Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети Закон і Бізнес N 46 (1344). 2–8 грудня 2017 року.
На минулому тижні єдиний орган конституційної юрисдикції розпочав слухання справи, що може вплинути на перебіг судової реформи. Йдеться про оскарження ліквідації Верховного Суду України, здійсненої шляхом ухвалення закону. Водночас склад Конституційного Суду поповнився новим членом. Чи прискорить це роботу КС? Які якості повинні мати кандидати, котрі прагнуть одягти вишневу мантію, і хто повинен нарешті очолити цей орган? Такі та інші запитання «ЗіБ» адресував судді КС, доктору юридичних наук, професору, члену-кореспонденту НАПрН України Станіславу Шевчуку, який є доповідачем у «справі ВСУ».
Рішення Європейського суду з прав людини в справі «Бурмич та інші проти України», після ухвалення якого до Комітету міністрів Ради Європи передано понад 12 тис. справ українських заявників, набуло широкого резонансу. Що воно означає для нашої країни та чому так сталося? «ЗіБ» запитав про це у керуючого партнера АО «Фортіс» Миколи Пашинського. Також адвокат розповів про практику ЄСПЛ у податкових спорах та новації в національному фінансовому законодавстві.
На засіданні Пленуму Верховного Суду обрано Голову установи. Ним стала Валентина Данішевська. Крім того, «верховники» обрали для початку роботи найвищого судового органу символічну дату — 15 грудня. Утім, для одних цей день стане вихідним пунктом, а для інших — кінцевою зупинкою. Докладніше про це читайте в матеріалі «Символ компромісу».
Конституційний Суд ухвалив перше у цьому році рішення. І його можна назвати певною мірою сенсаційним: прокуратура не зможе більше розраховувати на автоматичне продовження тримання обвинувачених під вартою після передання справи до суду. Водночас суддям нагадали, що вони не повинні перебирати на себе функції сторони обвинувачення. Подробиці – у публікації «Я прийшов дати вам волю».
Якість нормативно-правових актів не завжди задовольняє служителів Феміди, яким щодня доводиться мати справу з недосконалими нормами. Тому в них часто виникає запитання: чи варто надати право законодавчої ініціативи певному органу судової влади, аби законники могли власноруч покращувати якість актів? Можливо, тоді б удалося вдосконалити й роботу, зокрема слідчих суддів. Дізнайтеся, хто має писати законопроекти від імені володарів мантій, та як слідчі судді повинні ставитися до своєї роботи, зі статті «Розшукується ініціатор».
У відсутності судді без поважних причин на робочу місці понад рік Вища рада правосуддя нарешті поставила жирну крапку. Вона залишила в силі рішення третьої дисциплінарної палати ВРП, яким служителя Феміди звільнили за вчинення істотного дисциплінарного проступку. Докладніше – у матеріалі «Дійшла черга».
Суд, який має з’явитися в результаті об’єднання Оболонського та Подільського районних судів столиці, не повинен називатися Оболонським окружним судом м.Києва. Адже Поділ, на відміну від Оболоні, — історична місцевість. Крім того, оптимізація мережі райсудів столиці призведе до звуження доступу громадян до правосуддя. Про те, чому поява Оболонського окружного суду призведе до втрати історичної спадщини, аргументовано в статті «Без Подолу Київ неможливий».
Зміна процесуального статусу особи та початок стадії судового провадження виключають автоматичне продовження застосування запобіжних заходів, обраних слідчим суддею. Чому? Про це читайте в публікації «Ризики не існують вічно!».
Система блокування реєстрації податкових накладних працює вже три місяці. З урахуванням того, що дуже часто після зупинення реєстрації таких документів Державна фіскальна служба в подальшому відмовляє в їх реєстрації, платники податків змушені звертатися до суду по захист своїх прав. Дізнайтеся, чому наявність транспортної накладної не завжди доводить дійсність господарської операції, у матеріалі «Випробування перевіркою».
Коли Президент після довгих роздумів ставив свій підпис на змінах до процесуального законодавства (закон від 3.10.2017 №2147-VIII), судді, адвокати, науковці обговорювали з міжнародними експертами, як застосовувати нові акти. Англійці кажуть, що процесуальні кодекси — живий організм, а французи шоковані. Докладніше про це – у статті «З миру по нитці».
Реформуючи судову систему, законотворці не врахували конфлікту інтересів, що може виникнути при розгляді судом певної категорії спорів, фактично не оновили складу органу, який відповідає за формування суддівського корпусу, та порушили конституційне право громадян на звернення до суду. Дізнайтеся експертну думку, чому реформування в царині Феміди може завершитися численними порушеннями прав громадян, з публікації «Конфлікт норм чи інтересів?».
Відмовитися від податку на прибуток та замінити його податком на виведений капітал пропонують ідейні натхненники реформи. Податківці цей задум сприймають як прогресивний. От тільки український бізнес чергових змін може не витримати. Яке чергове випробування для українського бізнесу вигадали урядовці? Про це читайте у статті «Приваба для інвестора».
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!