу з відповідними повноваженнями, та внести відповідні зміни до Закону «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів».
- То може ініціювати законодавче врегулювання повноважень служби охорони?
- За результатами форуму, організованого Київським апеляційним адміністративним судом та Всеукраїнською асоціацією адміністративних суддів, було прийняте рішення звернутись зі своїми ініціативами до делегатів XV чергового З’їзду суддів. Сподіваюсь, наші пропозиції будуть почуті. Бо наразі кожен суддя змушений опиратись в значній мірі на внутрішню незалежність, внутрішні стандарти неупередженості аби протистояти зовнішньому впливу.
- Лише змінами до законів проблеми не вирішуються. Де у правозастосуванні шукати шляхи покращення реального стану речей?
- Переконана, потрібно виходити з окремої статистики випадків посягань на життя, здоров’я та майно суддів та вчинених злочинів. Тоді можна було б аналізувати ситуацію в цілому і шукати ефективні заходи реагування. З іншого боку, очевидно, що незаконний вплив на суд не обмежується лише фізичним тиском.
Сьогодні коментатори судових рішень не несуть жодної відповідальності. В процесі завжди є дві сторони, одна з яких, що програє справу, частіше за все, залишається незадоволеною судовим рішенням. У соціальних мережах розходиться вал непрофесійних коментарів, автори яких часто навіть не читали рішення суду. Все це безпідставно занижує довіру до суду. А з іншого боку, це ще одна форма тиску. За таких обставин відмовчуватись буде неправильним. Тому дуже важлива роль відводиться саме судді-спікеру у налагодженні прямих зв'язків з громадськістю. Його завданням, крім основної діяльності, є висвітлення офіційної позиції суду стосовно судових рішень та вирішення найголовнішого завдання, що стоїть перед судовою системою України – відновлення довіри до судової влади. Разом з тим, жодним нормативно-правовим актом не визначено повноважень судді-спікера, що зменшує ефективність вирішення поставлених перед ним завдань.
- Забагато негативу. А є щось обнадійливе для судової системи?
- Насправді, ми вже маємо позитивні приклади роботи саме суддів-спікерів. І на ці приклади варто звертати увагу. Так, в Ірпінському міському суді Київської області суддя-спікер Шестопалова Яна змогла оперативно протидіяти поширенню неправдивої інформації, у тому числі, й завдяки й вашому виданню, яке розмістило виважену та об’єктивну інформацію. Судді не лише вдалося погасити негативну хвилю у соціальних мережах, але й отримати підтримку з боку громадськості. До речі, з організацією роботи судді-спікера також маємо певні проблеми. Сьогодні він змушений працювати з прес-службою через керівника апарату, що за умов потреби у миттєвій реакції іноді стає невиправданою перешкодою.
Оксана Епель: На жаль, в Україні сьогодні тиск на суддів став нормою. І дані Реєстру повідомлень суддів про втручання у діяльність, що ведеться ВРП, тому яскраве підтвердження.
Матеріали за темою
З посад пішли ще два судді (прізвища)
14.03.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!