Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети Закон і Бізнес N 43 (1341). 11 – 17 листопада 2017 року.
Нині Феміда переживає буремні часи: в судах не вистачає кадрів, планується об’єднання судів, порушення кримінального провадження використовується як спосіб тиску на володарів мантій. Про ці та інші проблеми судової влади «ЗіБ» поговорив з головою Окружного адміністративного суду м.Києва Павлом Вовком.
Буквально рік тому українські судді почали викладати до соціальних мереж інформацію, що ухвалили виправдувальні вироки. Таким чином законники намагалися спростувати закиди щодо суддівської упередженості й обвинувального ухилу процесу. Незважаючи на цей флеш-моб, кількість виправдувальних вердиктів надалі залишається надзвичайно малою. Про те, чому так відбувається, а також які докази можуть стати вирішальними в процесі та які психологічні прийоми може використати захисник, аби довести невинуватість свого клієнта, розповів «ЗіБ» голова Адвокатської групи «Солодко і партнери» Євгеній Солодко.
Як говорить закон, претендент на крісло в Конституційному Суді повинен мати високі моральні якості та бути правником із визнаним рівнем компетентності. Чи може поразка в конкурсі на посади у Верховному Суді стати приводом для сумнівів у високій кваліфікації людини? Відповідь на це питання – у матеріалі «Кому місце в КС?».
Із часу вступу в дію Кримінального процесуального кодексу минуло майже 5 років. І хоча його ухвалення попервах було сприйнято досить неоднозначно, у цілому акт визнано прогресивним фактором у напрямі розбудови європейської правової держави. Водночас зміни, що вносяться до нього останніми роками, не враховують позиції фахівців та науковців і не узгоджуються з іншими інститутами кримінального процесуального права. Детальніше – у публікації «40 змін, що струсонули КПК».
Володарі мантій часто не задоволені діяльністю Ради суддів. Звісно, критикувати завжди легше, ніж робити щось самому чи допомагати іншим. Утім, якщо судді хочуть, аби РСУ була дієвим та ефективним органом, то повинні трохи її розвантажити. Навіть якщо доведеться взяти в руки лопати та сапи. Подробиці читайте у статті ««Самоврядницький» потенціал».
Суддівська спільнота повинна займатися кадровою політикою. Адже від того, кого служителі Феміди делегуватимуть до таких важливих органів, як Вища рада правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів та Рада суддів, залежить майбутнє судової влади загалом. На яких засадах має базуватися кадрова політика? Кого варто обирати до згаданих органів? Як контролювати результати їх роботи? Про це кореспонденту «ЗіБ» після завершення хмельницького судового форуму розповіла суддя Господарського суду Харківської області, член Ради суддів Тетяна Суярко.
Вища кваліфікаційна комісія суддів відібрала з-поміж 4128 осіб, які складали тести з української мови та права, 700 найкращих та відправила їх на перевірку особистих морально-психологічних якостей. На стадії проведення кваліфікаційного іспиту до них приєднається ще 410 чоловік. Утім, навіть така кількість кандидатів не гарантує, що будуть зайняті вакансії в судах усіх регіонів. Чому новий добір претендентів на мантії може не задовольнити потреб Феміди в кадрах, читайте в публікації «Позбавлені пропорційності».
Представники прокуратури продовжують утручатися в роботу суддів. І такі випадки — не поодинокі. Так, за останні півроку служитель Феміди з Кіровоградщини направив до Вищої ради правосуддя вже другу скаргу щодо втручання з боку одних і тих самих силовиків, бо перша не вирішила його проблеми, а навпаки — погіршила становище. Про те, чому скарга на втручання завершується для законника новим кримінальним провадженням – у матеріалі «І один із прокуратурою воїн…».
У розвинутих демократичних державах діють загальновизнані гарантії незалежності суддів. І рівень винагороди — одна з них. Проте в Україні суддів розчерком пера поділили на професійних і непрофесійних, установивши різну винагороду за однакову працю. Докладніше про це читайте в статті «Презумпція непрофесійності».
Наближається час підбиття підсумків пілотного проекту щодо передання функцій розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня від Господарського суду Вінницької області до Територіального управління ДСА у Вінницькій області. І чим ближче цей час, тим більше галасу здіймається навколо цього питання. Це й зрозуміло, адже на кону — право самостійно розпоряджатися грішми. Подробиці дізнаєтеся з публікації «In propria causa nemo judex».
Нині в Харкові триває досудове розслідування стосовно водія Lexus, яку підозрюють у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.3 ст.286 Кримінального кодексу. Подія відразу ж викликала резонанс у суспільстві. Які основні помилки допускаються під час проваджень такого роду й на що насамперед потрібно звернути увагу органам слідства, аби не порушити прав потерпілих і підозрюваних у цій справі? Відповіді на ці та інші питання – у статті «Відлік часу по-європейськи».
Норми щодо належності та допустимості доказів у справах з податковими органами потребують уточнення на законодавчому рівні. Недостатнє врегулювання цього питання породжує неоднакову судову практику. Чому так? Подробиці читайте у матеріалі «Фундамент піраміди доведення».
Багато публікацій присвячено тому, як знайти надійного забудовника, як захистити інвестора тощо. Але мало хто цікавиться, чому забудовники змушені обходити вимоги закону або чому зведення їхніх об’єктів припиняється. Дізнайтеся, які три перші кроки необхідно зробити забудовникові, щоб не мати проблем з уведенням об’єкта в експлуатацію, з публікації «Через терня до оселі».
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!