Євростандарти за 8 днів

Чи встигнуть володарі мантій вивчити міжнародний досвід і законодавчі зміни до початку роботи?

Конкурс на посади суддів Верховного Суду для першої половини учасників добіг кінця. Проте вдягти мантії найвищої судової установи його переможцям удасться не відразу. Незважаючи на те що вони вже склали присягу, експерти впевнені: здійснення правосуддя в установі нового зразка найближчим часом не розпочнеться.

Граніт науки

Для початку судді ВС мають пройти навчання. Воно охоплюватиме 3 етапи. Перший — орієнтаційний 8-денний курс, який, упевнені його ініціатори, дозволить служителям Феміди опанувати сучасну парадигму ефективного правосуддя та нову філософію функціонування ВС, закладену реформою. Другий — 40-годинна академічна підготовка в рамках кожної юрисдикції з конкретних проблем правозастосування. Третій — низка круглих столів і тематичних дискусій.

Перший етап уже розпочатий. Розробниками орієнтаційного курсу виступили Національна школа суддів разом із 5 міжнародними проектами. Він включає в себе теоретичні лекції, присвячені, скажімо, доктрині верховенства права, міжнародним стандартам суддівської незалежності, а також кілька тематичних тренінгів.

Як розповів редакції ректор НШС Микола Оніщук, у ході цих тренінгів судді матимуть змогу подискутувати на професійні теми й опанувати навички аргументування судових рішень та роботи в колегіях. Особливо актуальними, говорять у НШС, ці заняття стануть для тих володарів мантій, які раніше не відправляли судочинства.

Теоретична спрямованість викладання, як повідомив нашій редакції ректор НШС, зумовлена тим, що прецеденту подібного навчання Україна ще не мала. Відповідно, відсутні і його стандарти. Саме тому курс називається «орієнтаційним». «Ми не ставимо за мету навчити суддів праву, — підкреслив М.Оніщук. — Ми акцентуємо увагу на окремих аспектах діяльності ВС із точки зору важливості його місії».

Спалять чи замордують?

Експерти переконані, що від того, наскільки судді опанують стандарти, запропоновані НШС та іноземними партнерами, та зможуть їх реалізувати в процесі здійснення правосуддя, залежить суспільна оцінка судової реформи в цілому. Наразі переможці конкурсу опинились у досить складному становищі — їх по праву можна назвати першопрохідцями судової реформи, а доля таких осіб, як правило, заздрощів ні в кого не викликає.

Недарма, вітаючи слухачів на відкритті навчання, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергій Прилипко пригадав, як спалили на вогнищі Жанну Д’Арк та як замордували Миколая Коперника в церковних катівнях лише за те, що їхні погляди відрізнялися від поглядів більшості.

Попри таке напуття, судді ВС налаштовані досить оптимістично. Наприклад, нікого — ні тих, хто раніше вершив правосуддя, ні тих, хто недавно одягнув мантію, — вже не лякає навала справ, яку обіцяють передати з вищих та Верховного судів. Більшість служителів Феміди мають свою стратегію щодо того, як організувати робочий час.

Наприклад, усі, з ким поспілкувалися журналісти «ЗіБ», налаштовані розділити справи за категоріями та визначити пріоритетні провадження. Так, суддя ВС Володимир Кравчук упевнений, що десь за рік суддям (навіть наявним складом) удасться розібратись із 34 тис. проваджень, які, за його підрахунками, надійдуть до установи, і розпочати стабільну роботу.

При цьому, говорять володарі мантій, можливе прийняття так званих зразкових рішень. Відповідно до нових процесуальних кодексів такі вердикти можуть ухвалюватись у однотипних справах за умови, що відповідні ініціативи виходитимуть від суддів першої інстанції.

А от передання справ до апеляційних судів точно не буде, оскільки, по-перше, цього не передбачено процесуальними кодексами, а по-друге, переконаний суддя ВС Михайло Смокович, такі дії підірвуть довіру та сподівання, які покладаються на нову установу.

Технічні моменти

Також очікується вирішення низки технічних питань. Наприклад, великі надії судді, особливо ті, хто вперше одягнув мантії, покладають на працівників апарату. Щоправда, його поки немає, є тільки тимчасовий виконувач обов’язків керівника апарату, призначений Державною судовою адміністрацією.

Крім того, необхідно розв’язати проблему з формуванням суддівського корпусу ВС. Адже поки що особи, які до здобуття нового статусу здійснювали правосуддя, рахуються в штатному розписі відповідних судів. Питанням формування штату перейматиметься організаційний комітет, котрий, як зауважив голова ДСАУ Зеновій Холоднюк, буде створений найближчим часом.

Також, за його словами, не виникне питань з фінансуванням нової установи. Хоч у державному бюджеті передбачені кошти на Верховний Суд України, законодавство дає змогу профінансувати ВС, який вже є самостійним розпорядником коштів.

Поки що касаційні суди розміщуватимуться на базі вищих судів. Судді вже отримали свої кабінети й під час перерв у навчанні демонстрували одне одному фото робочих місць. У перервах обговорювалось і те, що ВС буде забезпечений новою системою діловодства, в яку необхідно занести всі справи, що надійдуть у провадження. Система начебто здатна опрацьовувати всього 100 проваджень за день. Якщо це відповідає істині, тільки перереєстрація займе майже рік без вихідних (з огляду на прогнозовану кількість «залишків»).

Інформацію про неквапливість нової системи в ДСАУ не підтверджують, але й не спростовують. Однак те, що перереєстрація справ і перерозподіл їх на нових суддів — питання не днів, а може, й не тижнів, сумнівів ні в кого не викликає.

Тож, коли ВС почне функціонувати як суд, наразі не відомо. Проте фахівці переконані: якщо судді зосередяться на навчанні, а не на технічних проблемах і зможуть збагнути філософію, закладену розробниками навчальних програм, ВС стане установою нового зразка та працюватиме за європейськими стандартами.

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Чого очікуєте від навчання, запровадженого для суддів ВС?

Про оптимізацію роботи

Олександра ЯНОВСЬКА,
суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду:

— Для мене як для науковця це навчання є надзвичайно важливим, адже ми, маючи знання з права, дуже мало розуміємо організацію роботи суду й безпосередньо організацію роботи судді. Тому очікую, що саме ці проблеми будуть розглянуті під час навчання. І, як мені відомо, будуть проведені тренінги.

Аркадій БУЩЕНКО,
суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду:

— Сподіваюся на те, що будуть певні технологічні поради. Бо я знаю процес судочинства ззовні. Як учаснику, як адвокату мені відомо все, що відбувається в залі судового засідання.

Що відбувається «за лаштунками»? Думаю, є дуже багато технологічних операцій, з приводу яких хотів би здобути знання та навички. Крім того, можливо, саме в процесі навчання народяться ідеї з приводу того, як оптимізувати роботу судді ВС. Думаю, ці ідеї буде доцільно обговорити з колегами. Звичайно, сподіваюся на підтримку апарату, але потрібно ретельно підготуватися до роботи.

Про формування колективу

Володимир КРАВЧУК,
суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

— Очікую, що судді згуртуються та зможуть налагодити ділові стосунки. По суті, навчання — це підготовка до пленумів, до тих завдань, які стоять перед ВС у плані організації та внутрішньої єдності. Адже, говорячи про єдність, потрібно мати на увазі не тільки єдність судової практики, а і єдність колективу. Зараз відбувається один з найважливіших етапів — формування колективу. У мене складається враження, що колектив має шанс відбутися. Судді сильні, відповідальні, мотивовані, залишається підтримати ці тенденції, які зароджуються.

Про законодавчі новели

Михайло СМОКОВИЧ,
суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

— Від навчання очікую новел щодо застосування практики Європейського суду з прав людини та теоретичних новел. Наприклад, у програмі навчання є теми, що стосуються застосування конституційної скарги або особливостей, які закладені в процесуальних кодексах. Буде цікаво почути міркування фахівців із приводу застосування цих новел.