Попри всі труднощі, судді ВАС демонструють яскравий приклад відданості своїй справі
Протягом двох днів у Києві говорили про адміністративну юстицію. Представники вищих органів державної влади, судді із зарубіжних країн, провідні вітчизняні науковці, експерти взяли участь у міжнародній науково-практичній конференції «Роль і вплив практики адміністративного судочинства на розвиток публічного права». Захід був присвячений 10-ій річниці створення Вищого адміністративного суду.
Мільйони справ за 7 років
Конференцію відкрив голова ВАС Ігор Темкіжев. За його словами, Україна подолала довгий шлях до становлення адмінсудочинства. «Він був не тільки довгий, а й дуже важкий. Багаторічна боротьба, яка тривала між прихильниками та противниками створення адмін’юстиції в нашій державі, за своєю сутністю була боротьбою між прихильниками та противниками демократичних перетворень у країні», — зазначив І.Темкіжев.
Він розповів, що 1 жовтня 2002 р. сталася подія, на яку довго чекало суспільство, — був утворений ВАС. «Початок його діяльності дав поштовх поетапному створенню мережі інших адмінсудів, і на сьогодні є найбільшим досягненням судової реформи», — наголосив очільник ВАС.
Також він зазначив, що в дію було введено багато важливих законодавчих положень, які надали адмінсудам можливість здійснювати свою діяльність на високому рівні та відповідно до міжнародних норм. «Разом із цим удалося вирішити багато проблем фінансового характеру, але головне — за ці роки системою було вирішено мільйони справ», — підкреслив І.Темкіжев.
Так, за весь час процесуальної діяльності адмінсудів (2005—2012 рр.) розглянуто майже 11 млн скарг на держоргани та їхні посадові особи. При цьому адмінсуди задовольнили більше 85% загальної кількості таких скарг. Тобто здебільшого суди визнають обгрунтованість звернень до них громадян і юридичних осіб.
Привітав «адміністративників» зі святом і радник Президента — керівник головного управління з питань судоустрою АП Андрій Портнов. Зокрема, він зазначив, що судова реформа-2010 істотно оновила Кодекс адміністративного судочинства «у напрямку оптимізації процедур та строків, а також надання громадянам багатьох інструментів для захисту прав та законних інтересів».
«Якими б прогресивними не були норми законів, для звичайного громадянина та держави завжди більш важливою є практика застосування цих законів. Велике значення в тому, як суспільство сприймає реформу та державну владу в цілому, має діяльність суду. Особливо це стосується адмінсудів», — підкреслив А.Портнов.
За його словами, система адмінсудів, на чолі якої — ВАС, у своїй роботі демонструє належні стандарти правосуддя. «Практика вирішення деяких категорій соціальних спорів має значний суспільний резонанс, оскільки це стосується багатьох верств населення», — зауважив радник Президента.
Він запропонував ВАС активніше брати участь у законотворчій роботі. «Минулі роки підтвердили, що адмінсуди є важливою частиною судової влади. Саме на них покладене непросте завдання — щоденно розглядати спори між громадянином і державою й приймати справедливі, законні рішення», — резюмував А.Портнов.
«Адміністративний» екскурс
Перший голова ВАС, а нині — суддя Конституційного Суду Олександр Пасенюк розповів, якими були історико-правові передумови запровадження адмінсудочинства. Він розпочав свій виступ із спогадів: «На ІХ з’їзді суддів один відомий правник заявив, що адмін’юстиція — вигадка Олександра Пасенюка. Цей вислів немає нічого спільного із дійсністю, адже основні інститути адмін’юстиції сягають античних часів, коли зароджувалася державність у багатьох країнах світу. А от ідеї сучасної адмін’юстиції отримали в Україні своє науково-теоретичне підгрунтя наприкінці ХІХ — початку ХХ ст.».
О.Пасенюк розповів, що доктрина адмін’юстиції досліджувалась і радянськими вченими, проте прикладного значення вона не мала. «Політичні зрушення початку 90-их років минулого століття відкрили шлях до практичного впровадження адмін’юстиції. Ідея сучасної адмін’юстиції як інституту судового захисту прав людини зародилася в середовищі суддів на ІІ з’їзді суддів», — зазначив О.Пасенюк.
За його словами, між проголошенням ідеї створення адмінсудів у концепції судово-правової реформи 1992-го та початком роботи всієї системи адмінсудів у 2009-му був великий шлях боротьби. Закон «Про судоустрій» від 7.02.2002 заклав правові основи для створення вітчизняних адмінсудів. «Незважаючи на всі труднощі, адмінсуди працюють», — наголосив перший керманич ВАС.
Згадала минуле й перший заступник міністра юстиції Інна Ємельянова. На її думку, головною причиною створення системи адмінсудів була необхідність у посиленні гарантій захисту прав, свобод та інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів держвлади, їх посадових осіб. Головне — нове судочинство мало враховувати специфіку публічно-правових відносин.
«Давайте пригадаємо, що було раніше. У Цивільному процесуальному кодексі була одна глава 31-А, яка містила всього 10 статей і в своїй ідеології взагалі заперечувала можливість спору між особою та органом держвлади. Якщо особа оскаржила ті чи інші дії або бездіяльність, то відповідно до ЦПК вона мала права заявника, а не позивача, а орган влади розглядався як заінтересована особа і не вважався відповідачем у справі. Апріорі вважалося, що держава в особі органів влади чи посадових осіб не може помилятися у своїй діяльності. Це не відповідало принципам демократичної і правової держави», — розповіла І.Ємельянова.
Вона вважає, що КАС, на відміну від ЦПК, на інших принципах побудував систему захисту прав громадян від незаконних рішень, дій чи бездіяльності органів держвлади.
Досвід сусідів
Про свої «адміністративні» здобутки розповіли зарубіжні гості. «Коли противники створення адмін’юстиції в Україні казали: «Подивіться на сусідню Росію, у них же немає адмін’юстиції», ми відповідали: «Вона там є, просто в інших формах», — зазначив заступник голови ВАС Михайло Цуркан і запросив до слова заступника очільника Вищого арбітражного суду Російської Федерації Тетяну Андрєєву.
За її словами, у Росії немає адмінсудів як таких, але це аж ніяк не означає, що громадяни не захищені від чиновників, від рішень, дій чи бездіяльності держорганів. У РФ уже давно ведуться розмови про необхідність створення адмінсудів як спеціалізованих у системі загальних судів. Навіть був розроблений відповідний законопроект, він пройшов перше читання в Державній думі і вже більше 10 років лежить у законодавчому органі. «Створення таких судів, прийняття Кодексу адміністративного судочинства передбачено в програмних документах президента Росії, та й на останніх трьох з’їздах суддів повертаються до цієї теми», — зауважила Т.Андрєєва.
На її думку, кожна країна обирає свій шлях організації захисту прав громадян. Гостя із Росії пояснила, що конституція РФ передбачає 4 форми судочинства: конституційне, цивільне, адміністративне та кримінальне, і всього три відгалудження судової влади: конституційне, загальне (розглядає цивільні, кримінальні та адміністративні справи) та арбітражне (економічні спори).
«Конституцією РФ чітко визначена компетенція КС: на їхню сферу ніхто не претендує. Ніхто не претендує і на кримінальні справи загальної юрисдикції. А ось усе, що не є конституційними та кримінальними справами, — це цивільні та адміністративні. Арбітражні суди розглядають усі справи, які ми називаємо «економічними спорами», як економічні суперечки: справи, які виникають як у сфері цивільних правовідносин, так і у сфері адміністративних та інших публічних правовідносин», — наголосила Т.Андрєєва.
Вона розповіла, що адмінсправи ділять між собою загальні та арбітражні суди. Сьогодні в Росії виникають проблеми з тим, суд якої юрисдикції повинен розглядати ту чи іншу категорію справ. Іноді буває так, що загальні суди відмовляються розглядати деякі справи. У такому випадку вони надходять до арбітражного суду. «Адже кожному потрібно гарантувати право на захист», — наголосила суддя.
За її словами, один із принципів адмінсудочинства — доступність правосуддя — реалізується через відкритість. Так, з 2010 р. будь-яка особа може звернутися до арбітражного суду, використовуючи електронні технології.
«Відкритість та прозорість судової системи є важливим елементом для адмін’юстиції. З 2006 р., ще до прийняття закону «Про забезпечення доступу до інформації про діяльність судів у Російській Федерації» (набув чинності у 2010 р.), всі рішення арбітражних судів публікувалися в інформаційних системах. З 2007 р. ми почали публікувати всі порядки денні засідань президії ВАС. З 2009-го ми публікуємо всі непроцесуальні звернення до арбітражних судів. Повинна сказати, що до керівництва суду часто звертаються представники законодавчої, виконавчої влади: візьміть справу під свій контроль, забезпечте їй пріоритетні механізми в розгляді. Звичайно, це тисне на суд і викликає недовіру до нього. Ми стали розміщувати всі такі звернення в Інтернеті. Проблема зникла. Ми захистили суддю, навчили чиновників інакше ставитися до суду», — розповіла Т.Андрєєва.
Польські колеги повідомили про те, що в них адмін’юстиція існує вже 32 роки, а створення адмінсудів у них було передбачено ще в конституції 1807 р.
Так, суддя Воєводського адмінсуду м.Варшави Грацина Насіровська розповіла, що в Польщі вся адмінсистема, як і Вищий адмінсуд, повністю відокремлена від організаційної системи Мін’юсту. Голову ВАС обирає президент Польщі на 6 років з-поміж кандидатів, представлених загальними зборами суддів ВАС.
Відповідно до конституції Польщі суди цієї системи здійснюють контроль за діяльністю публічної адміністрації. Цей контроль охоплює також відповідність законам постанов органів територіального самоврядування та нормативних актів місцевих органів урядової адміністрації.
«У ВАС є три палати: фінансова, комерційна і та, яка займається питаннями загального адміністративного права. З 2007 р. всі рішення суду можна прочитати в Інтернеті», — зауважила Г.Насіровська.
Також вона розповіла про те, що в травні 2004 р. Польща стала членом Європейського Союзу, і в держави з’явилося багато обов’язків. Зокрема, тлумачення національного права відповідно до союзного права, обов’язок не використовувати положення національного законодавства, які суперечать союзному праву. Тому сьогодні в Польщі думають над оновленням процесуального законодавства.
Як бачимо, кожна держава має свій шлях розвитку адмін’юстиції. Головне, що вони визнають — адмінсуди виконують особливу місію та потрібні вони і громадянам, і державі.
Пряма мова
Андрій Портнов:
— Правова система України поступово й наполегливо рухається в напрямку сприйняття основних європейських цінностей у сфері правосуддя та судоустрою. Вважаємо, що запроваджені судовою реформою заходи позитивно вплинули на функціонування адмінсудів усіх рівнів. Рада суддів адмінсудів як орган суддівського самоврядування бере активну участь в організаційному та кадровому забезпеченні адмінсудів. Вища кваліфікаційна комісія суддів шляхом прозорої та конкурсної системи забезпечує відбір висококваліфікованих кандидатів для роботи в системі адмінсудів. Автоматизована система розподілу справ дозволила оптимально визначати навантаження на суддів, особливо, зважаючи на велику кількість соціальних спорів.
Анатолій Головін:
— До юрисдикції адмінсудів віднесено особливу категорію справ — спори про правовідносини, пов’язані з виборчим процесом та референдумом. Кожна з виборчих кампаній, які останнім часом відбулися в Україні, вимагали від суддів адмінсудів повної самовіддачі та витрати великих зусиль. Зокрема, останні парламентські вибори вкотре підтвердили, як важливо для суспільного спокою, коли під час запеклої політичної боротьби органи судової влади діють виважено, толерантно, лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами, незважаючи при цьому на тиск з усіх фронтів політичного протистояння.
Ярослав Романюк:
— Упродовж 10 років адміністративним судочинством зроблено вагомий внесок у складний процес перетворення України на справжню правову державу, в якій людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст та спрямованість діяльності держави. Попри всі труднощі, які доводилося долати на шляху становлення і утвердження адмін’юстиції, судді ВАС, керуючись принципами верховенства права, законності, незалежності, гласності, обгрунтованості ухвалених рішень, продемонстрували яскравий приклад високого професіоналізму й відданості своїй справі.
Руслан Кирилюк:
— Мабуть, так історично склалося, що українці мають патерналістську психологію. Тобто вони покладають великі сподівання на державу, потребують її підтримки і схвалень. Водночас держави вони найбільше й остерігаються. Це дуже схоже на стосунки дитини й батьків. Вирішувати конфлікти між батьками та дітьми — дуже складна і невдячна справа. І ця функція — захист людини від свавілля держави та чиновників — дісталася представникам адмін’юстиції. У них складне завдання й відповідальна місія — дарувати людям упевненість у завтрашньому дні. Кожне справедливе рішення в адмінсправі зміцнює цю впевненість.
І.Темкіжев: «За всі роки діяльності адмінсудів ними було вирішено мільйони справ».
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!