Хто платить за справедливість

Судові витрати за новим законодавством: рахувати треба наперед

За новим Господарським процесуальним кодексом, сторони повинні попередньо розраховувати суму майбутніх судових витрат. А суд має право покласти їх відшкодування повністю або частково на одну зі сторін, якщо та зловживає правами.

Орієнтовний прогноз

ГПК до судових витрат відносить судовий збір і витрати, які стосуються розгляду справи:

• на професійну правничу допомогу;

• пов’язанні із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів і проведенням експертизи;

• пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів.

Цей перелік не є вичерпним.

Новою є вимога стосовно попереднього визначення сум судових витрат. ГПК зобов’язує кожну сторону подати з першою заявою попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат, які вона понесла та які очікує понести у зв’язку з розглядом справи. Вважаю, що такий розрахунок позивача може як міститись у тексті позовної заяви, так і бути доданий до неї у вигляді окремого процесуального документа.

У разі неподання попереднього розрахунку суд може згодом відмовити у відшкодуванні витрат, за винятком судового збору. Однак це право, а не обов’язок суду. Також він має право попередньо визначити суму відшкодування, крім витрат на професійну правничу допомогу.

Суд може зобов’язати сторони внести на його депозитний рахунок суму попередніх витрат. Вона визначається для певної процесуальної дії або дій, пов’язаних із розглядом справи, але не повинна стосуватися витрат на професійну правничу допомогу.

Також суд наділений правом зобов’язати учасника, який заявив клопотання, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов’язанні з відповідною процесуальною дією (викликом свідка, призначенням експертизи, залученням спеціаліста, перекладача, забезпеченням, витребуванням або оглядом доказів за їх місцезнаходженням). Якщо сторона не сплатить визначеної суми авансом чи не внесе у визначений строк коштів для витрат, суд має право відхилити клопотання або скасувати раніше постановлену ухвалу стосовно конкретної процесуальної дії.

Подаєш позов — покажи гроші

Як окремий захід передбачається право відповідача клопотати про зобов’язання позивача внести на депозит суду кошти для забезпечення можливого відшкодування його майбутніх витрат, пов’язаних із процесом. Таке забезпечення застосовується, якщо:

1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов;

2) позивач не має зареєстрованого місця проживання чи майна в Україні в достатньому розмірі для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови в задоволенні позову;

3) суду надані докази, що майновий стан позивача або його дії стосовно відчуження майна чи інші заходи можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення про відшкодування судових витрат відповідача.

Слід звернути увагу на те, що обґрунтування й підтвердження понесених або таких, які може понести відповідач, витрат на професійну правничу допомогу має відповідати вимогам ГПК. Якщо позивач не внесе суми, визначеної судом, у встановлений строк, позов може бути залишений без розгляду.

У разі задоволення позову суд ухвалює рішення про повернення внесеної суми позивачу, а в інших випадках із неї можуть бути відшкодовані повністю або частково витрати відповідача.

Правнича допомога

Представництво в процесі здійснюється адвокатом чи особою самостійно. При розгляді малозначних спорів представником може бути особа, яка досягла 18 років і має цивільну процесуальну дієздатність. На мою думку, з огляду на вимоги ст.126 ГПК витрати на правничу допомогу можуть бути відшкодовані, лише якщо представником є адвокат.

Законодавство відносить до витрат на професійну правничу допомогу гонорар адвоката за представництво в суді, а також інші витрати, зокрема на підготовку до розгляду справи, збір доказів, вартість послуг помічника адвоката. Проте всі такі витрати мають бути документально підтверджені. Якщо інша сторона вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу є несумірними, вона може клопотати про зменшення їх розміру.

Вимоги стосовно належного підтвердження витрат на залучення свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, проведення експертиз мають бути підтверджені документами та доказами оплати. Граничний розмір компенсації витрат, пов’язаних із проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням і вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлює Кабінет Міністрів.

Докази на підтвердження витрат подаються до закінчення судових дебатів або протягом 5 днів після ухвалення рішення за умови, що до закінчення дебатів сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, сторона може надати докази на підтвердження витрат протягом 5 днів після ухвалення рішення суду в разі дотримання вимог стосовно подання відповідної заяви до закінчення судових дебатів. Це зручно для сторін, наприклад коли необхідно подати докази стосовно представництва інтересів адвокатом на останньому судовому засіданні у справі.

Виховні заходи

У разі зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник унаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Тож зацікавлена сторона не позбавлена права звернути увагу суду на такі обставини.

При частковому задоволені позову суд може зобов’язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні, що позбавляє сторони обов’язку сплачувати частину судових витрат одна одній.

Зміни в новому процесуальному законодавстві дають сторонам більше можливостей для визначення судових витрат, підстав для заяв про відшкодування понесених витрат та в разі вчинення своїх процесуальних дій добросовісно — для зменшення понесених витрат у разі, якщо інша сторона зловживає процесуальними правами. Проте необхідно завчасно та відповідно до процесуального законодавства заявляти про понесені та такі, які сторона може понести, судові витрати, надавати відповідні докази на підтвердження понесених витрат, а також подавати визначені законодавством заяви.