Виборцям не можна забороняти публікувати фото свого волевиявлення
Як відомо, однією з основ демократичних виборів є таємниця волевиявлення. Чи не порушить її публікація фото бюлетеня в соцмережі? Європейський суд з прав людини не бачить у цьому загрози ні для процедури, ні для виборчих комісій.
Коли хвіст вертить собакою…
У жовтні 2016 року в Угорщині провели референдум, що стосується плану переселення мігрантів у Європейський Союз. Громадянам запропонували відповісти на запитання: «Чи хочете ви, щоб ЄС міг передбачати обов’язкове переселення неугорських громадян до Угорщини без згоди Національних зборів?».
Низка опозиційних партій закликала бойкотувати референдум або подавати недійсні бюлетені. Особливо активною тоді була Magyar Kétfarkú Kutya Párt (що в перекладі з угорської означає «Угорська партія двохвостого собаки»). Вона була офіційно заре-єстрована тільки у 2014 році. А її члени переважно займаються виконанням графіті та створенням плакатів-пародій на типові гасла політичної еліти.
МККР запропонувала виборцям спеціальний додаток, через який громадяни могли анонімно завантажувати й публікувати фотографії своїх бюлетенів, а також коментувати причини такого голосування. Програма була розміщена для скачування на провідних інтернет-ресурасах.
Така ініціатива не залишилася непоміченою, і якась приватна особа подала скаргу до Національної виборчої комісії. Та встановила, що додаток порушує принципи справедливості виборів, таємницю голосування, й видала розпорядження щодо партії утриматися від подальших порушень законодавства.
У комісії стверджували, що виборці не можуть розглядати бюлетені як власні, а отже, не мають права ні виносити їх із кабін для голосування, ні фотографувати. На думку НВК, це могло призвести до електорального шахрайства, а також дискредитувати роботу виборчих органів і системи підрахунку голосів у очах громадськості.
Оштрафували, але «неболяче»
Партія домоглася часткового перегляду цього рішення Курією (Верхов-ним судом Угорщини). З одного боку, Феміда погодилася з НВК, що фотографування бюлетенів і подальше їх обнародування не відповідають меті проведення референдуму. Водночас у Курії визнали, що публікація фото не порушує таємниці виборчого процесу й не може дискредитувати роботу виборчих органів. Тим більше що не існує ніяких заборон фотографувати бюлетені, перебуваючи в кабіні.
Проте МККР все ж таки активувала додаток у день проведення референдуму. Той самий громадянин знову поскаржився в НВК на таке порушення.
Тепер виборчком не тільки повторив свої твердження про втручання в таємницю виборів, а й оштрафував партію на 832,5 тис. угорських форинтів (близько €2700). У комісії заявили, що додаток для мобільних телефонів, який містить заклик подавати недійсний бюлетень, міг уплинути на виборців, отже, був частиною незаконної агітації.
Партія знову оскаржила таке рішення, але змогла добитися лише зниження суми штрафу до €330.
Тоді МККР звернулась у Страсбург, доводячи, що такі публікації слід розглядати як висловлювання думок із політичних питань, свобода якого гарантована ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таким чином, санкції та покарання за поширенням додатка є посяганням на право на свободу вираження поглядів.
Майданчик для комунікації
У рішенні від 23.01.2018 у справі «Magyar Kétfarkú Kutya Párt v. Hungary» Суд нагадав, що ст.10 конвенції гарантує як право поширювати інформацію, так і право громадськості на її отримання. При цьому свобода висловлювання думок охоплює публікацію фотографій (див. рішення у справі «Von Hannover v. Germany» (№2), §103). Більше того, ст.10 конвенції застосовна не тільки до змісту інформації, а й до засобів її передавання або приймання, оскільки «будь-яке обмеження, що накладається на засоби, обов’язково перешкоджає праву на отримання й передання інформації» (див. наприклад, рішення у справі «Öztürk v. Türkey», §49).
Далі страсбурзька Феміда відзначила, що мобільний додаток має комунікативну цінність, оскільки забезпечував поширення думок із питань, що становлять суспільний інтерес. Тому застосування санкцій за його поширення перешкоджає реалізації права на свободу слова.
Аби такі дії були сумісними з конвенційними гарантіями, обмеження повинні, зокрема, передбачати мету, яка може бути пов’язана з однією з перерахованих у §2 ст.10 конвенції. Уряд Угорщини вважає, що заходи спрямовані на «забезпечення впорядкованого проведення процедури голосування й забезпечення належного використання бюлетенів», а отже, підпадають під визначення «захист прав інших осіб».
Тут Суд послався на думку Курії, яка підкреслила, що публікація фото бюлетенів не вплинула ні на таємницю голосування, ні на достовірність результатів референдуму. Водночас уряд не сказав, права яких «інших осіб» могли б постраждати від анонімної публікації зображень позначених або зіпсованих бюлетенів.
Не переконав суддів зі Страсбурга й другий аргумент — щодо законодавчої заборони на використання бюлетенів з будь-якою іншою метою, крім голосування. На думку ЄСПЛ, немає будь-якого зв’язку між цим положенням внутрішнього законодавства й цілями, перерахованими в §2 ст.10 конвенції.
Викладені міркування виявилися достатніми, аби Суд дійшов висновку, що санкція, накладена на політичну партію за використання додатка для мобільного телефону, не відповідає вимогам конвенції.
Згідно з рішенням уряд Угорщини зобов’язаний відшкодувати МККР €330, тобто ту суму, яку довелося заплатити за рішенням Курії, а також €3000 на покриття витрат.
Референдум показав єдність угорців у міграційному питанні: 92,29% громадян висловилися проти, але 6,17% бюлетенів визнано недійсними.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!