За правилами послідовності

Загальні напрями вдосконалення системи правосуддя розроблені. Наступний крок — конкретизація напрацювань

Комісія Конституційної асамблеї з питань правосуддя схвалила документ, в якому зібрано низку пропозицій щодо конституційно-правової модернізації системи правосуддя в Україні. Дехто з представників цього органу хотів, аби в концептуальних засадах удосконалення правосуддя не йшлося про загальні напрями реформування, а були вказані конкретні пропозиції.

4 грудня відбулося чергове засідання комісії КА з питань правосуддя. 8 із 12 членів цього органу були присутні. Нагадаємо, що на двох попередніх засіданнях не вдавалося зібрати кворум. На порядку денному були питання про затвердження концептуальних засад удосконалення правосуддя та доповідь голови комісії Василя Маляренка, з якою він мав виступити на пленарному засіданні КА.

«Концептуальні засади — це не дог­ма. Це визначення напрямку, в якому ми повинні рухатися. Після затвердження цього документа можемо щось у ньому й поправити», — зазначив В.Маляренко.

Суддя Конституційного Суду у відставці Іван Тимченко висловив думку про те, що в розробленому документі повинні бути виписані конкретні пропозиції, а не загальні напрями. «Наприклад, потрібно посилити незалежність суддів. А як її посилити?» — запитав І.Тимченко.

Голова комісії відповів, що вже напрацьовано загальні напрями модернізації системи правосуддя. «Через певний час — місяць чи два — затвердимо конкретику, потім — норми, які запропонуємо записати в Конституції. Усі ці питання потрібно вирішувати поетапно», — наголосив В.Маляренко.

Говорили не лише про концепцію, а й про пропозиції, які вона містить. Дискусію розпочав суддя у відставці Сергій Демченко. «Погоджуюсь із тим, що потрібно відновити колишню славу й роль Верховного Суду», —зауважив член КА. За його словами, ВС необхідно надати більше повноважень, ніж у нього було до реформи 2010 р. Також С.Демченко виступив за те, аби закріпити за ВС повноваження КС. У свою чергу президент Інституту правової політики Микола Оніщук зазначив, що до повноважень ВС слід віднести забезпечення однакового застосування норм права всіма судами загальної юрисдикції, а також здійснення офіційного тлумачення законів. «Останнє зумовлено тим, що потреба в офіційному тлумаченні виникає саме при розгляді спорів та застосуванні відповідного закону, його праворозуміння», —вважає М.Оніщук.

«Одна з пропозицій, викладених у концепції, спрямована на забезпечення незалежності суддів. Ідеться про те, що голів судів та їхніх заступників повинні обирати колективи судів», — підкреслив С.Демченко.

На думку президента юридичної фірми «Салком» Євгена Кубка, не потрібно забувати, що в Україні існує проблема корпоративного егоїзму. «Добре, якщо питанням призначення на адмінпосади займатиметься колектив суду. Проте це повинно відбуватися під контролем певних органів», — зазначив Є.Кубко.

Також присутні торкнулися «небезпечної» теми: потрібна чи ні Україні Вища рада юстиції. «Краще було б, якби така інституція, як ВРЮ, взагалі не існувала. Думаю, що всі питання, які належать до компетенції ВРЮ, може вирішувати Вища кваліфікаційна комісія суддів. Остання може успішно займатися питаннями добору кадрів, звільнення суддів, притягнення їх до дисциплінарної відповідальності», — висловив свою думку С.Демченко.

Дехто з ним не погодився: одним імпонує ідея «злиття» ВРЮ та ВККС, інші виступають за створення нового органу — національної магістратури. Також члени комісії думали над тим, як зробити ВРЮ аполітичним органом.

Говорили і про КС. Так, І.Тимченко сказав, що він — прихильник такої ідеї: КС повинен розглядати конституційні скарги громадян. До того ж, на його думку, КС має приймати рішення, зокрема щодо офіційного тлумачення Конституції, 2/3 голосів, а не більшістю. «Основний Закон приймається 2/3 голосів. Такою кількістю голосів повинен приймати рішення і КС. Це має стосуватись і прийняття рішень щодо конституційності законів. Інші рішення повинні приймати більшістю голосів», — зауважив суддя КС у відставці.

Після 2-годинного обговорення комісія схвалила концептуальні засади вдосконалення правосуддя, викладені в доповіді В.Маляренка, врахувавши висловлені зауваження та пропозиції. А от про те, чи припали до душі присутнім на пленарному засіданні КА, яке відбулося 6 грудня, виступ голови комісії та розроблена концепція, читайте в наступному числі «ЗіБ».