Бажане чи реальність?

Щодо «церемоніальної» ролі Президента при призначенні суддів

Взятись за перо надихнули коментарі суддів оновленого Верховного Суду щодо прозорості, чесності та справедливості їх обрання за конкурсом і безсторонність ролі Президента України та його адміністрації.

В інтерв’ю інтернет-виданню Цензор.НЕТ 23.11.2017 року суддя Верховного Суду І. Міщенко, характеризуючи доцільність звернення Громадської ради доброчесності до Президента перед виданням указу про призначення нових суддів Верховного Суду, зазначає, що таке звернення мало лише політичну і навіть популістську природу. Президент, якщо б навіть прислухався до цього звернення, то вдіяти нічого не міг. Його роль у призначенні суддів лише церемоніальна.

Але чи відповідає такий коментар реаліям?

Хочеться повідомити як тим сотням кандидатів на посади суддів, які проходять муки відбору на посади за чесними та прозорими конкурсами, так і просто громадянам України, що слідкують за проведенням в Україні судової реформи, що це неправда.

Мені це дуже легко підтвердити на прикладі призначення суддів місцевих судів Вінницької області в 2016 році.

Законом України «Про судоустрій та статус суддів» № 2453-УІ від 07.07.2010 року у ст.74 була виписана «церемоніальна» роль Президента при призначенні суддів. У ст.80 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» №1402-УІІІ від 02.06.2016 вона повторена майже слово до слова. Змінено лише назву органу, який подає Президенту подання про призначення судді. Тепер це не Вища рада юстиції, а Вища рада правосуддя. Але в 2016 році ці законодавчі норми на кандидатів у судді місцевих судів Вінницької області не поширювались. Точніше, поширювались лише на окремих. І це вже не за часів президента - втікача Януковича В.Ф. Це вже за президента Порошенка П.О.

Ось вам приклади. Рішеннями Вищої ради юстиції №5340/15-16 та №2350/15-16 від 02.03.2016 року були рекомендовані кандидати на посади суддів Шаргородського  районного та Іллінецького районного судів Вінницької області. Указом Президента №321/16 від 01.08.2016 вони призначені на посади. Рішеннями №7560/15-16 від 21.04.2016,№11860/15-16 від 16.06.2016,№22610/15-16 від 15.09.2016  Вищою радою юстиції рекомендовані на посади суддів Могилів-Подільського міськрайонного, Крижопільського районного, Тульчинського районного судів Вінницької області відповідні кандидати. Президенту України внесені відповідні подання. Але вони на посади суддів у передбачений ст.74 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» №2453-VІ тридцятиденний строк не призначені. 30.09.2016 року набрав чинності Закону України «Про судоустрій та статус суддів» №1402-VІІІ від 02.06.2016 року за п.4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого подання Вищої ради юстиції  були повернуті останній без жодних пояснень. І правонаступник Вищої ради юстиції – Вища рада правосуддя, це сприйняла як належне. Бездіяльність чи можливо умисні дії адміністрації Президента з боку найвищого органу судової влади не знайшла жодного відгуку. Для втіхи кандидатам у судді запропоновано вдруге почати все спочатку – знову пройти тривалий та виснажливий марафон відбору, який невідомо чим закінчиться, можливо тим, що і перший.

Можливо у Президента просто не вистачило часу на підготовку та підписання указу про призначення вказаних суддів місцевих судів Вінницької області? Хотілось би в це вірити. Але дійсність це спростовує.

У Президента та його адміністрації вистачило часу 24.09.2016 року видати указ про призначенні судді Луганського окружного адміністративного суду, якого Вища рада юстиції лише 22.09.2016 своїм рішенням №22570/15-16 рекомендувала на цю посаду і направила відповідне подання. І таких прикладів термінового призначення суддів місцевих судів інших областей можна привести чимало. Але така оперативна «церемоніальність» у підписанні указів стосувалась всіх областей України, окрім Вінницької.

Як підсумок, хочеться побажати новим суддям Верховного суду бути обережнішими у своїх коментарях щодо невтручання Президента України у процес добору суддів, а кандидатів у судді попередити, щоб не дуже вірили  таким коментарям та запевненням заступника голови адміністрації Президента пана О. Філатова про безсторонність у цих процесах. Їх може очікувати доля колег із Вінницької області.

А громадяни України, які не збираються ставати суддями, в тому числі й члени Громадської ради доброчесності самостійно зроблять висновки на наведених прикладах, чи впливає Президент на призначення суддів, чи лише спостерігає за їх «прозорим» відбором незалежними членами ВККС та ВРП.

Закон і Бізнес