Міжнародні експерти хочуть отримати право вето на кандидатів у антикорупційні судді
Попри наполягання міжнародних партнерів на швидкому прийнятті українським парламентом закону про антикорупційний суд, народні депутати навіть не проголосували за включення цього питання до порядку денного 18 січня. Може, це й на краще, бо президентський проект створює серйозні ризики неможливості застосування акта.
Уранці закон — увечері гроші
Законопроект «Про Вищий антикорупційний суд» (№7449) одразу наразився на жорстку критику не тільки вітчизняних противників створення окремого спецсуду, «антикорупціонерів» та деяких міжнародних експертів (див. «ЗіБ»), а й поважних іноземних інституцій, думки яких ігнорувати навряд чи вийде.
Так, ситуація занепокоїла Міжнародний валютний фонд в особі голови місії Рона ван Родена, котрий висловив своє обурення проектом у листі, відправленому на вул. Банкову. Зокрема, йдеться про те, що ухвалення президентського проекту в нинішній редакції означатиме порушення Києвом зобов’язань перед міжнародними партнерами.
Зауваження фонду розбиті на 3 групи щодо: процедури відбору суддів, положень закону, спрямованих на гальмування створення суду, та юрисдикції суду. Загалом — 9 системних претензій.
Слідом за МВФ до Верховної Ради та Адміністрації Президента надіслала листа директор Світового банку, відповідальна за український напрям, Сату Кахонен. У ньому, зокрема, йдеться, що ухвалення проекту №7449 є неприпустимим. Крім того, поставлено вимогу, щоб Україна привела документ у відповідність до рекомендацій Венеціанської комісії, якщо зацікавлена в отриманні обіцяних $800 млн. Розробляти новий проект необов’язково, достатньо внести зміни до вже зареєстрованого.
Природно, у міжнародних партнерів найбільше запитань виникає до процедури відбору суддів. Найнеприємніша умова МВФ — надати представникам міжнародних донорів право блокувати призначення недоброчесних суддів. Таку рекомендацію, мовляв, давала ВК.
Утім, раніше експерти зазначали, що ВК у своєму висновку висловилась із цього питання «досить обтічно», залишаючи право вибору форми залучення міжнародних експертів до добору суддів ВАКС на розсуд українського законодавця (див. №49/2017 «ЗіБ»). Ішлося про те, що можна залучати таких осіб як радників або навіть дати їм можливість працювати безпосередньо в комісії з добору суддів. Однак якщо надати раді міжнародних експертів право вето, то де-факто обирати суддів будуть уже міжнародні донори, а ВККС залишиться церемоніальна функція.
Також МВФ наполягає, що до складу ради мають бути включені не лише міжнародні організації, а й представники донорів. І знову посилаються на нібито рекомендації ВК. Вимога також трохи дивна, бо, вочевидь, донори і є міжнародними організаціями. Хіба що маються на увазі якісь іноземні фізичні особи.
Для тих, хто на двох стільцях
У СБ своєю чергою вимагають змінити кваліфікаційні вимоги до суддів ВАКС. При цьому йдеться про «нереалістичні вимоги до кандидатів... що призведе до суттєвого зменшення конкурсу на ці посади». Передусім говориться про обов’язковість досвіду роботи кандидата одночасно в Україні та міжнародних антикорупційних організаціях чи судових органах.
Про це також не раз говорили й українські експерти. Деякі з них убачали в таких вимогах волю саме міжнародних партнерів. Та виявилося, що розробники проекту перевершили самих себе. Адже йдеться не тільки про одночасну роботу в Україні та за кордоном, а й про досить широке визначення специфіки цієї роботи.
Крім того, відповідно до проекту кандидат повинен володіти практичними навичками «застосування сучасних міжнародних антикорупційних стандартів і найкращих світових практик», а наявність таких якостей створює широкі можливості для дискреції членів комісії. Також СБ підтримав вимогу МВФ про вето ради та вважає за необхідне змінити підсудність ВАКС.
Утім, міжнародні інститути зосередилися лише на глобальних питаннях, які, вочевидь, цікавлять саме їх. Тим часом президентський проект містить чимало інших положень, що піддаються критиці вітчизняних експертів, бо норми будуть застосовуватися в Україні.
Копійка підсудність береже
Ставлять під сумнів експерти й доцільність створення окремого спеціалізованого суду для розгляду лише корупційних кримінальних проваджень. Бо практика свідчить, що відповідних справ, переданих до суду, не так уже й багато.
Якщо ж причина створення окремої інституцій полягає лише в недовірі до інших суддів, для чого тоді проводиться судова реформа? Чи означає така спеціалізація законників, що їхні колеги в інших інстанціях презюмуються як корумповані та недброчесні? Нарешті, чому до антикорупційних суддів висуваються більші жорсткі вимоги, ніж до тих, хто, наприклад, засуджує осіб до довічного ув’язнення?
Як уже писав «ЗіБ», дуже багато запитань виникає до визначення підсудності ВАКС. Відповідно до президентського проекту до його компетенції хочуть віднести всі корупційні злочини, про які мовиться в стст.368—3692 КК, якщо сума грошей або розміру завданої злочином шкоди перевищує розмір прожиткового мінімуму в понад 500 разів (881 тис. грн.). Ранг чиновника значення не має.
Виходить, якщо Національне антикорупційне бюро спіймає високопосадовця на хабарі у 880 тис. грн., справу розглядатиме районний суд. А якщо сума на гривню більша — антикорупційний. Неважко здогадатися, що чиновники просто ділитимуть хабарі на частини, аби в разі викриття справу розглядав «корупційний» суд. При цьому кількість проваджень, переданих до ВАКС, буде незначною, на відміну від витрат на його створення та утримання.
На думку аналітиків, більш правильним є підхід, відображений в альтернативному проекті №7440-1, який передбачає розгляд ВАКС усіх справ, підслідних НАБУ.
Слабкі ланки
Експерти знаходять і багато інших нюансів, які створять чимало проблем під час застосування закону. Зокрема, у ВАКС має бути голова суду та голова апеляційної палати, але не розмежовані їхні повноваження.
Не встановлено максимальної чисельності штатної кількості суддів, у тому числі апеляційної палати. У трійках, що розглядатимуть справи в першій інстанції, має бути хоча б один суддя з 5-річним стажем, але не передбачено квоти для конкурсантів з таким досвідом роботи.
Напевно, ці неузгодженості спричинені тим, що проект писали швидко, без широкого обговорення. Відповідно, логічно було б його відкликати та напрацювати новий, використавши окремі положення альтернативних документів. Утім, у ході зустрічі з послами іноземних держав і керівниками міжнародних організацій Президент зазначив, що недоліки можна буде усунути після прийняття проекту в першому читанні. Гарант пообіцяв, що процес створення ВАКС буде запущений у поточному році.
Проте народні обранці таких обіцянок не давали. Тому навіть спроба включити президентський проект та 4 альтернативні до порядку денного 18 січня провалилася. Спікер тільки двічі ставив це питання на голосування, напевне зрозумівши, що наразі тиск міжнародних організацій та перспектива не отримати чергові транші не переконали парламентарів.
Що ж, можливо, за час перерви між сесіями в будівлі на вул. Банковій знайдуть ті аргументи, щоби бодай формально виконати вимоги міжнародних донорів, аби в тих не закралися сумніви в здатності Києва проводити необхідні реформи.
Матеріали за темою
Як декларувати підприємницьку діяльність ФОП
21.03.2024
Як декларувати ОВДП та операції з ними
19.03.2024
Коментарі
Це хто як рахує. Осуь у мене різниця між 880 тис. грн. і 881 тис. грн. складає одну тисячу гривень. А у автора писанинки аж одну гривню. Отак і судді, хто як рахує.... Суб"єктивненько так. Це ж г…