За КПК 1960 року розглядаються виключно справи, які перебували в судах станом на 20 листопада
Заяви деяких науковців та адвокатів про те, що в Україні наразі начебто одночасно діють два Кримінальних процесуальних кодекси — новий КПК та КПК 1960 року, — спотворюють реальний стан речей. На цьому в коментарі кореспонденту «ЗіБ» наголосив кандидат юридичних наук, завідувач відділу з питань судової реформи головного управління з питань судоустрою АП Борис Малишев.
«Пункт 11 «Перехідних положень» нового КПК має надзвичайно вузьку сферу дії: він лише врегульовує порядок розгляду справ, які перебували в суді станом на 20 листопада цього року, — пояснив Б.Малишев. — Тільки ці справи продовжують розглядатися за процедурою, яка діяла на момент передання їх до суду, тобто згідно з нормами КПК 1960 року».
Він відзначив, що подібна модель набуття чинності новим законом була використана, зокрема, під час прийняття у 2003 році Цивільного кодексу України на заміну Цивільного кодексу УРСР.
Отже, за словами заввідділу АП, новий КПК не вимагає від суду негайно зупинити всі провадження й розглядати кримінальні справи спочатку, за новими правилами. «Це призвело б до значного затягування розгляду справи і стало підставою для виникнення численних колізій, тому що новий КПК передбачає інший порядок подання сторонами доказів, нові форми процесуальних документів, інші вимоги до обвинувального акта, інші підстави для апеляційного й касаційного скасування рішень суду першої інстанції тощо», — зауважив Б.Малишев.
За його словами, норма п.11 «Перехідних положень» нового КПК відповідає принципу правової визначеності, оскільки передбачає захист прав учасників кримінального провадження, які на момент набуття чинності кодексом перейшли з досудової стадії кримінального провадження на судову.
Таким чином, як наголосив Б.Малишев, «вказане своєрідне «продовження» дії норм КПК 1960 року стосовно судового розгляду кримінальних справ, які на день набуття чинності новим КПК вже перебували в суді, є єдино правильним і виваженим шляхом для забезпечення нормального й стабільного функціонування судової системи, спрямованим на захист прав і свобод людини».
Нагадаємо, що згідно з п.11 «Перехідних положень» КПК «кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій і Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Кодексом».
До речі, як повідомили нашому тижневику в прес-службі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, у зв’язку з необхідністю внесення доповнень до інформаційного листа «Про деякі питання застосування розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України» від 20.11.2012 №1707/0/4-12, який було вміщено в попередньому числі «ЗіБ», цей лист було відкликано 22.11.2012. Про таке рішення редакції стало відомо лише після того, як номер був переданий до друку.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!