Притягнення до відповідальності ускладнюється через недопрацювання органів досудового розслідування
Суддям нечасто доводиться стикатися з провадженнями щодо злочинів проти життя та здоров’я особи. Та навіть невелика кількість справ може ускладнити роботу володарів мантій через порушення, які допускають органи досудового розслідування.
Вік та освіта
У Диканському районному суді Полтавської області узагальнили практику розгляду кримінальних проваджень щодо злочинів зазначеної категорії. Узагальнення охоплює перші 4 місяці поточного року. З 30 проваджень за цей період лише 5 стосувалися таких правопорушень.
Засуджено 4 особи, стосовно двох провадження закриті. Одне закрито у зв’язку з відмовою потерпілих від обвинувачення. Стосовно одного обвинуваченого ухвалено вирок про затвердження угоди про примирення з потерпілим.
Дослідивши особи тих, хто скоював злочини казаної категорії, можна сказати: в усіх випадках це були чоловіки, які є громадянами України, з повною загальною середньою освітою, котрі ніде не навчаються й не працюють, віком від 18 до 30 років. Крім цього, 60% таких злочинів скоєно в стані алкогольного сп’яніння.
Всі правопорушення виникали на ґрунті особистих неприязних відносин. При цьому обвинувачені й потерпілі були переважно не знайомі. В одному кримінальному провадженні обвинувачений скоїв злочин проти життя та здоров’я своєї матері.
Невстановлені свідки
З’ясовано, що органи досудового розслідування допустили низку порушень норм Кримінального процесуального кодексу. Так, в одній справі у відомостях про кримінальне провадження, які вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань, органи досудового розслідування подали неповну інформацію при перекваліфікації складу кримінального правопорушення. Відсутні дані про встановлену досудовим розслідуванням особу, яка вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.125 Кримінального кодексу.
Також слідчі порушували вимогу стосовно проведення слідчих дій особисто, зловживали своїм правом давати доручення оперативним працівникам і перекладали на них виконання слідчих дій. У подальшому, крім іншого, це призводило до затягування досудового розслідування.
Наприклад, у кримінальному провадженні, відкритому за фактом учинення порушником дій, кваліфікованих за ч.2 ст.125 КК, слідчий доручив забезпечити явку до Диканського відділення поліції осіб, котрі бачили, як обвинувачений завдавав потерпілому тілесних ушкоджень.
З рапорту інспектора Диканського ВП вбачається, свідкіи бійки не встановлені. Проте в матеріалах справи є письмові пояснення потерпілого та свідків, якими чітко вказано на інших осіб, з якими потерпілий відпочивав, із зазначенням номерів мобільних телефонів. Відсутність цих пояснень у матеріалах свідчить про бездіяльність як слідчого, який допитував потерпілого в цій справі, так і інспектора, який нічого не зробив для виконання доручення.
Крім цього, у кримінальних справах вказаної категорії обвинувальні акти не в повній мірі містять анкетні відомості кожного обвинуваченого, крім тих, що передбачені в ст.291 КПК. Так, у них зовсім відсутні дані про сімейний стан обвинувачених, наявність на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей.
Строки та вироки
Випадки порушення встановленого ч.1 ст.314 КПК 5-денного строку призначення підготовчого судового засідання відсутні. Переважно після отримання обвинувального акта судді призначали таке засідання на наступний день.
Одначе встановлено, що в кримінальному провадженні за фактом учинення порушником дій, які згідно із ч.2 ст.125 КК тягнуть за собою відповідальність, розгляд справи відкладався кілька разів. Це призвело до ухвалення вироку з порушенням вимог ст.318 КПК. Хоча причини відкладення слухання були об’єктивні: у зв’язку з хворобою захисника, з огляду на клопотання обвинуваченого, через клопотання захисника обвинуваченого, у зв’язку з викликом свідків.
Крім цього, розгляд провадження за фактом учинення дій, відповідальність за які передбачено чч.1, 2 ст.125 КК, відкладався у зв’язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим. Хоча справу вирішено протягом місяця.
Призначення розгляду в цій категорії справ відбувалося в межах 10-денного строку, відповідно до вимог ч.2 ст.316 КПК.
До громадських робіт засуджено двох осіб, до штрафу — одну, до позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК та звільненням від покарання з випробуванням — теж одну. Стосовно одного обвинуваченого покарання призначено за погодженням із потерпілим на підставі угоди. Стосовно двох осіб постановлено ухвали про закриття кримінального провадження у зв’язку з відмовою потерпілого від обвинувачення.
Вироки в апеляційному порядку не оскаржувалися. Після набрання ними законної сили вони були звернені до виконання вчасно та належним чином.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!