Помилки дрібними не бувають

Навіть технічні огріхи в декларації можуть стати підставою для звільнення

Неправильне тлумачення особами, які заповнюють електронні декларації, антикорупційного законодавства призводить до непоправних наслідків. Утім, багато хто з посадовців не знає, що невелика описка у фінансово-майновому звіті може коштувати високої посади. А за умисне неподання декларації передбачена кримінальна відповідальність.

Зібралися для роз’яснення

Одним з найважливіших кроків у боротьбі з корупцією стало запровадження обов’язкового декларування чиновниками своїх доходів і витрат. У 2016-му перша хвиля електронного декларування торкнулася найвищих посадових осіб: народних депутатів, керівників міністерств, служителів Феміди. В поточному році так звану е-декларацію були зобов’язані подавати майже всі держслужбовці.

Цей процес супроводжувався гучними скандалами щодо декларування певними особами великих сум готівки та постійними технічними проблемами. Втім, як виявилося, ці проблеми є лише верхівкою айсберга.

Відповідно до статистичних даних станом на вересень 2017-го складено понад 4 тис. матеріалів про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення та правопорушення, пов’язані з корупцією. З’ясувалось, що причиною складання такої кількості протоколів нерідко є неправильне розуміння закону суб’єктами декларування.

Саме задля роз’яснення новел законодавства відокремлений підрозділ ВГО «Асоціація адміністративних суддів» спільно з Національною школою суддів провів круглий стіл «Практичні питання застосування норм сучасного антикорупційного законодавства у професійній діяльності».

Легковажності тут не місце

Судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Роман Голобутовський та Андрій Рищенко пояснили: держслужбовці на місцях не розуміють, який порядок дій відповідатиме вимогам акта, а який потягне за собою відповідальність. Адже навіть допущення технічних помилок при заповненні декларацій може стати підставою для звільнення особи.

Представники Генеральної прокуратури, департаменту захисту економіки Національної поліції, НАЗК звернули увагу на необхідність обачного заповнення декларації та попередили: виходячи з вимог антикорупційного законодавства, незначних порушень не буває. Тому будь-яке відхилення від установлених правил може позбавити посади.

Також експерти застерегли: не варто легковажно ставитися до строків. Адже порушення термінів повідомлення про зміни в майновому стані містить склад проступку. Навіть якщо підстави набуття майна є законними.

На заході обговорювалася ситуація, коли особа обчислювала строк повідомлення про такі зміни, а саме — прийняття спадщини, робочими днями замість календарних. Хоча людина й не приховала факту одержання майна, а лише неправильно зрозуміла вимоги закону, проте такі дії вже можуть підпадати під адміністративну відповідальність.

Так, у 2014-му стст.172⁴ — 172⁸ Кодексу про адміністративні правопорушення були викладені в новій редакції. І нині передбачена адмінвідповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин «е-декларації», неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані.

Крім того, встановлена кримінальна відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей або умисне неподання декларації. Відповідати доведеться тим, у кого вказані відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів (від 100 до 250 прожиткових мінімумів — це ще адмінвідповідальність).

Учасники круглого столу наголосили, що наслідком притягнення до відповідальності є не тільки накладення штрафу. Відповідні відомості вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Ці дані можуть бути вилучені з реєстру лише в разі наявності виправдувального вироку, скасування постанови чи наказу про накладення стягнення.

Втім, наголосили на зібранні, судова практика, яка стосується деклараційних питань, є різною. Так, представниця ГПУ Юлія Кулікова звернула увагу на таке: думки суддів щодо поважності невчасного подання фінансово-майнових звітів у зв’язку з перебоями в роботі сайту НАЗК в останні дні декларування розділилися. Тому важливо не тільки те, щоб посадовці навчилися правильно розуміти норми антикорупційного законодавства, а й те, щоб служителі Феміди формували єдину практику розгляду «деклараційних справ».

ПРЯМА МОВА

Андрій РИЩЕНКО,
суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду:

— Змоделюємо ситуацію, коли особа через збої в роботі сервера НАЗК подала електронну декларацію на наступний після граничного день. Формально це вже може вважатися адміністративним правопорушенням, й питання поважності причин несвоєчасного подання декларації стане предметом доказування в суді.

Інша ситуація: особа припустилася арифметичної помилки, внаслідок якої внесла недостовірні відомості й не виправила їх у передбачений законом 7-денний строк. Законом не передбачений механізм зміни цих відомостей після спливу 7-денного строку в разі самостійного виявлення помилки. Тому особа може бути притягнута до адмінвідповідальності.

Крім того, декларант може підлягати і дисциплінарній відповідальності. Обмеження щодо заняття певними видами діяльності містяться й у інших законах. Наприклад, особі, яка вчинила корупційне правопорушення, заборонено бути адвокатом.

Саме тому ми зібрали представників судів, державних органів, органів місцевого самоврядування, щоб зосередити їхню увагу на необхідності обачного ставлення до електронного декларування, застерегти від можливих помилок та порушень.